Рішення

від 05.06.2009 по справі 60/123-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/123-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2009 р.                                                            Справа № 60/123-09

вх. № 4094/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О. 

при секретарі судового засідання Кисильова К.В.

за участю представників сторін:

позивача - голови Сєваєвої Н.І. – протокол № 3 від 14.09.2005 року

 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Громадської організації Оздоровче товариство "Єлінф", с. Коропове, Зміївський район, Харківська область  

до  Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, с. Задонецьке  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Оздоровче товариство "Єлінф" (позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області (відповідач) про визнання права власності на громадські будівлі літ. „И-1" загальною площею 17,6 кв.м, літ. „Г-1" загальною площею 22,2 кв.м, літ. „З-1" загальною площею 16,9 кв.м, літ. „К-1" загальною площею 21,6 кв.м, літ. „Л-1" загальною площею 14,4 кв.м, літ. „М-1" загальною площею 15,4 кв.м, літ. „Н-1" загальною площею 15,7 кв.м, літ. „О-1" загальною площею 20,3 кв.м, літ. „А-1" загальною площею 22,4 кв.м, літ. „Ж-1" загальною площею 24,6 кв.м, літ. „Е-1" загальною площею 20,0 кв.м, літ. „Д-1" загальною площею 16,5 кв.м, літ. „В-1" загальною площею 22,2 кв.м, літ. „Б-1" загальною площею 23,4 кв.м, літ. „Т-1" загальною площею 22,4 кв.м., розташовані за адресою: вул. Прибережна, № 15, село Коропове, Зміївського району, Харківської області. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Задонецькою сільською радою Зміївського району Харківської області було надано в тимчасове користування для розміщення бази відпочинку Оздоровчому товариству „Єлінф" земельну ділянку площею 0,40 га біля с. Коропове /кв. 165/, на якій позивач здійснив будівництво громадських будівель, які є нерухомим майном. Враховуючи, що зазначені громадські будівлі збудовано позивачем без належного дозволу та належно затвердженого проекту, вони вважаються самочинним будівництвом, у зв"язку з чим позивач, за захистом порушеного права звернувся до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2009 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05 червня 2009 року о 10:00.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але 04 червня 2009 року надав клопотання (вих. №379/02-16), в якому просить суд розглядати справу без присутності представника відповідача. Окрім того, 04 червня 2009 року відповідач надав відзив на позовну заяву (вих. №377 від 03.06.2009р.), в якому зазначає, що проти позовних вимог по справі № 60/123-09 не заперечує.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від “12” лютого 2002 р. № 14, зареєстровано Статут громадської організації Оздоровче товариство „Єлінф", створене шляхом об'єднання свого майна та грошових коштів.

На  підставі акту  від 05.07.2001 р., затвердженого  Головою Зміївської  Райдержадміністрації комісією, зроблено вибір земельної ділянки під розміщення бази відпочинку оздоровчого кооперативу “Єлінф”в районі с. Коропів Хутір, площею 0,4 га, що знаходиться в кварталі № 165 землекористування Задонецького лісництва Зміївського Держлісгоспу. Комісією встановлено, що обрана ділянка відповідає всім установленим нормам та правилам і може бути виділена в тимчасове довгострокове користування.

Як вбачається з матеріалів справи, Задонецькою сільською радою Зміївського району Харківської області листом від 19.06.2002 року надано в тимчасове користування для розміщення бази відпочинку Оздоровчому товариству „Єлінф" земельну ділянку площею 0,40 га біля с. Коропове /кв. 165/, що також визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Зміївський держлісгосп Харківського обласного державного лісогосподарського об'єднання „Харківліс" листом від 15.11.2002 р. не заперечував проти надання в тимчасове довгострокове користування земельну ділянку лісового фонду площею 0,4 га Задонецького лісництва під базу відпочинку Оздоровчого товариства „ Єлінф".

Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації від „05" березня 2004 р. № 89 „Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки" Оздоровчому товариству „Єлінф" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для розміщення бази відпочинку із земель Зміївського держлісгоспу, Задонецького лісництва, на території Задонецької сільської ради.

На підставі зазначеного рішення відповідача позивачем виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОТ „ Єлінф" для обслуговування та експлуатації бази відпочинку із земель Зміївського держлісгоспу.

Рішенням виконавчого органу Задонецької сільської ради № 42 від 11.03.2008 р. оздоровчому товариству “Єлінф”присвоєна адреса - вул. Прибережна, № 15, село Коропове, Зміївського району, Харківської області, 63436.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України „набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування".

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України  „громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом".

Згідно з ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України „передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки".

Згідно з ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, позивачу, як землекористувачу, належить право споруджувати на земельній ділянці, наданій йому в оренду, загальною площею 0,40 га, яка розташована за адресою: вул. Прибережна, № 15, село Коропове, Зміївського району, Харківської області, будівлі і споруди.

Загальні ознаки нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) визначені ст. 181 Цивільного кодексу України - це об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Позивач здійснив на зазначеній земельній ділянці будівництво громадських будівель, які є нерухомим майном.

25 лютого 2008р., на замовлення позивача, КП „Зміївське бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічні паспорти, згідно з якими загальна площа громадських будівель літ. „ И-1", літ. „3-1", літ. „К-1", літ. „Л-1", літ. „М-1", літ. „Н-1", літ. „О-1", літ. „А-1", літ. „Г-1" ,літ. „Ж-1", літ. „Е-1", літ. „Д-1", літ. „В-1", літ. „Б-1", літ. „Т-1", розташованих на території Задонецької сільської ради за адресою, що була присвоєна Рішенням виконавчого органу Задонецької сільської ради № 42 від 11.03.2008 р., вул. Прибережна, № 15, село Коропове, Зміївського району, Харківської області, складає 273,4 кв.м.

Балансова вартість зазначених громадських будівель складає 139 431,00 грн., що підтверджується висновком про вартість майна від „05" травня 2008 р. № 219-08 (копія висновку міститься в матеріалах справи).

Згідно з ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Будівництво громадських будівель літ. „И-1" загальною площею 17,6 кв.м, літ. „3-1" загальною площею 16,9 кв.м, літ. „К-1" загальною площею 21,6 кв.м, літ. „Г-1" загальною площею 22,2 кв.м, літ. „Л-1" загальною площею 14,4 кв.м, літ. „М-1" загальною площею 15,4 кв.м, літ. „Н-1" загальною площею 15,7 кв.м, літ. „О-1" загальною площею 20,3 кв.м , літ. „А-1" загальною площею 22,4 кв.м, літ. „Ж-1" загальною площею 24,6 кв.м, літ. „Е-1" загальною площею 20,0 кв.м, літ. „Д-1" загальною площею 16,5 кв.м, літ. „В-1" загальною площею   22,2 кв.м,   літ. „Б-1"   загально площею 23,4 кв.м., літ. „Т-1" загальною площею 22,4 кв.м. на земельній ділянці за адресою: вул. Прибережна, № 15, село Коропове, Зміївського району Харківської області, здійснено позивачем із додержанням встановлених норм і правил, що підтверджується Технічним висновком про стан будівельних конструкцій і можливості подальшої експлуатації самовільно побудованих громадських будівель оздоровчого товариства “Єлінф”на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, виданим ПП "Приватагросервис", що діє на підставі ліцензії серія АБ № 205867 від 04.10.2005 р. наданої Державним комітетом України з будівництва та архітектури.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається  в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом та право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Статтею 4 Закону України “Про власність” передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.

          Згідно із статтею 48 зазначеного Закону передбачено, що Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом, господарським судом або третейським судом.

Відповідно до ч.1 та ч. 4 статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до  статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

Ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав доказів того, що спірне майно належить на праві власності йому або іншим особам.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. Натомість вбачається, що підставою виникнення спору стали неправильні дії позивача (самочинне будівництво спірного нерухомого майна). З урахуванням цього, суд покладає державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1394,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 гривень на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 48 Закону України “Про власність”, ст.ст. 15, 16, ч.2 ст. 328, ст.ст. 331, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 93, 95, ст.116, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Громадською організацією Оздоровче товариство "Єлінф" (63436, Харківська область, Зміївський район, с. Коропове, вул. Прибережна, 15, ідентифікаційний код 26201204) право власності на громадські будівлі літ. „И-1" загальною площею 17,6 кв.м, літ. „Г-1" загальною площею 22,2 кв.м, літ. „З-1" загальною площею 16,9 кв.м, літ. „К-1" загальною площею 21,6 кв.м, літ. „Л-1" загальною площею 14,4 кв.м, літ. „М-1" загальною площею 15,4 кв.м, літ. „Н-1" загальною площею 15,7 кв.м, літ. „О-1" загальною площею 20,3 кв.м, літ. „А-1" загальною площею 22,4 кв.м, літ. „Ж-1" загальною площею 24,6 кв.м, літ. „Е-1" загальною площею 20,0 кв.м, літ. „Д-1" загальною площею 16,5 кв.м, літ. „В-1" загальною площею 22,2 кв.м, літ. „Б-1" загальною площею 23,4 кв.м, літ. „Т-1" загальною площею 22,4 кв.м., розташовані за адресою: вул. Прибережна, № 15, село Коропове, Зміївського району, Харківської області.

Повний текст рішення підписано 09 червня 2009 року.

Суддя                                                                                            Чистякова І.О.

справа № 60/123-09