Ухвала
іменем україни
10 квітня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Євграфової Є.П.,
суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу «Україна» про розірвання договору оренди землі,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СК «Україна» про розірвання договору оренди землі.
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2013 року, позов задоволено.
Розірвано договори оренди земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 площею 4,93 га та 0,29 га відповідно від 06 листопада 2007 року, зареєстровані 10 березня 2010 року в Онуфріївському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" за № 041038100028 та № 041038100828, укладені між ОСОБА_2 та СК "Україна" про передачу у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Зобов'язано СК «Україна» повернути ОСОБА_1 зазначені земельні ділянки, кадастрові номери: 3524684700:02:000:1304 та 3524684700:02:000:2304. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У поданій касаційній скарзі СК «Україна» просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановив, що 06 листопада 2007 року ОСОБА_2 уклав із СК «Україна» два договори оренди земельної ділянки, відповідно до яких орендодавцем передано відповідачеві у платне користування на умовах оренди строком на 10 років належні йому на праві власності дві земельні ділянки площею 4,93 га та 0,29 га, які знаходяться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Договори оренди зареєстровано в Онуфріївському відділі державного підприємства «Кіровоградська регіональна філія центру державного земельного кадастру» 10 березня 2010 року. Факт передачі земельних ділянок підтверджено відповідними актами приймання-передачі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер.
У порядку спадкування за законом право власності на зазначені земельні ділянки перейшло до ОСОБА_1
У зв'язку з тим, що позивач, до якого перейшло право власності на землю, має намір самостійно обробляти належні йому земельні ділянки, а СК «Україна» не погодився припинити дію спірних договорів у передбаченому п. 37 договорів порядку шляхом їх розірвання, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договорів й повернення орендованих земельних ділянок власнику.
Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі підстави його розірвання.
Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренди землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Пунктом 37 спірних договорів оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для розірвання договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Оскільки право власності перейшло до іншої особи, то і виникли підстави для його розірвання.
Свобода договору включає, серед іншого, право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ним договору.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що зазначені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу сільськогосподарського кооперативу «Україна» відхилити.
Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2013 року, ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.П. Євграфова
судді : Н.А. Горелкіна
В.І. Журавель
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2014 |
Оприлюднено | 17.04.2014 |
Номер документу | 38267167 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Євграфова Є.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні