ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 р. справа № 804/1858/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Трайдук С.В.
за участю:
представника позивача Семченко В.В.
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ванцдорф Компані" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
29 січня 2014 року Приватне підприємство "Ванцдорф Компані" (далі - ПП "Ванцдорф Компані", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі, відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки Приватного підприємства "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454), в результаті якої було складено акт від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року";
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (коригування), на підставі акту від 12.12.2013 року № 2900/26-55-22-01/38347454 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року", з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», та інших електронних баз даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) у податкових деклараціях за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності Приватного підприємства «Ванцдорф Компані» (код ЄДРПОУ 38347454), зазначених в податкових деклараціях за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року (том 1, а.с. 3-9).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Приватним підприємством "Ванцдорф Компані" було отримано від Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві акт від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року", за висновками якого податковим органом було встановлено що за період з 01.01.2013 р. по 31.10.2013 р. правочини з контрагентами-постачальниками ТОВ "ДАНКОМПАНІ", ТОВ "ДІ-СІТІ" та контрагентами-покупцями робіт (послуг), не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що, як зазначає позивач, не відповідає дійсності. Позивач вважає дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки протиправними, а також, зазначає, що ДПІ у Печерському районі протиправно було виключено з електронної бази даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", та інших електронних баз даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП "Ванцдорф Компані" у податкових деклараціях, на підставі акту від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454. Отже, враховуючи, що відповідачем порушені права та інтереси ПП "Ванцдорф Компані", позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 1).
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (том 1, а.с. 39; том 2, а.с. 175), до суду свого представника не направив, надав письмові заперечення проти позову (том 2, а.с. 149-152), в яких адміністративний позов не визнав, та зазначив, що податковим органом було вчинено дії по проведенню зустрічної звірки щодо наявності господарських відносин ПП "Ванцдорф Компані" з підприємствами-контрагентами, в результаті чого було складено акт від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року". Також, у письмових запереченнях ДПІ у Печерському районі зазначено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно Постанови Кабінету Міністрів від 27.12.2010 р. № 1232, та у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку складають акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Акт перевірки, як вважає відповідач, є обставиною, що не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача з огляду та те, що висновки акту є службовим документом, та носієм доказової інформації, тобто не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, відповідач зазначає, що жодних нарахувань або збільшення чи зменшення податкових зобов'язань, за результатами перевірки, які призводять до зміни у структурі податкових зобов'язань платника податків, в картці особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було. Отже, ДПІ у Печерському районі вважає, що своїми діями податковий орган не порушив будь-які права позивача, тому просить у задоволенні позовних вимог ПП "Ванцдорф Компані" - відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровано 27.08.2012 р. за № 1 070 102 0000 047291, за місцезнаходженням юридичної особи: 49107, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 112-А, та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (том 1, а.с. 10-11).
Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі, на підставі акту від 10.10.2013 р. № 377/3-22-08/38453365 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДІ-СІТІ (код за ЄДРПОУ 38453365) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за червень 2013 р." (том 2, а.с. 157-161) та акту від 16.10.2013 р. № 1346/2206/38620396 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДАНКОМПАНІ" код за ЄДРПОУ 38620396 з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2013 по 30.06.2013" (том 2, а.с. 162-168), з метою отримання інформації, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України було вчинено дії по проведенню зустрічної звірки наявності господарських відносин у ПП "Ванцдорф Компані" із зазначеними контрагентами.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 22.11.2013 р. за вихідним № 23473/10/26-55-22-01-10/4 за підписом заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Л.Д. Демченко, на адресу ПП "Ванцдорф Компані", а саме: 1103, м. Київ, Шосе Залізничне, буд. 45, було направлено запит "Про надання інформації", яким запитувались пояснення та їх документальне підтвердження господарських відносин з платниками податків з придбання товарів (робіт, послуг), за рахунок яких сформовано податковий кредит з ПДВ за період з 01.01.2013 р. по 31.10.2013 р. (том 2, а.с. 153). Як було встановлено в судовому засіданні, позивач не отримував вищезазначений запит від податкового органу. Доказів про отримання ПП "Ванцдорф Компані" запиту від 22.11.2013 р. відповідачем до письмових заперечень не надано.
Також, відповідачем долучено до матеріалів справи запит від 28.11.2013 р. № 1269/26-55-22-01, яким, заступником начальника інспекції Л.Д. Демченко запитувалась у начальника слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Гаруста Ю.В. інформація на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків ПП "Ванцдорф Компані", за результатами якого було складено акт від 28.11.2013 р. № 2064/26-55-22-03/38347454 "Перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності" (том 2, а.с. 156), та первіркою встановлено, що за адресою: 1103, м. Київ, Печерський р-н, Шосе Залізничне, буд. 45, підприємство ПП "Ванцдорф Компані" не знаходиться.
Матеріалами справи підтвержено, що ПП "Ванцдорф Компані" було внесено зміни до статуту, які зареєстровано Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві № 10701050006047291 від 30.12.2013 р., якими п. 1.9. ст. 1 "Загальних положень", викладено у новій редакції: "Місцезнаходження: 49107, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 112а" (том 1, а.с. 20). Зміна місцезнаходження позивача також підтверджується наданою випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, а.с. 10).
Отже, відсутність платника податків ПП "Ванцдорф Компані" за адресою: 1103, м. Київ, Печерський р-н, Шосе Залізничне, буд. 45, обгрунтовується зміною місцезнаходження, що підтверджується достатньою кількістю доказів в матеріалах справи.
Судом встановлено, що враховуючи відсутність позивача за місцезнаходженням, ДПІ у Печерському районі було складено оскаржуваний акт від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року" (том 1, а.с. 21-37).
За висновками акту, відповідачем було встановлено:
" - не підтвердження постачання від ТОВ «ДАНКОМПАНІ» код за ЄДРПОУ 38620396 (Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.10.2013 р. № 346/22-06/38620396);
- не підтвердження постачання від ТОВ «ДІ-СІТІ» код за ЄДРПОУ 38453365 (Акт у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.10.2013 № 377/3-22-08/38453365);
- у зв'язку із відсутністю документального підтвердження господарських операцій між ПП «Ванцдорф Компані» та його підприємствами постачальниками та покупцями за січень - жовтень 2013 року, товари (роботи, послуги), що були придбані ПП «Ванцдорф Компані» у ТОВ "ДАНКОМПАНІ», ТОВ «ДІ-СІТІ» за перевіряємий період 2013 року не могли бути і ставлені на його адресу, а тому дані правочини з придбання, не спричинили реального настання правових наслідків.
Вищенаведене свідчить про те, що правочини між ПП «Ванцдорф Компані» та відображеними ним у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період з 01.01.2013 року по 31.10.2013 року по контрагентам-постачальникам ТОВ «ДАНКОМПАНІ», ТОВ «ДІ-СІТІ» та контрагентами-покупцями робіт (послуг), не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Виходячи з вищенаведеного, ПП «Ванцдорф Компані» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
Звіркою ПП «Ванцдорф Компані» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками ТОВ ДАНКОМПАНІ», ТОВ «ДІ-СІТІ» та контрагентами-покупцями робіт (послуг) за період з 01.01.2013 року по 31.10.2013 року."
Вирішуючи питання щодо позовної вимоги ПП "Ванцдорф Компані" про визнання дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві по проведенню зустрічної звірки неправомірними, за результатами якої було складено акт від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року", суд вважає вимогу необгрунтованою, виходячі з наступного.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Відповідно до пп. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Отже, надав оцінку належним доказам, суд вважає, що контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання, тому ДПІ у Печерському районі м. Києва правомірно було вчинено дії спрямовані на проведення звірки, за результатами якої було складено акт від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд вважає, що акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі, та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Правовий акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.
Аналогічна правова позиція викладена у висновку Верховного Суду України у постанові від 10.09.2013 р. у справі № 21-237а13. Зокрема, Верховний Суд України відзначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обо'язкі позивача, тому такі вимоги не можуть бути предметом спору.
З вищенаведеного вбачається, що відповідачем додержано всіх вимог при складанні акту, та враховуючи, що це службовий документ, який містить відомості про виявлені порушення вимог законодавства, та є носієм відповідної інформації, суд вважає, що у задоволені позовної вимоги позивача про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки Приватного підприємства "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454), в результаті якої було складено акт від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454 - слід відмовити.
При вирішенні питання щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі щодо виключення (коригування), на підставі акту від 12.12.2013 року № 2900/26-55-22-01/38347454 з електронної бази даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) у податкових деклараціях, та зобов'язання відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показників податкової звітності, зазначених в податкових деклараціях за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року, суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріалами справи підтверджено, що не заперечувалолсь відповідачем у письмових запереченнях, за висновками акту від 12.12.2013 р. № 2900/26-55-22-01/38347454 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року", в електронну базу даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", ДПІ у Печерському районі внесено зміни сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) у податкових деклараціях за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року, що також підтверджується належним доказом у справі (том 1, а.с. 41).
Як було встановлено судом, відповідач, встановивши в акті неможливість проведення зустрічної звірки позивача, зробив висновок про наявність ознак нереальності та не підтвердження господарської діяльності ПП «Ванцдорф Компані» з контрагентами покупцями і продавцями за вказані періоди.
З метою встановлення фактів здійснення господарських операцій, у судовому засіданні судом досліджено надані представником позивача письмові докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з підприємствами - контрагентами ПП «Ванцдорф Компані», а саме, копії податкових декларацій з податку на додану вартість (реєстри виданих та отриманих податкових накладних, квитанції), копії первинних документів (видаткові та податкові накладні) щодо здійснення господарських відносин ПП «Ванцдорф Компані» з контрагентами щодо копівлі/продажу товарів (послуг) за період перевірки, копії договорів поставки, копії довіреностей, рахунки-фактури, протоколи погодження договірної ціни, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податкові декларації з податку на додану вартість, акти звірки розрахунків, договори купівлі-продажу товарів, договори на надання послуг (том 1, а.с. 42-250; том 2, а.с. 1-147; том 2, а.с. 177-250; том 3, а.с. 1-14).
Отже, з наданих первинних бухгалтерських документів, наявних в матеріалах справи, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що спростовує позицію відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підпиємствами-покупцями ПП "Ванцдорф Компані".
Слід також зазначити, що установчі документи позивача не визнано недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової служби відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація ПП "Ванцдорф Компані" не скасована, від оподаткування прибутки та доходи не приховувались, договори не суперечать цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, тому не має жодних підстав вважати договори недійсними (нікчемними). Факт встановлення, що договори є нікчемними або нереальними повинен бути доведеним в судовому порядку, відносно якого суд повинен винести відповідне рішення.
Суд критично ставиться до обраного способу реалізації висновків акту, враховуючи, що висновки в акті ДПІ у Печерському районі зроблені без дослідження первинних бухгалтерських документів ПП «Ванцдорф Компані», які підтверджують саме реальність господарської діяльності позивача, та спростовують неправомірні висновки відповідача, зроблені на власний розсуд.
Відповідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі АС "Податковий блок" порушує права та інтереси позивача, оскільки, фактично, є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.
Разом з тим, згідно абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.
Як встановлено судом, що не заперечувалось сторонами, у спірних правовідносинах податковий орган податкового повідомлення-рішення не виносив, що підтверджує порушення норм ст. 58 Податкового кодексу України.
Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).
Як зазначено за змістом п.п.2.10.3 п.2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації колонки 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, колонки 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ, здійснюється у складі автоматизованого контролю.
Відповідно до п.2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.
Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження, та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Згідно з п.4.15 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Отже, питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Сама по собі здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може бути підставою для внесення змін до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на рівні ДПА України.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Суд також звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), якщо це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію, та при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.
Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.
Приймаючи до уваги, що самостійна зміна відповідачем в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього.
Отже, суд вважає, що позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Також слід враховувати, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
Враховуючи, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами складеного акту від 12.12.2013 року № 2900/26-55-22-01/38347454, а також, вважає за необхідне зобов'язати ДПІ у Печерському районі відновити показники податкового кредиту та зобов'язань Приватного підприємства "Ванцдорф Компані" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок", та інших електронних баз даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП "Ванцдорф Компані", на підставі акту від 12.12.2013 року № 2900/26-55-22-01/38347454.
Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо внесення змін до електронних баз даних, та взагалі не заперечувалось податковим органом щодо дійсного коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків, вимоги позивача в цій частині позовних вимог знайшли підтвердження та не спростовані матеріалами справи, тому, є всі підстави для часткового задоволення адміністративного позову ПП "Ванцдорф Компані".
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ПП "Ванцдорф Компані" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 73,08 грн., що документально підтверджується квитанцією № 6499679-1 від 20.01.2014 р. (том 1, а.с. 2).
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 48,72 грн. підлягає поверненню.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03 березня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Ванцдорф Компані" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (коригування), на підставі акту від 12.12.2013 року № 2900/26-55-22-01/38347454 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року", з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», та інших електронних баз даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП "Ванцдорф Компані" (код ЄДРПОУ 38347454) у податкових деклараціях за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності Приватного підприємства «Ванцдорф Компані» (код ЄДРПОУ 38347454), зазначених в податкових деклараціях за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ванцдорф Компані» (код ЄДРПОУ 38347454, індекс 49107, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 112-А) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 48,72 грн. (сорок вісім гривень 72 копійки).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 03 березня 2014 року.
Суддя С. В. Прудник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2014 |
Оприлюднено | 22.04.2014 |
Номер документу | 38266149 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Головко О.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні