Вирок

від 01.04.2014 по справі 270/1454/14-к

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/1454/14-к

Провадження № 1-кп/270/227/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 рокум. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_3

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Макіївка Донецької області, є громадянином України, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштований, навчається на 3-му курсі будівельного факультету ДонНАБА, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

В червні 2012 року ОСОБА_4 , будучи особою, яка має статус дитини, яка позбавлена батьківського піклування, навчаючись у державному вищому навчальному закладі «Макіївський політехнічний коледж», розташованому по вул. Леніна, буд. 47 в Центрально-Міському районі м. Макіївки, від адміністрації коледжу, дізнався, що він, як дитина, позбавлена батьківського піклування, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», за умови працевлаштування після закінчення навчального закладу має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 6222 гривень, а також одягу на суму 680 гривень, або відповідну грошову компенсацію у розмірі, необхідному для придбання одягу. Після цього у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння, шляхом обману вказаними грошовими коштами. Також у червні 2012 року, у точно невстановлений день та час, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою привласнення чужого майна, шляхом обману надав до адміністрації ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж», розташованого за вказаною вище адресою, завідомо неправдиві відомості відносно свого працевлаштування, а саме, завірену відтиском печатки ТОВ НВП «АТЭП» копію трудової книжки серії НОМЕР_1 та наказ №119 від 07.06.2012 про прийняття його на посаду муляра-штукатура у ТОВ НВП «АТЭП», хоча у трудових відносинах з вказаним підприємством не перебував, що надало останньому право на отримання як особі, яка позбавлена батьківського піклування, у 2012 році грошових коштів у сумі 6222 гривень, а також грошових коштів у сумі 680 гривень, як компенсацію для придбання одягу, які ОСОБА_4 отримав у період з 26.06.2012 року по 30.06.2012 року в бухгалтерії ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» за вказаною вище адресою. За результатами своїх злочинних діянь ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» на суму 6902 гривні.

При цьому слід мати на увазі, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього (абз. 2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 року N10).

Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 ч. 1 КК України.

Крім того у червні 2012 року у точно невстановлений день та час ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж», умисно, завідомо знаючи, що трудова книжка серії НОМЕР_1 з внесеними відомостями про прийняття його на посаду муляра-шгукатура ТОВ НВП «АТЭП» (ЄДРПОУ 31582868) та наказ №119 від 07.06.2012 про прийняття його на вищевказану посаду з відтиском печатки ТОВ НВП «АТЭП» та підписом від імені директора ОСОБА_6 є підробленими, надав вказані документи до адміністрації ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж», розташованого по вул. Леніна, буд. 47 в Центрально-Міському районі м. Макіївки, за наслідками чого отримав одноразову матеріальну допомогу як особа, яка позбавлена батьківського піклування, та грошову компенсацію для придбання одягу на загальну суму 6902 гривні.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підроблених документів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 358 ч. 4 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю й пояснив, що за обставин, викладених у вироку вчинив кримінальні правопорушення, а саме, що з 2008 року по 2012 рік він навчався у ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж». Також обвинувачений повідомив, що він набув статус особи, яка позбавлена батьківського піклування. Крім того обвинувачений зазначив, що в червні 2012 року він дізнався про можливість отримання ним матеріальної допомоги від держави як особою, яка позбавлена батьківського піклування, для чого потрібно було надати до бухгалтерії ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» довідку про працевлаштування і копію трудової книжки із записом про таке працевлаштування. Для одержання зазначених документів ОСОБА_4 звернувся до раніше незнайомого йому чоловіка недалеко від місця навчання, який за 20 грн. зробив для ОСОБА_4 наказ про прийняття на роботу муляром-штукатуром на підприємстві, назву якого не пам`ятає, а також трудову книжку із записом про працевлаштування, хоча у вказаному підприємстві обвинувачений фактично не працевлаштовувався і ніколи не приступав до роботи. При цьому ОСОБА_4 усвідомлював, що документи про його працевлаштування є підробленими. Вказані документи (довідку та копію трудової книжки) ОСОБА_4 відніс до відділу кадрів ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж». Пізніше в червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до бухгалтерії навчального закладу, де одержав приблизно 2000 грн., після чого в липня 2012 року одержав приблизно 1500 грн., а в серпні 2012 року 3000 грн. Гроші обвинувачений витратив на харчування. У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаявся, усвідомивши протиправність своїх дій та осудивши їх.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчинених ним діянь, підтвердженням ним їх фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також дослідженням письмових доказів, зібраних в ході досудового розслідування, та документів, що характеризують особу обвинуваченого.

Зокрема відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 від 20.05.2002 та заочного рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 30.05.2008 у справі №2-532/2008, яким позбавлено батьківських прав ОСОБА_8 відносно його дитини ОСОБА_4 , обвинувачений на підставі ст.ст. 1, 5 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» набув статус дитини, яка позбавлена батьківського піклування.

Крім того згідно відомості персонального розподілу випускників ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» на 2012 рік ОСОБА_4 значиться як особа, що навчалась за бюджетні кошти та працевлаштована у ТОВ «НВП «АТЭП» (ЄДРПОУ 31582868, юридична адреса: 83055, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Гурова, 2). Вказані обставини також підтверджуються речовими доказами наказом ТОВ «НВП «АТЭП» №119 від 07.06.2012, за яким ОСОБА_4 прийнято на роботу на посаду муляра-штукатура з 07.06.2012, а також копією трудової книжки ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , в якій міститься запис про прийняття останнього на роботу на посаду муляра-штукатура у ТОВ «НВП «АТЭП». Одночасно з цим з листів Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №4547/5/-05-18-17 від 06.03.2014 та Управління ПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька №2925/08 від 11.03.2014 вбачається, що за наявною в установах інформацією ОСОБА_4 у ТОВ «НВП «АТЭП» не працевлаштовувався.

Також як вбачається з відомості матеріальної допомоги сиротам №257, складеної директором та головним бухгалтером ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» ОСОБА_4 видано на руки грошові кошти в сумі 6222 грн., про що останній особисто поставив свій підпис. Аналогічним чином свідчить про отримання ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 680 грн. і відомість на одяг №256, за рахунок коштів, виділених ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж».

Зазначені письмові докази вказують на обвинуваченого ОСОБА_4 як на особу, яка використала завідомо підроблені документи для отримання обманним шляхом грошових коштів з Державного бюджету України, на які така особа не мала права, при цьому такі докази не суперечать один одному та повністю узгоджуються із наданими обвинуваченим показаннями.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_4 доведена повністю. Дії його відповідають складам кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190 та частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та використання завідомо підробленого документа, у зв`язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент вчинення ним інкримінованих йому злочинних діянь раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, але навчається на 3-му курсі ДонНАБА, при цьому не перебуває у зареєстрованому шлюбі, на обліку в психіатричній лікарні, наркологічному й протитуберкульозному диспансері не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин їх вчинення й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено злочини невеликої тяжкості.

До обставин, які пом`якшують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , в ході розгляду даної кримінальної справи судом встановлено не було.

Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а також особу обвинуваченого, і обставину, яка пом`якшує його покарання, наведену судом вище у вироку, у зв`язку з чим суд, враховуючи санкції ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, оскільки таке покарання сприятиме його виправленню і попередженню вчиненню нових злочинів, а також буде необхідним і достатнім.

Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази документи, витребувані з ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж»: копію відомості щодо осіб пільгових категорій громадян, які були випущені в 2012 році; копію плану використання бюджетних коштів на 2012 рік; копію відомостей про оплату матеріальної допомоги випускникам та відомостей оплати одягу випускникам; копію трудової книги серії НОМЕР_1 та наказу №119 від 07.06.2012 року про призначення ОСОБА_4 на посаду муляра-штукатура в ТОВ «НВП «АТЭП»; копію відповіді з Пенсійного Фонду України, копію відомості персонального розподілу випускників, які було долучено до матеріалів кримінального провадження №12014050980000565 на підставі постанови від 17.03.2014 та збережені в матеріалах кримінального провадження, - підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Крім того Прокуратура Центрально-Міського району м. Макіївки звернулась в інтересах держави в особі ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» з цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави 6902 грн. за отриману злочинним шляхом одноразову грошову допомогу в сумі 6222 грн., а також грошову компенсацію на придбання одягу в сумі 680 грн.

Позовні вимоги обвинувачений ОСОБА_4 визнав в повному обсязі.

Суд, вислухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши матеріали справи і докази, здобуті у даній справі в частині цивільного позову дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини виникли у зв`язку із заподіянням шкоди Державному бюджету України внаслідок незаконного заволодіння ОСОБА_4 коштами, виділеними на утримання останнього як дитини, позбавленої батьківського піклування, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми цивільного законодавства, що регулюють питання утримання таких осіб, які навчаються у державних навчальних закладах, а також норми, якими врегульовано питання відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно роз`яснень, даних в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягненні безпідставно нажитого майна», при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всестороннього, повного і об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між здійсненим і шкодою, яка наступила, роль і ступінь участі кожного з підсудних в його спричиненні, а також, чи відшкодований він повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку вказаним обставинам.

Пунктом 9 вказаної Постанови передбачено, що вирішуючи при ухваленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд повинен керуватися відповідними нормами цивільного, трудового і іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Частиною 1 ст. 127 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 173 ЦК України визначено, що у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Вищий навчальний заклад державної форми власності - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади (ст. 1 Закону України «Про вищу освіту»).

Крім того згідно пп. 4 п. 13 Постанови КМ України від 5 квітня 1994 року N226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» установлено, що учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

При цьому за приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.

Так, судом з достовірністю встановлено, що саме діями обвинуваченого ОСОБА_4 інтересам держави в особі ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 6902 грн., з яких: 6222,00 грн. отримана злочинним шляхом грошова допомога, 680,00 грн. отримана злочинним шляхом грошова компенсація на придбання одягу, яка підтверджена документально і в силу вимог ст.ст. 22, 1166 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що вчинила злочини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 56, 66, 70, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, ст.ст. 100, 122, 349, 369-376, 392, 395, 532-533 КПК України, ст.ст. 22, 173, 1166 ЦК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України - у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт;

за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Речові докази документи, витребувані з ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж»: копію відомості щодо осіб пільгових категорій громадян, які були випущені в 2012 році; копію плану використання бюджетних коштів на 2012 рік; копію відомостей про оплату матеріальної допомоги випускникам та відомостей оплати одягу випускникам; копію трудової книги серії НОМЕР_1 та наказу №119 від 07.06.2012 року про призначення ОСОБА_4 на посаду муляра-штукатура в ТОВ «НВП «АТЭП»; копію відповіді з Пенсійного Фонду України, копію відомості персонального розподілу випускників, які було долучено до матеріалів кримінального провадження №12014050980000565 на підставі постанови від 17.03.2014 та збережені в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Цивільний позов Прокуратури Центрально-Міського району м. Макіївки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 02.02.2007 Червоногвардійським РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави (р/р 35213001015645 в УДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 01242857) 6902 (шість тисяч дев`ятсот дві) грн. у рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, з яких: 6222,00 грн. отримана злочинним шляхом грошова допомога; 680,00 грн. отримана злочинним шляхом грошова компенсація на придбання одягу.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного суду України.

Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1