Постанова

від 11.04.2014 по справі 908/4199/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.04.2014 справа №908/4199/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Пологпостач", смт. Пологи, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 19.02.2014 р. (підписано 24.02.2014 р.) у справі№ 908/4199/14 (суддя Дроздова С.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", м. Дніпропетровськ до Товариства з додатковою відповідальністю "Пологпостач", смт. Пологи, Запорізька область простягнення 12 828,29 грн. В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", м. Дніпропетровськ (Позивач) із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Пологпостач", смт. Пологи, Запорізька область (Відповідач) про стягнення 6 114,00 грн. - основного боргу, 372,85 грн. - 24% річних, 227,44 грн. - пені та 6 114,00 грн. - 100 % штрафу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.02.2014р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 373,88 грн. - 24% річних, 202,52 грн. - пені, 6 114,00 грн. - 100% штрафу.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що спірна сума заборгованості виникла не за договором купівлі-продажу ЗП ВП 14 № 4013 від 01.02.2012р., який на час її виникнення вже припинив свою дію, а отже й стягнення штрафних санкцій за цим договором є незаконним.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2014 р. змінено склад судової колегії, суддю Діброву Г.І. було змінено на суддю Шевкову Т.А.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, які не скористались правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012р. між позивачем та ВАТ "Пологпостач", правонаступником якого є відповідач, був укладений договір купівлі-продажу ЗП ВП 14 № 4013 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товари (запасні частини до транспортних засобів), а відповідача - прийняти і сплатити його на умовах даного Договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття відповідачем по видатковій накладній, виданій позивачем, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 ГК України (п. 1.1 Договору).

Строк дії Договору встановлений до 31.12.2012р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.3 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору, датою поставки вважається дата підписання представником відповідача видаткової накладної на товар, що поставляється.

Відповідно п. 4.3 Договору, оплата здійснюється відповідачем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок позивача або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу позивача протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Сторонами 01.05.2013р. було укладено додаткову угоду про продовження терміну дії Договору, якою внесли зміни в Договір, виклавши в новій редакції п. 11.3 Договору щодо кінцевого строку його дії - до 31.12.2013р.

Позивач здійснив поставку товару (автозапчастин) відповідачу на загальну суму 6 114,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 13344 від 02.09.2013 р., який прийнято уповноваженим представником відповідача.

Факт отримання поставленого товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищезазначеній видатковій накладній та довіреністю № 51 від 09.09.2013 р., яка наявна в матеріалах справи.

Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу, що на час звернення з позовом до суду (23.12.2013р. - згідно вхідного штемпеля канцелярії господарського суду Запорізької області) становила 6 114,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2013р. відповідачем було оплачено суму боргу в розмірі 6 114,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 734 від 26.12.2013 р. та сторонами не оспорюється.

Отже на момент прийняття рішення судом першої інстанції - 19.02.2014р. заборгованість відповідача за договором ЗП ВП 14 № 4013 від 01.02.2012р. була відсутня.

В матеріалах справи наявна заява позивача від 18.02.2014р. за № 18/02 (а.с. 66), якою останній підтвердив сплату відповідачем суми основної заборгованості в розмірі 6 114,00грн., проте посилання на відмову від позову в частині стягнення суми основної заборгованості або зменшення розміру позовних вимог не містить, а отже не може бути прийнята в якості належного доказу відмови від позовних вимог або зменшення їх розміру на підставі ст. 22 ГПК України.

Отже, оскільки сума заборгованості була сплачена відповідачем до прийняття рішення по справі, суд першої інстанції помилково приймаючи заяву позивача до розгляду, як заяву про зменшення розміру позовних вимог, не дослідив її відповідність вимогам ст. 22 ГПК України та всупереч вимогам ст. 84 ГПК України в прийнятому рішенні залишив не розглянутими вимоги щодо основної заборгованості, не припинив провадження по справі в частині стягнення 6 114,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Щодо вимог 372,85грн. - 24% річних, 227,44грн. - пені та 6 114,00грн. штрафу, то висновок суду першої інстанції в цій частині про визнання поставки в межах Договору є також помилковим за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний Договір був укладений на строк до 31.12.2012р.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності невиконаного зобов'язання за Договором на момент кінцевого строку його дії, Договір припинив свою дію 31.12.2012р.

Додаткова угода від 01.05.2013р. про внесення змін до його умов (в частині строку його дії) була підписана сторонами 01.05.2013р., тобто після спливу чотирьох місяців з моменту закінчення строку дії спірного Договору.

Можливості внесення змін у договір, строк дії якого сплинув, законом не передбачено

Отже, оскільки дія спірного Договору припинилась 31.12.2012р., з урахуванням вимог ст. 631 ЦК України, він не породжує прав та обов'язків для сторін на період спірної поставки товару - 02.09.2013р.

Отже судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, що поставка товару за накладною № 13344 від 02.09.2013 р. була здійснена як окремий правочин за домовленістю сторін.

Застосування будь-яких штрафних санкцій, а також 24% річних за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за спірною накладною сторонами не узгоджувалось, а отже й вимоги позивача щодо їхнього стягнення на підставі умов Договору купівлі-продажу ЗП ВП 14 № 4013 р. від 01.02.2012р. задоволенню не підлягають.

Крім того, суд першої інстанції, стягуючи 24% річних в сумі 373,88грн. замість заявлених позивачем в розмірі 372,85грн. вийшов за межі позовних вимог в порушення норм ст. 83 ГПК України, згідно з якою господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивачем такого клопотання не заявлялось та матеріали справи такого клопотання не містять.

За таких підстав судова колегія вважає висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 373,88грн. - 24% річних, 202,52грн. - пені та 6 114,00грн. штрафу за договором купівлі-продажу ЗП ВП 14 № 4013 р. від 01.02.2012р. безпідставним та таким, що не відповідає матеріалам справи.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції не дослідив підстав виникнення зобов'язання та безпідставно поклав відповідальність за Договором дія якого припинилась 31.12.2012р. на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області 19.02.2014 року у справі № 908/4199/13 підлягає скасуванню через недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також через неправильне застосування норм процесуального права, що спричинило відсутність рішення за позовними вимогами про стягнення заборгованості.

По справі слід прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 372,85грн. - 24% річних, 227,44грн. - пені та 6 114,00грн. штрафу.

Провадження в частині стягнення 6 114,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу ЗП ВП 14 № 4013 р. від 01.02.2012р. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмета спору, поклавши судові витрати в цій частині на відповідача по справі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у сумі 820,00 грн., з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 478,12грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Пологпостач", смт. Пологи, Запорізька область задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.02.2014р. у справі № 908/4199/13 скасувати.

Припинити провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", м. Дніпропетровськ до Товариства з додатковою відповідальністю "Пологпостач", смт. Пологи, Запорізька область про стягнення 6 114,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу ЗП ВП 14 № 4013 р. від 01.02.2012р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", м. Дніпропетровськ про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Пологпостач", смт. Пологи, Запорізька область 372,85 грн. - 24% річних, 227,44 грн. - пені та 6 114,00 грн. - 100 % штрафу.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Пологпостач" (70615, Запорізька область, смт. Пологи, вул. Північна, 1 А, код ЄДРПОУ 00904090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Висоцького, 4, код 33109363, п/р 26004050401012 в ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) судовий збір у сумі 820,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Висоцького, 4, код 33109363, п/р 26004050401012 в ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Пологпостач" (70615, Запорізька область, смт. Пологи, вул. Північна, 1 А, код ЄДРПОУ 00904090) судовий збір у сумі 478,12 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС