Рішення

від 11.02.2014 по справі 254/8224/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 254/8224/13-ц Номер провадження 22-ц/775/252/2014

Головуючий суддя в 1 інстанції - Грачов Р.Р.

Доповідач: Принцевська В.П.

Категорія 56

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданової В.С.,

суддів Принцевської В.П., Безрученко Ю.В.,

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку про зняття арешту з майна, посилаючись на те, що 10.11.2005 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу недобудованого житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №3605. Предметом договору купівлі - продажу є недобудований житловий будинок 86% готовності, розташований за адресою АДРЕСА_1. Вартість вказаного недобудованого житлового будинку в розмірі 72700 гривень ним було сплачено продавцю в повному обсязі, що підтверджується заявою продавця від 10.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №673. Після придбання недобудованого житлового будинку він завершив будівництво, яке здійснювалось на підставі проекту, у відповідності до державних будівельних норм та правил. Завершивши будівництво у позивача виникла необхідність ввести будинок в експлуатацію. Зважаючи на те, що договором купівлі - продажу недобудованого житлового будинку не було визначено розмір земельної ділянки, у нього виникла необхідність звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на вказану земельну ділянку. Рішенням Будьоннівського районного суду від 11.07.2013 року, яке набрало чинності 22.07.2013 року встановлено, що разом із житловим будинком в 2005 році позивачем була придбана й земельна ділянка, на якій цей будинок розташовано, в зв'язку з чим визнано право власності на земельну ділянку площею 0, 1359 га, кадастровий номер 1410167600:00:002:0264, призначену для обслуговування житлового будинку. Розпочавши процедуру реєстрації права власності позивачу стало відомо про те, що на належний йому житловий будинок накладений арешт.

Так, арешт накладено ВДВС Калінінського РУЮ в місті Донецьку на все майно боржника - ОСОБА_2 у рамках відкритого виконавчого провадження. Зважаючи на те, що право власності на житловий будинок та земельну ділянку були набуті ним до моменту накладення арешту на майно ОСОБА_2, вважає, що його право власності має бути захищено. Просить суд зобов'язати ВДВС Калінінського РУЮ в місті Донецьку зняти арешт з житлового будинку, розташованого за адресою м. Донецьк АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1359 га, кадастровий номер 1410167600:00:002:0264, розташовані за адресою м. Донецьк АДРЕСА_1.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 жовтня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про зняття арешту з майна відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку.

Позивач в апеляційній скарзі посилався на невідповідність рішення суду обставинам справи, оскільки вважає, що ним надано достатньо доказів, які підтверджують наявність арештів на нерухоме майно, накладених на попереднього власника після передання майна у власність ОСОБА_1

Позивач в судовому засіданні просив його скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні просив скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 с. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що 10 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі - продажу недобудованого житлового будинку, за умовами якого ОСОБА_1 придбав недобудований будинок, 86% готовністю АДРЕСА_1 який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №3605, що підтверджується копією вказаного договору та копією витягу з Державного реєстру правочинів №1717555 від 10.11.2005 року.

Згідно з рішенням Будьоннівського районного суду міста Донецька від 11 липня 2013 року, яке набрало чинності, за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку площею 0,1359 га, кадастровий номер 1410167600:00:002:0264 призначену для обслуговування житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до листів ВДВС Калінінського РУЮ в місті Донецьку від 09.08.2013 року №19634/04-38, від 24.10.2013 року за №26686/04-38, у відділі на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження щодо стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості та на все майно боржника накладено арешт.

Відповідно до положень статей 11, 25 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець під час закриття або здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на майно боржника.

Відповідно до ч.1 статті 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Статтею 16 ч.1 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи. Суд не звернув увагу на те, що позивачем не надано письмового підтвердження того, що йому відмовлено в реєстрації права власності на спірний житловий будинок у зв»язку з тим, що на цей будинок накладено арешт.

Також судом не з»ясовано, чи дійсно накладено на спірний будинок арешт, коли накладено арешт і ким.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку надано на запит апеляційного суду Донецької області, вбачається, що відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження на нерухоме майно за адресою: м.Донецьк АДРЕСА_1 відсутні.

Тобто право власності на спірне нерухоме майно ні за ким не зареєстровано і арешт на це майно не накладався.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи та не звернув увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідачем порушено його особисте немайнове або майнове право та інтерес, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 жовтня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про зняття арешту з майна відмовити.

Рішення набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий

Судді