Рішення

від 09.04.2014 по справі 920/2009/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.2014 Справа № 920/2009/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Злагода-21", смт. Недригайлів,

Недригайлівський район, Сумська область

третя особа: Приватне підприємство агрофірма "Злагода-21" в особі ліквідатора

арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича

про стягнення 1 346 934 грн. 95 коп.

CУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Пилипенко С.В. за довіреністю № 141/03 від 06.03.2014р.

від відповідача: Кайдашов В.С. за довіреністю № 4 від 14.03.2014р.

від третьої особи: Абідов Р.Т. за довіреністю б/н від 08.01.2014р.

При секретарі судового засідання Кас`ян А.О.

Суть спору : позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем по кредитному договору № 129-Ю від 12.03.2008 року в загальному розмірі 1346934,95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення (база), загальною площею 5 188,5 кв. м., а саме виробничо-лабораторний комплекс (контора) під літ. А II, площею 404,1 кв. м., виробничо-лабораторний комплекс (їдальня) під літ. Б І, площею 112.9 кв. м., КИП (диспетчерська, прохідна) під літ. В І, площею 123,5 кв.м., автогараж під літ. Г І, площею 333,1 кв.м., автогараж під літ. Д II, площею 385,5 кв. м., автогараж під літ. Е 1, площею 657,0 кв. м., реммайстерня під літ. Ж II, площею 1386,9 кв.м., ангар стоянки тракторів під літ. З І, площею 1746,3 кв.м., насосна станція під літ. Н І, площею 7,4 кв.м., АЗС, операторська під літ. К, площею 31,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Сумська область, м. Путивль, вул. Комсомольська, буд. 35, які належать на праві власності Приватному підприємству "Злагода-21" та розташовані на земельній ділянці площею 2,9441 гектара, на території Волинської сільської ради, Путивльського району, Сумської області за договором оренди землі, зареєстрованого у Путивльському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДПЦ РРК від 22.08.2008 року за № 040863302874.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві та просить суд відмовити у задоволенні позову на підставі наступного. Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.12.2010р. порушено провадження у справі № 6/136-10 про визнання відповідача банкрутом відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ухвалою господарського суду Сумської області від 08.04.2013р. у справі № 6/136-10 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Приватного підприємства агрофірми «Злагода - 21», ліквідовано Приватне підприємство агрофірму «Злагода - 21» як юридичну особу, провадження у справі припинено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013р. вказану ухвалу скасовано, справу направлено на новий розгляд на стадію ліквідаційної процедури. При цьому, постановою господарського суду Сумської області від 10.01.2011р. визнано банкрутом - Приватне підприємство агрофірму «Злагода - 21» та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута. Заява ПАТ «Брокбізнесбанк» № 631/953 від 11.11.2013 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1653230,74 грн. надійшла до ліквідатора 13.11.2013р. Частиною п'ятої статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Нормами ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. А тому, відповідач з посиланням на норми ст. 14 вказаного Закону, зазначає, що вважає вимоги позивача конкурсними, оскільки вони заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, які не розглядаються і вважаються погашеними.

Позивач у заперченні проти доводів відповідача зазначає, що вважає висновки відповідача помилковими, оскільки станом на 08.04.2014 року на адресу позивача від Приватного підприємства агрофірми "Злагода-21" повідомлення про визнання підприємства банкрутом не надходило, відтак заявлені Банком 13.11.2013 року вимоги до боржника у справі про банкрутство № 6/136-10 не можуть вважатись такими, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, а тому не вважаються погашеними.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4, складеного 28.02.2014р., призначеної ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2013р., ліквідаційна вартість предмета іпотеки - будівель і споруд (бази) загальною площею 5188,5 кв.м за адресою: м. Путивль, вул. Комсомольська, 35 станом на 28.02.2014р. становить 1741000,00 грн.

Крім того, відповідачем подано суду клопотання про зупинення провадження у справі 920/2009/13 у зв'язку із неможливістю її розгляду до вирішення пов'язаної з нею справи № 6/136-10 про банкрутство Приватного підприємства агрофірми "Злагода-21".

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 920/2009/13.

Господарський суд, порадившись на місці, відхиляє вказане клопотання відповідача за відсутності необхідних підстав для зупинення даної справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд встановив наступне:

Між позивачем - Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне Акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (банк) та відповідачем - Приватним підприємством Агрофірма «Злагода-21» (позичальник, боржник) було укладено кредитний договір № 129-ю від 12 березня 2008 року з додатковими угодами: № 1 від 14.03.2008р., № 2 від 17.03.2008р., № 3 від 18.03.2008р., № 4 від 20.03.2008р., № 5 від 16.04.2008 р., № 6 від 19.05.2008р., № 7 від 10.10.2008р., № 8 від 05.03.2010р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 1000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах та строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 07 березня 2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача (позичальника) перед позивачем за кредитним договором 16.03.2010 року між позивачем (банком) та відповідачем - Приватним підприємством «Злагода-21» (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 129/2, посвідчений приватним нотаріусом Путивльського районного нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 603, згідно з яким у забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором було передано в іпотеку позивачу (банку) нерухоме майно - нежитлові приміщення (база) загальною площею 5188,5кв. м, а саме: виробничо-лабораторний комплекс (контора) під літ. А II площею 404,1 кв. м., виробничо-лабораторний комплекс (їдальня) під літ. Б І. площею 112,9 кв. м., КПП (диспетчерська, прохідна) під літ. В1 площею 123,5 кв.м., автогараж під літ. Г І. площею 333,1 кв.м., автогараж під літ. Д II. площею 385,5 кв. м., автогараж під літ. Е І. площею 657,0 кв. м., реммайстерня під літ. Ж II площею 1386,9 кв.м., ангар стоянки тракторів під літ. З І. площею 1746,3 кв.м., насосна станція під літ. Н І. площею 7,4 кв.м., АЗС операторська під літ. К. площею 31.8 кв.м., що знаходяться за адресою: Сумська область, м. Путивль, вул. Комсомольська, буд. 35, і які належать на праві власності відповідачу та розташовані на земельній ділянці площею 2,9441 гектара на території Бобинської сільської ради, Путивльського району, Сумської області.

Відповідно до зазначеного вище договору іпотеки відповідач своїм майном поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Згідно пунктів 1.1. 1.1.1, 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору, покладений обов'язок надати позичальнику обумовлену кредитним договором суму кредиту.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачеві кредитні кошти у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 65 від 14.03.2008 року, № 1 від 17.03.2008 року, № 3 від 18.03.2008 року, № 4 від 20.03.2008 року, № 6 від 16.04.2008 року, № 27 від 19.05.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, частиною другою статті 1050 ЦК встановлено, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Також відповідно до ст. 611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Проте, відповідачем (позичальником) не виконані свої зобов'язання за кредитним договором належним чином.

Згідно п.1.1.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються зі ставкою у розмірі 17,15% річних.

Додатковою угодою № 7 від 10.10.2008р. до кредитного договору процентну ставку за користування кредитними коштами було встановлено на рівні 26,0 % річних.

Згідно п. 2.5 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежів на позичковий рахунок № 20636020360129, відкритий банком позичальнику в Сумській філії АТ «Брокбізнесбанк» в строки передбачені графіком, викладеному в додатку № 1 до кредитного договору.

Згідно п. 2.6, 2.7 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по останнє число місяця включно, в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно за період, який починається з першого числа місяця, а закінчується останнім числом місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно). Проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує щомісяця до 07 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі і; дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Згідно додаткової угоди № 8 від 05.03.2010р. до кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 07 березня 2011р.

З дати видачі кредиту позичальник не здійснював погашення тіла кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, а починаючи з 03.11.2010року позичальником не виконуються зобов'язання за кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитом, що є порушенням п. 4.2.1 кредитного договору.

Відповідно до статті 6 кредитного договору, невиконання з боку боржника своїх зобов'язань перед банком за цим кредитним договором, є підставою для набуття банком права вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту разом із нарахованими процентами.

07.10.2011 року позивач звертався до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою до боржника, фізичних та юридичних осіб - поручителів про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 129-ю від 12 березня 2008 року в розмірі 1533377,04 грн. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 червня 2012 року з боржника на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 1533377,04 грн. та судові витрати в розмірі 606,67 грн., загалом на суму 1533983,71 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22 грудня 2010 року за заявою кредитора - УПФУ в Недригайлівському районі порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Агрофірма «Злагода-21». Постановою господарського суду Сумської області у справі № 6/136-10 від 10 січня 2010р. Приватне підприємство Агрофірма «Злагода-21» визнано банкрутом за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Закорко В.В (ліцензія серії НОМЕР_1 від 07 березня 2012 року).

13.11.2013 року позивачем (Банком) були заявлені грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство останнього.

Згідно розрахунку позивача станом на 09 січня 2011 року (дата визнання боржника банкрутством та відкриття у відношенні нього процедури ліквідації - 10.01.2011р.) заборгованість позичальника перед позивачем (Банком) по кредитному договору № 129-ю від 12 березня 2008 року склала 1346934,95 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 1000 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, нарахованими станом на 09.01.2011 р. - 346 934,95 грн.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до умов п. 1.2 договору іпотеки, за рахунок предмету іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором № 129-ю від 12.03.2008 року (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафів та всіх інших сум передбачених кредитним договором), а також відшкодувати в повному обсязі всі свої витрати, пов'язані із реалізацією прав, що випливають із іпотечного договору (зокрема, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки).

Статтею 5 іпотечного договору передбачено право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання позичальником основного зобов'язання або його частини, воно не буде виконане.

Відповідно до пунктів 7.4. 7.5 статті 7 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір позивача, як іпокодержателя, в тому числі - за рішенням суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі п. 5.1.-5.2 договору іпотеки нерухомого майна іпотечного договору іпотекодержатель (Банк) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки невиконання у випадках, зокрема, невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, ліквідації іпотекодавця - юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частина 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхомйого оцінки.

Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по Кредитному договору.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4, складеного 28.02.2014р., призначеної ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2013р., ліквідаційна вартість предмета іпотеки - будівель і споруд (бази) загальною площею 5188,5 кв.м за адресою: м. Путивль, вул. Комсомольська, 35 станом на 28.02.2014р. становить 1741000,00 грн.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006р., зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з`ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, господарський суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а міркування відповідача, викладені у відзиві, господарським судом відхиляються з підстав необгрунтованості.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн. та витрати за проведення судової будівельної експертизи в сумі 6771,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі - відхилити.

2. Позов задовольнити.

3. В рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства Агрофірма «Злагода-21» перед Публічним Акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" по кредитному договору № 129-Ю від 12.03.2008 року в загальному розмірі 1346 934 грн. 95 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення (база) загальною площею 5 188,5 кв. м., а саме: виробничо-лабораторний комплекс (контора) під літ. А II площею 404,1 кв. м., виробничо-лабораторний комплекс (їдальня) під літ. Б І площею 112,9 кв. м., КПП (диспетчерська, прохідна) під літ. В І площею 123,5 кв.м., автогараж під літ. Г І площею 333,1 кв.м., автогараж підліт. Д II, площею 385,5 кв. м., автогараж під літ. Е І площею 657,0 кв. м., реммайстерня під літ. Ж II площею 1386,9 кв.м., ангар стоянки тракторів під літ. З І площею 1746,3 кв.м., насосна станція під літ. Н І площею 7,4 кв.м., АЗС, операторська під літ. К площею 31,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Сумська область, м. Путивль, вул. Комсомольська, буд. 35, які належать на праві власності Приватному підприємству «Злагода-21» та розташовані на земельній ділянці площею 2,9441 гектара, на території Бобинської сільської ради, Путивльського району, Сумської області, згідно договору оренди землі, зареєстрованого у Путивльському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК від 22.08.2008 року, № 040863302874 із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів в межах виконавчого провадження за ціною у розмірі 1741000,00 грн.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Злагода-21" (42120, Сумська область, смт. Недригайлів, вуд. Комінтерна, 83, код ЄДРПОУ 34923095) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 193357489) витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн. та витрати за проведення судової будівельної експертизи в сумі 6771,20 грн.

Повне рішення складено 14.04.2014 року.

Суддя Ю.О. Зражевський