Рішення

від 15.04.2014 по справі 521/744/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/744/14-ц

Провадження №2/521/3350/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області, МВС України про визнання права власності на нежилі будівлі, також за зустрічним позовом Міністерства внутрішніх справ України до громадянина ОСОБА_1, за участю третьої особи на боці позивача - ГУМВС України в Одеській області, про визнання права власності на нерухоме майно за Державою Україна в особі Міністерства внутрішніх справ , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ГУМВС України в Одеській області, МВС України про визнання права власності на нежилі будівлі, в якому просить визнати за ним право власності на нежитлові споруди та приміщення Кінологічного центру при ГУМВС України в Одеській області, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за часів СРСР, за вказаною адресою було відведено земельну ділянку та за проектом зведено нежитлові будівлі та приміщення в яких розміщувалися підрозділи кінологічної служби УМВС України в Одеській області Міністерства внутрішніх справ УРСР, а згодом і України. Після набуття незалежності Державою Україна, значна частина документації щодо зазначеного будівництва було втрачено, а з боку ГУМВС України в Одеській області не вживались належні заходи щодо відновлення технічною та будівельної документації на нежитлові будівлі та приміщення, а також не оформлено право на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1. Посилаючись на норми ст.ст. 316, 317, 319 та 321 Цивільного Кодексу (ЦК) України, ОСОБА_1 пояснив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, багато років віддав службі в міліції, у зв'язку з чим вважає, що має право претендувати на визнання за ним права власності на вищевказані споруди.

Відповідач по справі - Міністерство внутрішніх справ України, не погоджуючись з позовом, звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси із зустрічним позовом до громадянина ОСОБА_1, за участю третьої особи на боці позивача - ГУМВС України в Одеській області, про визнання права власності на спірне нерухоме майно за Державою Україна в особі Міністерства внутрішніх справ, пояснюючи свої вимоги тим, що з моменту будівництва даних будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 вже понад 30 років в них розміщується підрозділ Головного управління МВС України в Одеській області - Кінологічний цент, який на законних підставах є користувачем цих приміщень.

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій вказав, що не заперечує проти задоволення зустрічного позов МВС України та просив розглянути позовну заяву за його відсутністю.

Представники відповідача за первісним позовом - МВС України у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, задовольнити зустрічний позов МВС України та розглянути позовну заяву за його відсутністю.

Представник відповідача за первісним позовом - ГУМВС України в Одеській області у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, задовольнити зустрічний позов МВС України та розглянути позовну заяву за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що заявлені первісні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а вимоги зустрічного позову МВС України є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Статтями 316, 317, 319, 321 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України закріплено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судовим розглядом встановлено, та не заперечується сторонами, наступні обставини:

Рішенням виконавчого комітету народних депутатів Одеської міської ради № 866 від 15.11.1979 року про вилучення з користування Одеського об'єднаного авіазагону та відводу УВС держвиконкому під будівництво розплідника службово-розшукових собак земельної ділянки в районі 7 кілометру Овідіопольської дороги, вирішено:1) Вилучити з користування Одеського об'єднаного авіазагону земельну ділянку площею 0,54 га. в районі 7 кілометру Овідіопольської дороги. 2) Відвести в безстрокове користування УВС держвиконкому земельну ділянку площею 0,54 га., зазначений у пункті «І» даного рішення, під будівництво розплідника службово-розшукових собак в районі 7 кілометру Овідіопольської дороги. 3) Зобов'язано УВС держвиконкому здійснити будівництво розплідника службово-розшукових собак на відведеній ділянці відповідного проекту, погодженого з держвиконкомом та виконати за рахунок своїх коштів та лімітів об'єми робіт, передбачені технічними умовами, виданими відповідними службами та організаціями міста. ГлавАПУ призвести відвід земельної ділянки під будівництво розплідника згідно даного рішення.

Заплановані нежилі приміщення були побудовані, введені в експлуатацію та використовувалися за цільовим призначенням - для розміщення розплідника службово-розшукових собак, правонаступником якого є Кінологічний центр при ГУ МВС України в Одеській області.

Відповідно до довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 493679 Кінологічний центр при ГУ МВС України в Одеській області має ідентифікаційний код № 23315504, місцезнаходження: АДРЕСА_1.

Право користування Кінологічного центру згаданими приміщеннями та спорудами підтверджується технічним паспортом на нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином Кінологічний центр при Головному управлінні МВС України в Одеській області з моменту завершення будівництва спірних нежилих споруд та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 є їх користувачем. Вказані об'єкти весь час використовувалися з метою службової підготовки, тренування, дресирування службових собак для їх використання в діяльності органах внутрішніх справ.

Дослідження письмових доказів по справі дозволяє стверджувати, що Одеське обласне управління внутрішніх справ, яке є територіальним підрозділом МВС України, фактично набуло право власності на спірні споруди понад 30 років потому, законно та відкрито володіючи спорудами, в яких розміщувався Кінологічний центр, проте даний орган внутрішніх справ не набув формалізованої реєстрації таких своїх прав на спірне майно у відповідності до чинного законодавства України. За наведених вище обставин, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин вимоги ч.1 ст. 344 ЦК України, згідно якої особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10-ти років - набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Ставши правонаступником органів внутрішніх справ УРСР, зокрема управління внутрішніх справ Одеського облвиконкому ради народних депутатів - органи внутрішніх справ незалежної України фактично отримали у виключно добросовісний спосіб майно, що належало аналогічним органам СРСР та УРСР та починаючи із серпня (грудня) 1991 року, відкрито та добросовісно володіли майном, зазначеним в позові.

Суд, розглядаючи вимоги зустрічного позову, відносно визнання права власності на нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_1, за Міністерством внутрішніх справ України, виходить з того, що у відповідності до ч. ч. 1 та 2, ст. 326 ЦК України - у державній власності є майно, у тому числі і грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» - суб'єктами управління об'єктами державної власності зокрема, є міністерства та інші органи виконавчої влади.

Як встановлено п.1 ч.2 «Положення про Міністерство внутрішніх справ України», затвердженого Указом Президента України № 383/2011, від 06.04.2011 року, «Міністерство внутрішніх справ України, входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань...»

За таких обставин та у відповідності до наведених загальних та спеціальних норм матеріального права, суд вважає правомірним визнати право власності на спірні будівлі (споруди) Кінологічного центру ГУМВС України в Одеській області, саме за профільним міністерством, що є центральним органом виконавчої влади та має усі правові підстави на здійснення усього обсягу прав власника, що діє від імені та в інтересах Держави відносно зазначеного в позові нерухомого майна.

Відповідно ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно ч.1, ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (звільнення від доказування). ОСОБА_1, не надав до суду доказів, визначених в ст. 57 ЦПК України, які б свідчили про правові підстави заявлених в позові вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 15,16,181,182,316, 317, 319, 321, 326, 344 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУМВС, України в Одеській області, МВС України про визнання права власності на нежилі будівлі - відмовити.

Зустрічний позов Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1, за участю третьої особи на боці позивача - ГУМВС України в Одеській області, про визнання права власності на нерухоме майно за Державою Україна в особі Міністерства внутрішніх справ - задовольнити.

Визнати за Державою в особі Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) право власності на нерухоме майно, нежитлові будинки та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1: адмінбудівля, літ. А, площею 394,6 кв. м; складське приміщення, літ. Б, площею 618,0 кв. м; складське приміщення, літ. Д, площею 213,8 кв. м.; вольер, літ. Г, площею 53,4 кв. м; вольер, літ. Ж, площею 204,8 кв. м.; вольер, літ. З, площею 209,3 кв. м; вольер, літ. И, площею 208,7 кв.м; вольер, літ. К, площею 168,3 кв. м.; вольер, літ. Л, площею 142,8 кв. м.; вольер, літ. М, площею 175,3 кв. м.

Дане рішення суду є підставою для державної реєстрації у відповідності до ч. ч. 8 та 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із видачею відповідного свідоцтва права власності на зазначене в даному рішенні нерухоме майно за Міністерством внутрішніх справ України.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: