Постанова

від 14.04.2014 по справі 904/7466/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2014 року Справа № 904/7466/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Широбокової Л.П., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Валяр М.Г. ,

представники сторін:

від позивача: Ніконова Н.О., представник, довіреність №б/н від 10.02.2014 року;

від відповідача: Артем О.В., представник, довіреність № б/н від 14.03.2014 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю"Фірма"Васіл" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року у справі №904/7466/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю"Укрспецпрокат", м.Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю"Фірма"Васіл", м.Дніпропетровськ

про стягнення 24 642 грн. 49 коп.

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецпрокат" (далі по тексту - ТОВ "Укрспецпрокат") звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю"Фірма"Васіл" (далі по тексту - ТОВ "Фірма"Васіл") на свою користь 24 642 грн. 49 коп. боргу та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року у справі №904/7466/13 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено, з ТОВ "Фірма"Васіл" на користь ТОВ "Укрспецпрокат" стягнуто 24 642 грн. 49 коп. основного боргу та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Укрспецпрокат" відмовити, судові витрати по справі покласти на позивача.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства та на предмет відповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав у власність відповідачеві товар на загальну суму 24 642 грн. 49 коп., що підтверджується накладними №286 від 14.05.2013 року, №315 від 22.05.2013 року, №431 від 02.07.2013 року, №461 від 11.07.2013 року, №476 від 16.07.2013 року, №504 від 26.07.2013 року (а.с. 7-12). Факт отримання товару за вищезазначеними накладними відповідачем не заперечується.

Згідно п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Таким чином на момент пред'явлення позову до суду строк оплати отриманої продукції у відповідача настав.

Відповідачем надано суду платіжні доречення, відповідно до яких, за його твердженням, здійснено оплату позивачу товару на загальну суму 24 081грн. 57 коп., зокрема:

- платіжне доручення № 61 від 16.04.2013 року на суму 2 500 грн.;

- платіжне доручення № 109 від 07.05.2013 року на суму 2 500 грн.;

- платіжне доручення № 120 від 17.05.2013 року на суму 3 500 грн.;

- платіжне доручення № 160 від 23.05.2013 року на суму 5 600 грн.;

- платіжне доручення № 293 від 15.07.2013 року на суму 3 981 грн. 57 коп.;

- платіжне доручення № 319 від 25.07.2013 року на суму 6 000 грн.

Проте, колегія суддів не може прийняти вищезазначені платіжні доручення в якості оплати за спірні поставки, оскільки:

- у призначені платежу платіжних доручень №61 від 16.04.2013 року та №109 від 07.05.2013 року зазначена підстава оплати - рахунок №33 від 15.01.2013 року (а.с. 113), відповідно до якого платником вказано товариство з обмеженою відповідальністю "Завод спортивного обладнання", якому, в свою чергу, позивачем поставлено продукції на загальну суму 14 254 грн. 25 коп., що підтверджується накладною №14 від 15.01.2012 року та довіреністю №2148 від 14.01.2012 року (а.с.119, 120);

- у призначені платежу платіжних доручень №120 від 17.05.2013 року та №160 від 23.05.2013 року зазначена підстава для оплати - рахунок №1099 від 28.11.2012 року (а.с.94), відповідно до якого платником вказано товариство з обмеженою відповідальністю "Завод спортивного обладнання", якому позивачем поставлено товару на суму 11 949 грн. 92 коп., що підтверджується накладною №758 від 28.11.2012 року та довіреністю №2069 від 26.11.2012 року (а.с.117,118).

Що стосується платіжних доручень №293 від 15.07.2013 року та №319 від 25.07.2013 року, підставою для оплати в них вказаний рахунок №468 від 23.05.2013 року на суму 5 458 грн. 21 коп. (а.с.95) (поставка за накладною №316 від 23.05.2013 року (а.с.115)), заборгованість за якою не є предметом позову у справі.

Оскільки належних доказів в підтвердження оплати отриманого товару відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Васіл" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року у справі №904/7466/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

(повний текст постанови складено 16.04.2014 року.)