Рішення

від 18.03.2014 по справі 0508/10415/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 0508/10415/2012 Номер провадження 22-ц/775/2274/2014

Головуючий в 1 інстанції - Алтухова О.С.

Доповідач: Принцевська В.П.

Категорія 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Жданової В.С.,

суддів Принцевської В.П., Тимченко О.О.,

при секретарі Баранчикові Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просив стягнути в солідарному порядку з поручителів заборгованість за кредитним договором № 010/06/00633 («Відновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів») зі змінами відповідно до Додаткової угоди № 010/06/00633/1 від 14.11.2011 р., який укладено 24 листопада 2010 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та товариством з обмеженою відповідальністю «Родно» в загальному розмірі 13 305 149,57 гривень у зв'язку із несвоєчасним виконанням ТОВ «Родно» взятих на себе обов'язків за кредитним договором.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні позову, осчкільки судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Родно» 21.08.2013 р. виключено з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому порука ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є припиненою у відповідності до ч.1 ст.559 ЦК України.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що банк звернувся до суду з даним позовом ще 7.09.2012 року, тобто до моменту порушення справи про банкрутство ТОВ «Родно». Просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 повідомлено належним чином на підставі вимог ст. 76 ч.3 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2010 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Родно» було укладено кредитний договір № 010/06/00633 («Відновлювальна Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів») зі змінами відповідно до Додаткової угоди № 010/06/00633/1 від 14.11.2011 р., згідно з умовами якого позивач в рамках Генеральної кредитної угоди № 012/08-3/0033 від 23.0І.2006 р, надав позичальнику кредит в формі Вдновлювальної кредитної лінії з лімітом 12 430 000,00 грн. та з кінцевим терміном погашення кредиту - 05 листопада 2012 року. Плата за користування кредитом, відповідно до п.2.1 Договору, розраховується на основі процентної ставки в розмірі 20,0 % річних. Відповідно до п 10.1 Договору позичальник зобов'язався забезпечити повернення одержаного овердрафту, сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених Договором.

Для забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Договором кредиту між Позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 12/06/0756 від 24.11.2010 року, з ОСОБА_3 укладено договір поруки № 12/06/0758 від 24.11.2010 року, ОСОБА_4 укладено договір перуки № 12/06/0754 від 24.11.2010 року, з ОСОБА_5 укладено договір поруки № 12/06/0751 від 24.11.2010 року.

Згідно з п 1.1 Договорів поруки Відповідачі прийняли на себе зобов'язання відповідати перед Позивачем солідарно з Позичальником за виконання зобов'язань які випливають з умов Договору кредиту.

Відповідно до п, 2.1. Договорів поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих зобов'язань за Кредитним договором, відповідачі та позичальник відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Станом на 1.09.2012 року заборгованість ТОВ «Родно» за спірним кредитним договором в період з 24.11.2010 року по 1.09.2012 рік становить 13 305 149,57 гривень з них:

- заборгованість за кредитом у розмірі 12430000 грн.,

- заборгованість за відсотками 849043,72 грн.,

- пеня за порушення строків погашення судної заборгованості 7581,96 грн.,

- пеня за порушення строків погашення відсотків 18523,89 грн.

15.08.2012 року позивач направив на адреси поручителів письмові вимоги про усунення вказаного порушення зобов»язання, в яких зазначено стислий зміст порушених зобов'язань та вимоги про виконання порушеного зобов'язання. Даний факт підтверджено копіями вказаних вимог та квітанціями Укрпошти.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.08.2013 р. у справі №5006/5/736/2012 затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Родно», ліквідована юридична особа - ТОВ «Родно» (83048, Донецька обл., Київський район, м. Донецьк, вул. Артема, 6. 132; код ЄДР 25331057). Вимоги, не задоволені за відсутністю майна, вважаються погашеними. Припинено провадження по справі про банкрутство ТОВ «Родно».

21.08.2013 р. ТОВ «Родно» виключено з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з реєстру станом на 10.09.2013 р.

Згідно з ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст.609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є обгрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що банк звернувся до суду з даним позовом ще 7.09.2012 року, а виключено з реєстру ТОВ «Родно» 21.08.2013 р. Тобто на момент звернення позивача до суду справу про банкрутство ТОВ «Родно» ще не було порушено.

Відповідно до частини другої статті 554 Кодексу поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі порушення основного зобов'язання боржник направляє поручителю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання.

Згідно з частиною першою статті 555 Кодексу у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

15.08.2012 року позивач направив на адреси поручителів письмові вимоги про усунення вказаного порушення зобов»язання, в яких зазначено стислий зміст порушених зобов'язань та вимоги про виконання порушеного зобов'язання. Даний факт підтверджено копіями вказаних вимог та квітанціями Укрпошти.

Право особи на судовий захист гарантується ст.ст. 55, 124 Основного закону України та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 15 Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто з моменту пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про стягнення заборгованості боржника шляхом подання до суду позовної заяви про захист порушеного права, захист порушеного цивільного права кредитора на отримання задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням здійснюється судом шляхом примусового стягнення з поручителя заборгованості боржника. З огляду на це, правовідносини між кредитором та поручителем з приватних цивільно-правових відносин трансформуються у публічно-правові відносини, підставою для зміни або припинення яких є судове рішення, що підлягає обов'язковому виконанню.

Зазначене дає підстави для висновку про те, що припинення основного зобов'язання у зв'язку з ліквідацією юридичної особи (боржника) після звернення кредитора до суду з позовом до поручителя про стягнення заборгованості боржника не впливає на право кредитора, який у встановлений законом строк звернувся до суду за захистом свого порушеного права, захистити своє порушене право та отримати задоволення своїх вимог за рахунок поручителя, так само як і не є підставою для відмови позивачу у позові у зв'язку з припиненням основного зобов'язання у зв'язку з ліквідацією юридичної особи (боржника).

Таким чином, порука не припиняється у зв'язку з ліквідацією юридичної особи (боржника), якщо на час звернення кредитора до суду з позовом до поручителя юридичну особу (боржника) не було ліквідовано.

Статтею 309 ч.1 п.п. 3, 4 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Банк звернувся до суду за захистом своїх порушених прав 07.09.12 р., а основного боржника ТОВ «РОДНО» було ліквідовано лише 28.08.13 р.

Таким чином, вбачається необґрунтованість та безпідставність висновків суду першої інстанції щодо припинення поруки у зв'язку з припиненням забезпеченого нею зобов'язанням.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/06/00633 від 24.11.2010 у загальному розмірі 13305149,57 грн. із них: заборгованість за кредитом у розмірі 12430000 грн., заборгованість за відсотками 849043,72 грн., пеня за порушення строків погашення судної заборгованості 7581,96 грн., пеня за порушення строків погашення відсотків 18523,89 грн.

На підставі вимог ст. 88 ЦПК України апеляційний суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в відшкодування судових витрат по 804, 75 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/06/00633 від 24.11.2010 у загальному розмірі 13305149,57 грн. (тринадцять мільйонів триста п»ять тисяч сто сорок дев»ять гривень 57 копійок) із них: заборгованість за кредитом у розмірі 12430000 грн., заборгованість за відсотками 849043,72 грн., пеня за порушення строків погашення судної заборгованості 7581,96 грн., пеня за порушення строків погашення відсотків 18523,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в відшкодування судових витрат по 804, 75 грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) з кожного.

Рішення набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: Судді: