Рішення

від 15.04.2014 по справі 904/1667/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.14р. Справа № 904/1667/14

За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний будинок "КУЗНЄЦОВ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 6 040,78 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Плахотній С.В., представник за довіреністю №10/3-144 від 30.12.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 17.03.14р. порушено провадження у справі №904/1667/14 за позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілірний будинок "КУЗНЄЦОВ" (далі-відповідач) про стягнення 6 040,78 грн. Справу призначено до розгляду на 15.04.14р.

01.04.14р. до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позивних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 11 404,15 грн., з них: 10 936,39 грн. - заборгованість з орендної плати, 467,76 грн. - пеня.

03.04.14р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію фіскального чеку, як доказ направлення на адресу відповідача повідомлення про день час та місце розгляду справи.

15.04.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заяву про збільшення розміру позивних вимог підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи докази належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.14р., який направлявся позивачем на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "підприємство не знайдено".

Враховуючи надані повивачем докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, повноважний представник позивача у судовому засіданні усно просив суд розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В матеріалах справи є свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом та позивачем направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.04.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.10р. між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської області правонаступником якого є позивач (далі по тексту - позивач) та відповідачем укладено договір № 69-УКВ/10 (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1. якого, з метою ефективного використання комунального майна позивач на підставі рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а відповідач приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 173,70 кв.м. розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 7-а на третьому поверсі 3-х поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 555 800,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району (далі - балансоутримувач), для використання під цех з виготовленням ювелірних виробів. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

В п. 2.1. Договору оренди зазначено про те, що передача нерухомого комунального майна (об'єкт оренди) в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на цей об'єкт оренди.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі об'єкта оренди.

Згідно з п. 2.3. Договору оренди, передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 19.02.10р. на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, позивачем та відповідачем.

Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською.

Крім того п. 3.2. Договору оренди передбачено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 4955,66грн. без ПДВ/базова за лютий місяць 2010рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується відповідачем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2010 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначити, номер договору оренди, дату укладання та назву орендаря.

Відповідно до п. 3.3. Договору оренди за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м.Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - розмір 2 477,83 грн.

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 2 477,83 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.4. Договору оренди).

Як зазначено у п. 3.5. Договору оренди, орендна плата сплачується відповідачем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності. Орендна плата сплачується відповідачем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п.3.3. цього договору (п. 3.8. Договору оренди).

Згідно з п. 5.2. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Пунктом 9.1. Договору оренди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.2. Договору оренди, за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3 цього договору.

Договір діє з 01.04.10р. до 01.04.12р. включно (п.10.1. Договору оренди).

На виконання умов вищезазначеного Договору оренди, позивач передав за узгодженням з балансоутримувачем передбачене Договором оренди об'єкт оренди, а відповідач його прийняв у строкове платне користування, що підтверджує акт приймання - передачі від 01.04.10р. (а.с.21).

Позивач звертає увагу суду, що відповідач належним чином виконував свого обов'язку щодо своєчасної та повної оплати оренди, у зв'язку з чим з метою досудового врегулювання спору, 23.09.13р. позивачем був направлений на адресу відповідача лист з вих. № 7/3-1245 від 20.09.13р., відповідно до якого позивач вимагав в строк до 18.10.13р. сплатити заборгованість по орендній платі та пеню (а.с.23 та його зворот).

Як зазначає позивач, станом на 28.03.14р. об'єкт оренди не було повернуто за актом приймання-передачі з оренди.

Станом на 28.03.14р., як зазначає позивач, не сплаченою залишалась орендна плата у розмірі 10 936,39 грн. за період:

- за листопад 2013р. - 2 710,88 грн.,

- за грудень 2013р. - 2 732,72 грн.,

- за січень 2014 р. - 2 738,18 грн.,

- за лютий 2014 р. - 2 754,61 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору оренди, позивачем на підставі п. 9.2. Договору оренди була нарахована пеня у розмірі 467,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 10 936,39 грн. та пеню у розмірі 467,76 грн., всього11 404,15 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Крім того, відповідно до п. 5.2. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єднання оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та встановлені судом обставини справи, господарський приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 10936,39 грн. підлягають задоволенню, оскільки дана сума є обґрунтованою та доведеною.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 9.2. Договору оренди передбачено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Так, на підставі п. 9.2. Договору оренди позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 467,76 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 762, 763, 782, 783 Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду державного і комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний будинок "Кузнецов" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Я. Самарського, буд 8, кв. 3, код ЄДРПОУ 24984165) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 75) до міського бюджету (Отримувач: УДКСУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код отримувача 37989269, р/р33213871700005, банк - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість з орендної плати у розмірі 10 936,39 грн. (десять тисяч дев'ятсот тридцять шість грн. 39 коп.), пеню у розмірі 467,76 грн. (чотириста шістдесят сім грн. 76 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 15.04.14р.