Рішення

від 15.04.2014 по справі 905/1020/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.2014 Справа № 905/1020/14

Господарський суд Донецької області у складі судді: Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтехмед", м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНО-М", м. Донецьк

про: стягнення 26350,00 грн.

Представники сторін:

від позивача : Булавінцева І.В. - керівник, особисто за паспортом серії НОМЕР_1, виданим Ворошиловським РВ УМВС України в Донецькій області 28.07.1998 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донтехмед" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНО-М" про стягнення 27013,44 грн., з яких: 24588,83 грн.- основний борг за договором оренди № 2208/2011 від 22.08.2011 року; 1949,25 грн. - пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання, 475,36 грн. - три відсотки річних за користування грошима, крім того судові витрати.

Нормативно вимоги обґрунтовані ст. 193, 203, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позову надано договір оренди № 2208/2011 від 22.08.2011р. з додатками та додатковими угодами про внесення змін, акти приймання-передачі майна, листи, поштові повідомлення та квитанції про відправлення листів відповідачу, претензії, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.12.2013р., розрахунок позовних вимог, статутні документи, копії яких долучено до матеріалів справи.

08.04.2014р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтехмед" надійшла заява про зменьшення позовних вимог, якою позивач повідомив про часткову сплату відповідачем боргу на суму 663,44 грн., просив стягнути з відповідача основний борг - 23925,39 грн., пеню - 1949,25 грн. та 3% річних на суму 475,36 грн.

На підтвердження вимог надано: акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2014р. разом з доказами відправки відповідачу, копії банківських виписок про рух коштів та акти здачі-приймання робіт.

Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку відповідача та ненадання останнім витребуваних судом документів та пояснень.

У судовому засіданні, що відбулось 15.04.2014р. позивач на задоволенні позовних вимог наполягав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у встановленому порядку, але своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів та пояснень не надав, а також те, що судом неодноразово відкладався розгляд справи у тому числі й через неявку відповідача, суд визнає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними документами згідно ст. 75 ГПК України.

Щодо заяви позивача про зменшення позовних вимог, то суд приймає таку заяву до розгляду, оскільки право на зменшення позовних вимог надано позивачу статтею 22 ГПК України, такі дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором оренди № 2208/2011 від 22.08.2011р. у розмірі 23925,39 грн., нарахованих пені - 1949,25 грн. та 3% річних на суму 475,36 грн. Всього - 26350,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши доводи позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехмед», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріно-м», як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2208/2011 (т.1 а.с.15).

Предметом цього договору є тимчасове, платне користування нежитловим приміщенням загальною площею 77,6 кв.м, що розташоване за адресою: 83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 47 (надалі - об'єкт оренди). Мета оренди - організація аптеки.

Об"єкт оренди є власністю орендодавця (позивача) на підставі Договору купівлі-продажу від 18.03.2003р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 (т.1 а.с.64) та згідно витягу серії ВАА № 623720 Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1 а.с.65).

Відповідно до п.2.5 договору оренди, приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.

У пункті 3.1 договору сторони визначили строк оренди - 2 роки 11 місяців з 22.08.2011р. по 22.07.2014 р.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно за плату на певний строк.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини другої статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що за актом приймання-передачі від 15.09.2011р. позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень у тимчасове, платне користування нежитлове приміщення під аптеку, загальною площею 77,6 м.кв., що розташоване за адресою: 83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 47, інвентарний номер № 1 (т.1 а.с.23).

Таким чином, договір оренди № 2208/2011 від 22.08.2011р. є укладеним і обов"язковим до виконання обома сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, розмір якої встановлюється договором.

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що розмір орендної плати за приміщення, за згодою сторін, складає 2000,00 грн. на місяць. Вартість комунальних послуг, рахунки за телефон, електроенергію, воду не входять до складу орендної плати та сплачуються окремо орендарем по наданню орендодавцем рахунків від комунальних служб (п. 4.3).

Матеріали справи свідчать, що додатковою угодою № 1 від 01.12.2011р. сторони змінили розмір орендної плати з 01.12.2011р. - 4470,86 грн. на місяць (т.1 а.с.21).

Додатковою угодою № 2 від 01.05.2012р. до договору № 2208/2011 від 22.08.2011р. сторони змінили розмір орендної плати з 01.05.2012р. та встановили її на рівні 4000,00 грн. на місяць (т.1 а.с.22)

Відповідно до п. 4.4 договору, орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа кожного місяця, на підставі виставлених рахунків.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що позивач надавав відповідачу відповідні рахунки на оплату за договором оренди та акти наданих послуг за вересень 2011р. - листопад 2013р. на загальну суму 180059,85 грн. (т.2 а.с.184-237)

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору, орендар зобов'язується використовувати приміщення за цільовим призначенням згідно п. 1.1 договору та своєчасно сплачувати орендну плату та вартість комунальних послуг.

Відповідно до ст.ст. 11 , 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 ГК України. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Втім, наявні в матеріалах справи банківські виписки про рух коштів (т.2 а.с.9-183) свідчать, що відповідач здійснював розрахунки за спірним договором несвоєчасно та не у повному обсязі. Всього відповідачем перераховано позивачу 156134,46 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 23925,39 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою сплатити борг з орендної плати та комунальних платежів за договором оренди № 2208/2011 від 22.08.2011р., що утворився через неналежне виконання останнім своїх зобов'язань, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи та претензії (т.1 а.с. 26-41).

Через несвоєчасне та не повне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди позивач листом № 77 від 26.11.2013р. просив відповідача, як орендаря, протягом 14 календарних днів достроково звільнити та повернути орендоване ним приміщення.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ст. 795 Цивільного кодексу України).

30.11.2013р. відповідачем повернуто позивачу орендоване приміщення, що розташоване за адресою: 83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 47 про що свідчить відповідний акт приймання передачі (т.1 а.с. 24).

Отже, договір оренди № 2208/2011 від 22.08.2011р. припинився з моменту повернення об"єкта оренди - 30.11.2013р.

У той же час, відповідач не надав суду належних доказів сплати заборгованості за договором оренди № 2208/2011 від 22.08.2011р. у розмірі 23925,39 грн., тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтехмед" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНО-М" основного боргу у розмірі 23925,39 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У пункті 8.1.1 договору сторонами передбачена відповідалність орендаря в разі прострочки в оплаті орендних платежів, так орендар має сплатити пеню в розмірі 0,25% від суми боргу за кожень день прострочення.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити санкції, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач розрахував та пред"явив до стягнення з відповідача пеню виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за період з 26.12.2012р. по 16.12.2013р. у розмірі 1949,25 грн. та 3 % річних за період з 16.12.2011р. по 16.12.2013р. у розмірі 475,36 грн. (т.1 а.с.11-14)

Суд враховує, що з огляду на положення частини шостої статті 231, частини другої статті 343 ГК України та статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов'язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від від 29 травня 2013 року N 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню у визначеному ним розмірі. Протилежного відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував доводи позивача жодним доказом, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтехмед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНО-М" про стягнення 26350,00 грн., з яких: 23925,39 грн.- основний борг з орендної плати за договором оренди № 2208/2011 від 22.08.2011 року; 1949,25 грн. - пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання, 475,36 грн. - три відсотки річних за користування грошима - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНО-М" (83050, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 46, кв. 29, ЄДРПОУ 37791143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтехмед" (83015, м. Донецьк, бул. Шкільний, буд. 13, кв. 42, ЄДРПОУ 31158549) 23925,39 грн. основного боргу, 1949,25 грн. - пеня, 475,36 грн. - 3% річних та витрати на сплату судового збору у сумі 1827,00 грн.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

2 - сторонам

(062) 381-91-20