Постанова

від 15.04.2014 по справі 812/2120/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2120/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.,

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 у загальній сумі 82 518,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 у загальній сумі 82 518,52 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зареєстрована Комунальна установа «Краснодонська міська лікарня № 2» як страхувальник та платник внесків до Пенсійного фонду України.

За період з 01 листопада 2013 року по 01 березня 2014 року за відповідачем виникла недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, всього 82 518,52 грн., яка на теперішній час відповідачем не погашена.

У судове засідання не прибув представник позивача, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутністю представника УПФУ.

У судове засідання не прибув представник відповідача, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, від нього на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зареєстрована Комунальна установа «Краснодонська міська лікарня № 2» як страхувальник та платник внесків до Пенсійного фонду України.

В порушення п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач не своєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 до УПФУ в м. Алчевську Луганської області, у зв'язку з чим за період з 01 листопада 2013 року по 01 березня 2014 року за відповідачем виникла недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, всього 82 518,52 грн., та на які відповідачем виставлені відповідні розрахунки.

Заборгованість відповідача по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 до УПФУ в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області складає 82 518,52 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З вищевикладеного суд робить висновок, що необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачем на адресу відповідача було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Крім того, відповідачем визнаний позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, що було викладено у письмовій заяві наданій відповідачем у судовому засіданні.

З урахуванням того, що визнання відповідачем позовної заяви не суперечить закону, та його дії не порушують чиї-небудь права та інтереси, суд приймає до уваги визнання позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем, відповідають чинному законодавству, суд вважає за необхідне стягнути з Комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» витрати на виплату та доставку пенсій за списком № 2 у загальній сумі 82 518,52 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати в силу ст. 5 Закону "країни "Про судовий збір", а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 94, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до Комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 у загальній сумі 82 518,52 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» (ідентифікаційний код 03091084) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області витрати на виплату та доставку пенсій за списком № 2 у загальній сумі 82 518,52 грн. (вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісімнадцять грн. 52 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Л.С. Качуріна