Постанова від 08.04.2014 по справі 816/723/14

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/723/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Литвинова В.В.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" про визнання дій протиправними; зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" про визнання протиправними дій під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ" (код ЄДРПУО 35582400) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Лавіс плюс" за період з 01 серпня 2012 року по 31 березня 2013 року, які полягають у зазначенні в акті перевірки від 06 вересня 2013 року №829/16-01-22-08/35582400 інформації у вигляді наступних висновків: "З огляду на викладене в пункті 3.1.2 акту перевірки (валові витрати) по взаємовідносинах з ТОВ "Транссинтез ХХІ" з ТОВ "Лавіс плюс" (код ЄДРПУО 37868650) відповідно до висновків акту (№51/22-00/37868650) від 05 червня 2013 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області) не підтверджено, встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ "Транссинтез ХХІ" та ТОВ "Лавіс плюс" (постачальником рам та балок). По бухгалтерському обліку вартість рам та балок придбаного товару від ТОВ "Лавіс плюс" код ЄДРПУО 378687650 для ТОВ "Транссинтез ХХІ" не може віднести до валових витрат в силу не підтвердження проведених взаємовідносин (акт №51/22-00/37868650 від 05 червня 2013 року). Так як згідно накладних (див. вище) отриманий товар (балки та рами) проданий ТОВ "УПК-Європлюс" у сумі 10 380 000,00 грн в т.ч. ПДВ 1 730 000, 00 грн, то в порушення пп. 135.2 статті 135, ст. 44 Податкового кодексу України підприємством безпідставно завищено валові доходи за 3 кв. 2012 року на суму 8 650 000,00 грн. Підприємством надано недостатню доказову базу по отриманню даного товару, не підтверджено його якість сертифікатами виробника, не надано документів по транспортуванню (товаротранспортних накладних) товарів від постачальника до покупців. Товар придбано у підприємств постачальників, які мають стан 9: направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження (абзац 1,2,3,4 аркуш 6 акту перевірки від 06 вересня 2013 року №829/16-01-22-08/35582400)", "4. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення сум податкового кредиту на 1 721 350,00 грн по податковим деклараціям, виписаним в серпні 2012 року, які включені до податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість в наступних періодах: за серпень 2012 року - 649 738, 34 грн, за листопад 2012 року 344 270,00 грн, за січень 2013 року 727 341,00 грн" (пункт 4 розділу 4 "Висновок" акту перевірки від 06 вересня 2013 року №829/16-01-22-08/35582400); заборону використовувати інформацію, відображену в Акті перевірки від 06 вересня 2013 року №829/16-01-22-08/35582400 щодо відсутності об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01 серпня 2012 року по 31 березня 2013 року по фінансово-господарським відносинам ТОВ "Транссинтез ХХІ" з ТОВ "УПК-Європлюс" (код за ЄДРПУО 32497680), ТОВ "Лавіс плюс" (код за ЄДРПУО 37868650), у тому числі розміщувати інформацію в базах даних (АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" тощо).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач у Акті перевірки від 06 вересня 2013 року №829/16-01-22-08/35582400 дійшов помилкових висновків про завищення ТОВ "Транссинтез ХХІ" валових доходів, валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки керувався лише припущеннями щодо фіктивності господарських операцій між контрагентами. Зазначав, що податковим органом не дотримано вимог податкового законодавства в частині проведення перевірки та складання Акту перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові пояснення, у яких позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

У своїх запереченнях відповідач зазначав, що складення Акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки належить до повноважень контролюючого органу, проте, акт перевірки не містить у собі будь-яких владних приписів до перевіряємого суб'єкту, не впливає на його права і обов'язки, та несе собою правові наслідки. Негативні наслідки може тягнути податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акту, яке у цій справі не приймалося. Крім того, висновки відповідача щодо коригування позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, викладені в aкті перевірки, є думкою перевіряючих, яка не містить у собі обов'язкових приписів до виконання. При цьому, контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку пoрушень. Оцінка акту перевірки, у тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами впади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що у період з 21 серпня 2013 року по 28 серпня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Транссинтез ХХІ", з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Лавіс плюс" за період з 01 серпня 2012 року по 31 березня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 06 вересня 2013 року №829/16-01-22-08/35582400 /том І, а.с. 18-25/, у якому зафіксовано порушення:

- статті 44, пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення валового доходу на суму 8 625 000,00 грн, за господарськими взаємовідносинами ТОВ "УПК-Європлюс" за серпень 2012 року;

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення суми валових витрат на суму 8 606 750,0 грн., за господарськими взаємовідносинами з ТОВ "Лавіс плюс" за серпень 2012 року;

- статті 44, пункту 187.1 статті 187, статті 188 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення суми податкових зобов'язань на 1 730 000,00 грн за господарськими взаємовідносинами з ТОВ "УПК-Європлюс" за серпень 2012 року;

- пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту на 1 721 350,0 грн. по податковим накладним, виписаним у серпні 2012 року, які включені до податкового кредиту Декларацій з податку на додану вартість в наступних періодах: за серпень 2012 року - 649 738,34 грн, за листопад 2012 року - 344 270,00 грн, за січень 2013 року - 727 341,66 грн.

Разом з тим, не погоджуючись з висновками перевірки щодо завищення підприємством валових доходів та валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам щодо визнання протиправними дій, які полягають у зазначенні в Акті перевірки висновків, суд виходить з наступного.

Згідно статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами підпункту 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Кодексу.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Транссинтез ХХІ", з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Лавіс плюс" за період з 01 серпня 2012 року по 31 березня 2013 року, проведена на підставі направлення від 21 серпня 2013 року №324 /том І, а.с. 116/, виданого Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1, пункту 78.1, статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказів від 20 серпня 2013 року за №498 /том І, а.с. 115/ про проведення перевірки та від 28 серпня 2013 року №563 /том І, а.с. 114/ про продовження терміну проведення перевірки.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки /абзац 2 78.4. статті 78 Податкового кодексу України/.

Судом встановлено, не заперечується сторонами та підтверджується наявною у матеріалах справи копією направлення на перевірку від 21 серпня 2013 року №324 /том І, а.с. 116/, що уповноваженій особі позивача до початку проведення перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевірку підприємства позивача проведено з дотриманням вимог податкового законодавства, порушень у діях відповідача щодо порядку та підстав проведення перевірки судом не встановлено.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772.

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені перевіряючими під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.

Так, перевіркою встановлено неправомірне формування у податковій звітності даних валового доходу, валових витрат, податкових зобов`язань та податкового кредиту в серпні 2012 року за господарськими взаємовідносинами по ланцюгу постачання товару, зокрема, з продавцем - ТОВ "Лавіс плюс" і покупцем - ТОВ "УПК Европлюс".

Згідно умов договору постачання №02/08/12-1 від 02 серпня 2012 року, укладеного з ТОВ "Лавіс плюс" постачання товару може здійснюватися залізничним, автомобільним або іншим транспортом (пункт 2.3. Договору) /том І, а.с. 26-28/.

Крім того, відповідно до п.2.1 Договору, визначено, що постачання товару здійснюється на умовах, визначених в специфікаціях до даного договору.

Відповідно до підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Договору, датою поставки товару вважається, за умови поставки товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах FCA, дата, яка вказана в товарно-транспортній накладній при прийомі товару до перевезення.

Проте, до перевірки позивачем не надано документів, які підтверджують транспортування товару.

Таким чином, у ході перевірки на думку ДПІ у м. Полтаві неможливо визначити маршрут перевезення вантажу, а саме, адресу пункту навантаження та адресу пункту розвантаження товару , вантажовідправника та вантажоодержувача.

Крім того, ДПІ у м.Полтаві використано інформацію акту Вишгородської ОДПІ Київської області №51/22-00/37868650 від 05 червня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лавіс плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "ІНФОСТРОЙ", ТОВ "АРС ТРЕЙД", ТОВ "УРАН ІНВЕСТ", за період з 01 червня 2012 року по 31 жовтня 2012 року.

Відповідно до інформації з акту, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що за юридичною адресою посадові особи ТОВ "ЛАВІС ПЛЮС" не знаходиться, що зафіксовано актом, складеним ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС №2670 від 27 лютого 2013 року, а господарські взаємовідносини товариства з контрагентами є непідтвердженими.

Також, ДПІ у м.Полтаві враховано той факт, що реєстраційний стан ТОВ "Лавіс плюс" відмінний від "0", а саме, "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Таким чином, на думку ревізора-інспектора, що здійснював перевірку, позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про фактичне отримання товару, не підтверджена його якість сертифікатами виробника.

Не погоджуючись з висновками перевірки щодо завищення підприємством валових доходів та валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивач звернувся до суду з даним позовом оскаржуючи висновки акту превірки.

Однак, суд звертає увагу, що незгода позивача з висновками Акту може бути реалізовано ним шляхом подання до органу державної податкової служби письмових заперечень; оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих за наслідками перевірки, або оскарження інших дій чи рішень органу державної податкової служби під час реалізації результатів перевірки, з висновками якої платник не погоджується.

У даному випадку грошові зобов'язання і штрафні санкції відповідачем не нараховувалися, а податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносилися.

Суд зауважує, що висновки відповідача, викладені в aкті перевірки, є думкою перевіряючих, яка не містить у собі обов'язкових приписів до виконання. При цьому, контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку пoрушень.

Відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Приймаючи до уваги, що оскарження дій відповідача щодо зазначення висновків у Акті перевірки не призведе до поновлення прав або інтересів позивача, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зазначення в Акті перевірки висновків.

Щодо позовних вимог про заборону відповідачу використовувати інформацію, відображену в Акті, суд зазначає наступне.

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що порушення не призвели до донарахування грошового зобов'язання, тому, згідно вимог пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України, податкові повідомлення-рішення не приймалися і не вносилися до АІС "Податковий блок", який було введено в дію з 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий Блок" від 24 грудня 2012 року №1197, при цьому експлуатація інших аналітичних систем, у тому числі АС "Аудит" завершено.

Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Виходячи із змісту законодавства воно не може на майбутнє регулювати суспільні відносини.

Суд не може ухвалювати рішення та досліджувати обставини справи, які не відбулись у часі.

За таких обставин, позовні вимоги у цій частині є також необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені позовні вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" про визнання дій протиправними; зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова