Рішення

від 15.04.2014 по справі 927/378/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

15 квітня 2014 року Справа № 927/378/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інком траст",

вул. Лінійна, 17, м. Київ, 03038

Відповідач: Приватне підприємство "Укрпродреал",

проспект Перемоги, 95, офіс 113/2, м. Чернігів, 14000

про стягнення 146909,89грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Майорова Є.І. (довіреність №01/04-14-1 від 01 квітня 2014 року); відповідача: Кацер І.В. (довіреність №б/н від 14 квітня 2014 року).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інком траст" подано позов до Приватного підприємства "Укрпродреал" про стягнення 146909,89грн., в тому числі 134000,00грн. основного боргу, 3050,79грн. 3% річних, 670,00грн. інфляційних втрат та 9189,10грн. пені згідно генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 28 травня 2012 року №28/05-10СГ.

В судовому засіданні 03 квітня 2014 року суд оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою суду від 03 квітня 2014 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 15 квітня 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

28 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інком траст" (постачальник) та Приватним підприємством "Укрпродреал" (покупець) було укладено генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 28/05-10СГ (далі - договір) (а.с. 9-15).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, надалі - товар, відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього. Об'єм, асортимент (найменування, марка товару), базис поставки, терміни і умови транспортування визначаються відповідною додатковою угодою до цього договору. Така додаткова угода узгоджується сторонами та після її підписання стає невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пунктів 7.1, 7.2 договору покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, якщо інше не передбачено в додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до п.13.1 договору, цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається пролонгованим ще на один рік. Якщо не одна із сторін не заявить письмово про його припинення за один місяць до закінчення терміну його дії.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 2862149,00грн., що підтверджується Додатковими угодами: №00001 від 28 травня 2012 року, №00002 від 31 травня 2012 року, №00003 від 06 червня 2012 року, №00004 від 08 червня 2012 року, №00005 від 08 червня 2012 року, №00006 від 29 жовтня 2012 року, №00007 від 13 листопада 2012 року, №00008 від 21 листопада 2012 року, №00010 від 27 лютого 2013 року, №00011 від 4 березня 2013 року, №00012 від 19 березня 2013 року, №00013 від 29 березня 2013 року, №00014 від 10 квітня 2013 року, №00016 від 26 квітня 2013 року, №00017 від 29 квітня 2013 року, №00018 від 15 травня 2013 року та актами приймання-передачі товару: №СГ000030 від 28 травня 2012 року, №СГ000044 від 31 травня 2012 року, №СГ000066 від 06 червня 2012 року, №СГ000083 від 09 червня 2012 року, №СГ000084 від 09 червня 2012 року, №СГ000933 від 06 листопада 2012 року, №СГ001032 від 22 листопада 2012 року, №СГ001037 від 22 листопада 2012 року, №СГ000228 від 28 лютого 2013 року, №СГ000252 від 05 березня 2013 року, №СГ000335 від 19 березня 2013 року, №СГ000427 від 01 квітня 2013 року, №СГ000493 від 10 квітня 2013 року, №СГ000596 від 27 квітня 2013 року, №СГ000618 від 29 квітня 2013 року, №СГ000752 від 16 травня 2013 року (а.с. 17-48).

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, сплативши позивачу 2728149,00грн., про що свідчить інформація про рух грошових коштів та товару (а.с. 59-61).

Заборгованість відповідача по оплаті вартості поставленого товару становить 134000,00грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем також заявлено до стягнення 3050,79грн. 3% річних за період з 24 травня 2013 року по 24 лютого 2014 року, 670,00грн. інфляційних втрат за період з 24 травня 2013 року по 24 лютого 2014 року та 9189,10грн. пені за період з 24 травня по 24 листопада 2013 року.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.3 договору у разі невиконання покупцем умов оплати вартості товару та вартості витрат на його доставку, зазначених в Додаткових угодах до даного договору, постачальник має право вимагати від покупця сплати на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2938,20грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрпродреал" (проспект Перемоги, 95, офіс 113/2, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 36339106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком траст" (вул. Лінійна, 17, м. Київ, 03038; код ЄДРПОУ 38122420) 134000,00грн. основного боргу, 3050,79 грн. 3% річних, 670,00 грн. інфляційних втрат, 9189,10 грн. пені та 2938,20 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор