Рішення

від 16.04.2014 по справі 317/2357/13-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 317/2357/13-ц

№/п 2/317/34/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Ачкасова О.М.

при секретарі - Кузіної Л.Х.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бліц Агро», про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, у позовній заяві зазначив, що він та відповідач ОСОБА_3 є учасниками ТОВ «Бліц Агро», зареєстрованого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 24.01.2008 року. Одним із видів діяльності ТОВ «Бліц Агро» є вирощування зернових, олійних, кормових та інших культур (п. 3.2 Статуту ТОВ «Бліц Агро»). Після державної реєстрації підприємства відповідач звернувся до позивача, зазначивши, що для укладання договорів оренди земельних ділянок, виконання вимог Закону України «Про оренду землі» в частині виготовлення технічної документації, а також державної реєстрації договорів оренди, необхідно 160 000 грн., яких Товариство не мало. 01 лютого 2008 року відповідач отримав від позивача 160 000 грн. для ведення господарської діяльності ТОВ «Бліц Агро», а саме оплати за договорами оренди землі, про що 19.08.2008 року власноручно написав розписку, зазначивши строк повернення зазначеної суми до 15.09.2008 року, а процентів за користування коштами з розрахунку 24% річних до 31.08.2009 року. 01.02.2008 року позивачем написана розписка відповідачу про те, що він передав йому 160 000 грн. на оплату за договорами оренди земельних ділянок з ТОВ «Бліц Агро». Позивач зобов'язався передати відповідачу частку в товаристві в розмірі 61% при умові повернення ним грошових коштів у строк до 15.09.2008 року та виплати процентів в розмірі 24% річних до 31.08.2009 року. У зазначені строки відповідач вказану суму та проценти позивачу не сплатив, що змусило позивача звернутися до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу, посилаючись на правовідносини позики.

Однак, не погодившись з рішенням місцевого суду від 17.03.2011 року у справі № 2-281/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «Бліц Агро» про визнання вчиненим договору доручення, 24 травня 2011 року апеляційний суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 22-2793/11, та встановив, що між сторонами було укладено договір доручення, за яким ОСОБА_3 повинен був вчинити певні дії з переданими грошовими коштами в інтересах сумісного підприємства, а також у майбутньому укласти з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу належних йому часток у статутному фонді ТОВ «Бліц Агро». Посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 61 ЦПК України позивач зазначив, що зазначене рішення апеляційного суду Запорізької області, що набрало законної сили, є обов'язковим для суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Зазначив, що відповідач не виконав дане йому доручення, оскільки не укладено жодного договору оренди землі, одержану від позивача для ведення господарської діяльності товариства суму 160 000 грн. відповідач потратив на власні потреби.

Позивач звертався з позовною заявою про розірвання договору та стягнення грошових коштів до Господарського суду Запорізької області, проте, ухвалою суду від 20.03.2012 року в прийнятті позовної заяви йому було відмовлено з посиланням на те, що спір не є спором між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, який пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.

У серпні 2013 року позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд стягнути з відповідача грошову суму 160 000 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі, пояснили, що жодних зобов»язань за договором доручення ОСОБА_3 не виконав, гроші не повернув, директором ТОВ «Бліц Агро» його не призначали, отже він повинен повернути позивачеві 160 000 грн.

Відповідач та його представник позов не визнали, заперечували проти позову, просили суд відмовити у його задоволенні, зазначили, що отримані від позивача грошові кошти були витрачені на діяльність товариства. Пояснили також, що із аналізу виданої ОСОБА_3 розписки від 19.08.2008 року та розписки від 01.02.2008 року, яку склав сам позивач, випливає, що право вимоги повернення зазначених грошових коштів не було безумовним. Як зазначено в обох розписках, отримання коштів у тому ж розмірі ОСОБА_2 було обумовлено обов'язком останнього відступити на користь ОСОБА_3 належної йому частки в розмірі 61% у статутному фонді ТОВ «Бліц Агро». Вважають позовні вимоги безпідставними, оскільки у позивача не виникло право вимоги. Після оголошення та вивчення матеріалів справи представником відповідача заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, вважаючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовною заявою, а з клопотанням про поновлення строку або про переривання перебігу позовної давності позивач до суду не звертався.

Представник третьої особи - ТОВ «Бліц Агро» до суду не з'явився, подав заяву, в якій просив суд позов задовольнити у повнму обсязі, розглянути справу без його участі.

Заслухавши думку сторін, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника третьої особи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, проаналізувавши усі докази у сукупності, вважає, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24 січня 2008 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Бліц Агро», учасниками якого є позивач, відповідач та ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 3 Статуту ТОВ «Бліц Агро» товариство здійснює підприємницьку діяльність по насиченню ринку товарами та послугами з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між Учасниками. Для вирішення головної цілі товариство здійснює вирощування зернових, олійних, кормових та інших культур та іншу діяльність. Поясненнями сторін та їх представників підтверджено, що після державної реєстрації підприємства відповідач звернувся до позивача, зазначивши, що для укладання договорів оренди земельних ділянок, виконання вимог Закону України «Про оренду землі» в частині виготовлення технічної документації, а також державної реєстрації договорів оренди, необхідно 160 000 грн., яких Товариство не мало. 01 лютого 2008 року відповідач отримав від позивача 160 000 грн. для ведення господарської діяльності ТОВ «Бліц Агро», а саме оплати за договорами оренди землі, про що 19.08.2008 року власноручно написав розписку, зазначивши строк повернення зазначеної суми до 15.09.2008 року, а процентів за користування коштами з розрахунку 24% річних до 31.08.2009 року. 01.02.2008 року позивачем написана розписка відповідачу про те, що він передав йому сто шістдесят тисяч гривень на оплату за договорами оренди земельних ділянок, укладених з ТОВ «Бліц Агро». Позивач зобов'язався передати відповідачу частку в товаристві в розмірі 61% при умові повернення ним грошових коштів у строк до 15.09.2008 року та виплати процентів в розмірі 24% річних до 31.08.2009 року.

У зазначені строки відповідач суму 160 000 грн. та проценти позивачу не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу, посилаючись на правовідносини позики, що визнається сторонами.

17.03.2011 року Запорізьким районним судом Запорізької області ухвалено рішення справі № 2-281/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «Бліц Агро» про визнання вчиненим договору доручення, яке 24 травня 2011 року апеляційним судом Запорізької області скасовано та ухвалено нове рішення у справі № 22-2793/11, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2011 року у справі № 22-2793/11 має преюдиційне значення при розгляді даної справи. Зазначеним судовим рішенням встановлено обставини, які не доказуються при розгляді даної справи, а саме:

- «з аналізу виданої ОСОБА_3 розписки від 19.08.2008 року та розписки від 01.02.2008 року слідує, що ОСОБА_2 видав ОСОБА_3 грошові кошти, які останній повинен був використати для ведення господарської діяльності заснованого сторонами ТОВ «Бліц Агро»;

- «таким чином, зазначені розписки свідчать не про укладення між сторонами договору позики, а про укладення договору доручення, за яким ОСОБА_3 повинен був вчинити певні дії з переданими грошовими коштами в інтересах сумісного підприємства, а також у майбутньому укласти з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу належних йому часток у статутному фонді ТОВ «Бліц Агро» в розмірі 61%»;

- «… між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було вчинено договір доручення, який підтверджується розписками ОСОБА_2 від 01.02.2008 року та ОСОБА_3 від 19.08.2008 року».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Повірений зобов'язаний вчинити дії відповідно до змісту даного йому доручення (ч. 1 ст. 1004 ЦК України), та виконати дане йому доручення особисто (ч. 1 ст. 1005 ЦК України).

Відповідно до ст. 1006 ЦК України повірений зобов'язаний надати довірителю звіт про виконання доручення та виправдні документи.

Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

На підтвердження виконання договору доручення відповідачем надано суду платіжні відомості ТОВ «Бліц» від 26-27.01.2008 року, від 02.02.2008 року, дві відомості без дати на видачу ТОВ «Бліц» орендної плати за 2007 рік; Договір оренди землі від 02.02.2008 року, укладений між ТОВ «Бліц Агро» та ОСОБА_5, підписаний від імені ТОВ «Бліц Агро» ОСОБА_3, скріплений печаткою, але не зареєстрований в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Державному комітеті по земельних ресурсах України; Акт про передачу та прийом земельної ділянки від 02.02.2008 року, підписаний ОСОБА_5 та від імені ТОВ «Бліц» ОСОБА_3, не скріплений печаткою товариства; Договір оренди землі від 02.02.2008 року, укладений ОСОБА_7 та ТОВ «Бліц Агро», підписаний від імені товариства ОСОБА_3, скріплений печаткою, але не зареєстрований в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Державному комітеті по земельних ресурсах України.

Зазначені докази суд оцінює критично, оскільки платіжні відомості свідчать про виконання зобов'язань ТОВ «Бліц» перед орендодавцями в 2007 році. У матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА № 454262 станом на 01.08.2012 року.

Відповідно до даних Реєстру ТОВ «Бліц» (ідентифікаційний код 25487523) зареєстровано 23.10.2002 року за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Червонопрапорна, 97-А. Керівником та одним із засновників товариства є відповідач у справі - ОСОБА_3.

ТОВ «Бліц» є самостійною юридичною особою, яка не має жодного відношення до ТОВ «Бліц Агро».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що орендну плату орендодавцям за 2007 рік виплачувало ТОВ «Бліц», директором якого є ОСОБА_3 Свідок перебував в трудових відносинах з ТОВ «Бліц».

Пояснення допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що ОСОБА_3 був директором, мав печатку та підписував договори оренди землі, які вони віддали ОСОБА_2, суд оцінює критично, оскільки свідок є рідною сестрою відповідача у справі.

Надані відповідачем договори оренди землі не зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Доказів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між фізичними особами (орендодавцями) та ТОВ «Бліц Агро» суду не надано.

Не уклавши жодного договору оренди землі, у відповідача не було правових підстав проводити оплату орендної плати по неукладеним договорам.

У матеріалах справи міститься заява ТОВ «Бліц Агро» за підписом директора ОСОБА_9, в якій повідомлено суд, що діяльністю з вирощування зернових, олійних, кормових та інших культур ТОВ «Бліц Агро» не займається і не займалось з моменту державної реєстрації товариства. Жодного договору оренди землі за період діяльності товариства (з 24.01.2008 року по 18.07.2012 року) - не укладено.

Відділ Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області листом № 26/213-12 від 10.08.2012 року відповів на запит адвоката, що у базі даних відділу Держкомзему інформація стосовно будь-яких договорів оренди між ТОВ «Бліц», ТОВ «Бліц Агро» та громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_7 - відсутня.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_3 був директором ТОВ «Бліц Агро» спростовуються даними що випливають з установчих документів та документів про реєстрацію товариства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача та його представника стосовно того, що договір доручення був повністю виконаний та зазначені в розписках грошові кошти були витрачені на діяльність товариства, насправді не відповідають дійсним обставинам справи. Зобов'язання за договором доручення відповідачем не було виконано.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2011 року у справі № 22-2793/11 було встановлено обставину, яка не доказується при розгляді даної справи (ч. 3 ст. 61 ЦПК України), а саме обов'язок ОСОБА_3 вчинити певні дії з переданими грошовими коштами в інтересах сумісного підприємства, а також у майбутньому укласти з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу належних йому часток у статутному фонді ТОВ «Бліц Агро» в розмірі 61%.

Належних доказів витрати ОСОБА_3 одержаних від ОСОБА_2 грошових коштів в інтересах ТОВ «Бліц Агро» суду не надано.

Позивач пропонував відповідачу купити належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «Бліц Агро», що підтверджується листом від 12.04.2010 року; посвідченою приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 заявою ОСОБА_2 про намір продати належну йому частку статутного капіталу ТОВ «Бліц Агро» від 22.07.2013 року; відповіддю на запит адвоката № 129 від 07.08.2012 року, за підписом директора ТОВ «Бліц Агро» ОСОБА_9

На пропозицію позивача, відповідач не відреагував. У судовому засіданні його представник пояснив поведінку відповідача втратою інтересу до придбання частки позивача в статутному капіталі ТОВ «Бліц Агро».

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Стосовно застосування строку позовної давності суд вважає, що клопотання відповідача є безпідставним та не підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач до суду звернувся в липні 2010 року і незалежно від нього справа розглядалась майже чотири роки та судовими рішеннями було встановлено, що між сторонами укладено саме договір доручення.

Враховуючи усе наведене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача судові втрати, а саме судовий збір у сумі 1600, 00 грн., сплата якого підтверджується квитанцією №8424332 від 05.04.2012 року.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 612, 625, 1000, 1004, 1006 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 160 000, 00 грн. (сто шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів.

Суддя: