Постанова

від 10.04.2014 по справі 812/2325/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2325/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сеола» про накладання арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 21535,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2013 року державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сеола» про накладання арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 21536,38 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 24.03.2014 року відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 21536,38 грн.

Позивач зазначив, що стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків є неможливим, оскільки інкасові доручення повертаються без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Відповідно до довідок ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Луганська, Слов'яносербського та Лутугінської районів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС в Луганській області, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, TOB «Сеола» не має об'єктів рухомого та нерухоме майна, права власності на користування земельними ділянками, яке може бути використане якості джерела погашення податкового боргу, у зв'язку з цим, позивач просив суд накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Сеола», що знаходяться в банку ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунками № 26006000108000 та № 26056000022006 до повного погашення заборгованості відповідачем з податку на додану вартість у сумі 21536,38 грн.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Сеола» (ід. Код 35707112), зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.01.2008 року та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. На обліку у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області знаходиться з 28.01.2008 року (а.с.4-6).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у відповідача станом на 31.12.2012 року утворився податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 21535,38 грн.(а.с. 28, 29).

3 податку на додану вартість у розмірі 19533, 00 грн., а саме:

1) згідно податкового повідомлення-рішення № 0000592300 від 14.03.2012р., термін сплати 28.03.2012р, ДПІ нарахувала суму основного платежу, визначені в цьому податковому повідомленні-рішенні на підставі акта перевірки № 231/2300/35707112 від 29.02.2012р. у розмірі 21062,00 грн. У зв'язку з тим, що у платника податків за минулі періоди була переплата за основним платежем у розмірі 1531,00 грн. сума нарахованого зобов'язання за основним платежем була автоматично зменшена до суми 19531,00 грн. (а.с.28,29);

2) згідно податкового повідомлення-рішення № 0000592300 від 14.03.2012р., термін сплати 28.03.2012, ДПІ нарахувала суму штрафних (фінансових) санкцій основного платежу, визначені в цьому податковому повідомленні-рішенні на підставі акта перевірки № 231/2300/35707112 від 29.02.2012р. у розмірі 1,00 грн. (а.с.10).

У відповідача станом на 31.12.2012 року сформувалася заборгованість перед бюджетом за несвоєчасне погашення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19532,00 грн. (а.с.28,29).

Платнику податків, автоматично нараховувалася пеня, що обліковується по особовому рахунку на суми існуючої заборгованості на певну дату у розмірі 2003,38 грн., тому сума податкової заборгованості відповідача перед бюджетом станом на 31.12.2012р. була автоматично збільшена до суми 21535,38 грн. (а.с.28,29).

У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань TOB «Сеола», було направлено податкову вимогу від 04.04.2012р. №148 (а.с.7).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.09.2012 року №2а/1270/6086/2012 адміністративний позов ДПІ до TOB «Сеола» було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з TOB «Сеола» заборгованість платника податків перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 21032,00 грн., звернувши стягнення з рахунку у банку, обслуговуючого платника податків(а.с.12,13).

09.10.2012 року на адресу ДПІ надійшов виконавчий лист по адміністративній справі №2а/1270/6086/2012 за позовом ДПІ до TOB «Сеола» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів у банках (а.с.14).

20.12.2013 року ДПІ було направлено на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» інкасове доручення № 2а/1270/6086/2012 від 20.12.2013 року, на що 31.12.2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» була надана відповідь, якою повідомлено, що згідно п. 12.8 глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.0l.2004 року № 22, інкасове доручення № 2а/1270/6086/2012 від 20.12.2013 року повертаються без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника (а.с.15).

22.01.2014 року ДПІ було направлено на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» інкасове доручення №2а/1270/6086/22012 від 22.01.2014 року, на що 28.01.2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» була над відповідь, якою повідомлено, що згідно п. 12.8 глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, інкасове доручення №2а/1270/6086/2012 від 22.01.2014 року повертаються без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника (а.с.16).

24.02.2014 року ДПІ було направлено на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» інкасове доручення №2а/1270/6086/2012 від 24.02.2014 року, на що 03.03.2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» була надана відповідь, якою повідомлено, що згідно п. 12.8 глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, інкасове доручення №2а/1270/6086/2012 від 24.02.2014 року повертаються без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника (а.с.17).

Листом ВРЕВ ДАГ з обслуговування м. Луганська, Слов'яносербського та Лутугінського районів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС в Луганській області від 09.01.2014р № 11/14-13 ДПІ було повідомлено, що згідно комп'ютерного обліку ВРЕВ ДАІ м. Луганськ бази даних AIПС «Автомобіль» станом на 27.12.2013 року за TOB «Сеола» транспортних засобів не зареєстровано (а.с.18).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта від 08.01.2014p. № 15848677 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно TOB «Сеола» відомості відсутні (а.с.20).

Листом Державної інспекції сільськогосподарського господарства в Луганській області № 11-25/6713 від 31.12.2013 року до ДПІ надійшла інформація відповідно до якої за ТОВ «Сеола» сільськогосподарська та тракторна техніка не зареєстрована (а.с.19).

Таким чином, судом установлено, що за відповідачем дійсно існує податковий борг, про який він повідомлений та те, що будь-яке майно у боржника відсутнє.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства зборів, регулює Податковий кодекс України.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позивачем по даній справі не заявляється вимога про стягнення з відповідача в рахунок погашення його податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а також не ставиться питання про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Вимоги податкового органу стосуються виключно накладення арешту на розрахункові рахунки у банках, обслуговуючих TOB «Сеола», у рахунок погашення податкового боргу платника податків - відповідача.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Арешт коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на Державну податкову інспекцію в Артемівському районі м. Луганська функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

За приписами підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, мається наявність встановлених пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України підстав для накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках у банках.

Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сеола» про накладання арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 21535,38 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сеола» про накладання арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 21535,38 грн., - задовольнити.

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Сеола» (ідентифікаційний код 35707112), що знаходяться в банку ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО банку 300023) за рахунком № 26006000108000 та за рахунком № 26056000022006 до повного погашення товариством з обмеженою відповідальністю «Сеола» заборгованості з податку на додану вартість у сумі 21535,38 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять гривень 38 коп.) утримувач УДКСУ у м. Луганську ГУ ДКСУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2014 року.

Суддя Т.І. Ковальова