Рішення

від 08.04.2014 по справі 905/954/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.2014 Справа № 905/954/14

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання

Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-СПЕЦ-СТРОЙ» м.Донецьк

до відповідача: Малого приватного підприємства «ДОНСПЕЦТЕХБУД» м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації

про стягнення 345857,63грн., з яких 337868,93грн. - основна заборгованість, 3729,41грн. - інфляційні витрати, 4259,29грн. - 3%річних,

за участю представників сторін:

від позивача: Нечитайленко О.В. за довіреністю №26/11-02 від 10.12.2013р.

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: Ігнатов І.В. за довіреністю №0/0 від 20.03.2014р.

СУТЬ СПРАВИ:

12.02.2014року Товариство з обмеженою відповідальністю«ДОН-СПЕЦ-СТРОЙ» м.Донецьк (далі - ТОВ «ДОН-СПЕЦ-СТРОЙ») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Малого приватного підприємства «ДОНСПЕЦТЕХБУД» м.Донецьк (далі - МПП «ДОНСПЕЦТЕХБУД») про стягнення 345857,63грн., з яких 337868,93грн. - основна заборгованість, 3729,41грн. - інфляційні витрати, 4259,29грн. - 3%річних, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору субпідряду №94 від 10.06.2013року позивачем виконані роботи з реконструкції гуртожитку №2 Донецького базового медичного коледжу, підписано відповідні акти на суму 355651,50грн., однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 13.02.2014року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «ДОН-СПЕЦ-СТРОЙ» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/954/14.

Ухвалою від 04.03.2014р. суд за клопотанням позивача залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, оскільки останній був безпосереднім замовником робіт.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору субпідряду №94 від 10.06.2013року, актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2013року, податкових накладних, правовстановлюючих документів підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 16, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 1, 12, 54, 59 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях, які надані суду 27.02.2014року, 08.04.2014року позивач вказує, що відповідач будь-яких вимог щодо усунення недоліків у виконаній роботі не направляв, як наслідок строк оплати, передбачений п.п. 7.2.1 договору настав; локальний кошторис з розрахунком договірної ціни у вигляді окремого документу сторонами не складався, міститься в актах; навів перелік актів, на підставі яких виникла заборгованість, що стягується; фактично роботи виконувались у 2012році в рамках постійної співпраці з відповідачем.

У письмових поясненнях від 20.03.2014року, 08.04.2014року Департамент вказує, що 26.09.2008року між відповідачем та Департаментом укладено договір підряду №036, у відповідності до п.1.1 якого відповідач зобов'язався виконати роботи з реконструкції гуртожитку №2 Донецького базового медичного коледжу, роботи у повному обсязі виконані на суму 1 910 019грн., у тому числі й на суму 502 011,60грн., до їх складу входять загальнобудівельні роботи, виконані субпідрядником, оплата за виконані роботи здійснена. На підтвердження фактів, викладених у письмових поясненнях, третя особа надала суду копії Положення про Департамент, договору підряду №036 від 26.09.2008року, додаткової угоди №4 від 24.12.2012року, платіжних доручень №122 від 02.07.2013року, №123 від 02.07.2013року, актів приймання виконаних будівельних робіт №4 та №5 за грудень 2012року.

У судовому засіданні 08.04.2014року представник позивача підтримав позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї.

У судовому засіданні 08.04.2014року представник третьої особи підтвердив факти, викладені у вищезазначених письмових поясненнях.

Уповноважений представник відповідача був присутнім у судовому засіданні 27.02.2014року, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи, яке судом було задоволене.

Представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 28.02.2014року, про що свідчить відмітка на заяві про ознайомлення(арк. справи 37).

04.03.2014року представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, що призначений на 04.03.2014року, з метою підготовки правової позиції за предметом заявлених позовних вимог. Відповідач надав суду належним чином засвідчену копію Статуту підприємства, виписки з ЄДРПОУ щодо відповідача.

Ухвалою від 04.03.2014року дане клопотання судом задоволене, розгляд справи відкладено на 20.03.2014року.

Однак як у судове засідання 20.03.2014року, так у наступне судове засідання 08.04.2014року, уповноважений представник відповідача не з'явився, про час місце судового засідання повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи, відзиву на позов не надав.

08.04.2014року МПП «ДОНСПЕЦТЕХБУД» звернулось до суду з клопотанням, в якому просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи, відповідачеві судом надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), але відповідач даним правом не скористався, просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Представники сторін та третьої особи не звертались до суду з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації.

Вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ст. 838 ЦК України).

10.06.2013року між МПП «ДОНСПЕЦТЕХБУД»(Генеральний підрядник) та ТОВ «ДОН-СПЕЦ-СТРОЙ» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №94, за умовами п.1.1 якого Генеральний підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати таку роботу: реконструкція гуртожитку №2 Донецького базового медичного коледжу за адресою: бул.Шевченко,34.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками підприємств. Договір підписано сторонами без складання протоколу розбіжностей. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження визнання договору недійсним у судовому порядку або внесення змін та доповнень у даний договір.

Відповідно до пункту 2.3 договору він діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору.

Як встановлено сторонами у п. 1.2 договору обсяг, характер і вартість робіт, передбачених п.1.1 цього договору, визначаються Локальним кошторисом з розрахунком договірної ціни, узгодженими сторонами, що є невід'ємною частиною цього договору і підставою для проведення взаємних розрахунків.

Сторонами договору не надано суду підписаний сторонами відповідний Локальний кошторис з розрахунком договірної ціни. Зокрема, як стверджує позивач у письмових поясненнях, у формі окремого документу даний документ не складався. Відповідач також не надав суду даний доказ.

Одночасно визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Дана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі №7/221-09.

Оскільки сторони фактично приступили до виконання умов договору субпідряду №94 від 10.06.2013року, це унеможливлює визнання даного договору неукладеним.

Як встановлено у п. 2.1 договору виконання робіт, що є предметом даного договору, здійснюється у термін з 10.06.2013року по 31.12.2013року.

Вартість усіх, що доручаються Субпідряднику по цьому договору, робіт визначається в сумі 600000,00грн. відповідно до кошторисної документації, у тому числі ПДВ 100000,00грн.(п.3.1 договору).

Згідно приписів ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Порядок приймання робіт визначений сторонами у розділі 6 договору, п.6.2 якого, зокрема, встановлено, що здавання - прийняття робіт оформлюється актами форми КБ-2в, КБ-3, підписаними сторонами.

На виконання умов договору субпідряду №94 від 10.06.2013року між МПП «ДОНСПЕЦТЕХБУД» (Генеральний підрядник) та ТОВ «ДОН-СПЕЦ-СТРОЙ» (Субпідрядник) підписано акти приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2 за серпень 2013року. Загальна сума виконаних робіт за актами складає 355651,50грн. з урахуванням ПДВ.

Дата підписання актів - 30.08.2013року.

Зазначені акти містять посилання на договір субпідряду №94 від 10.06.2013року, як договір, так і акти містять один об'єкт, на якому виконувались роботи - гуртожиток №2 Донецького базового медичного коледжу, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, на підставі вказаного договору.

Заперечень стосовно обсягу повноважень осіб, які підписували акти сторони суду не надали.

Відповідно до ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку мотивованої відмови Генпідрядника від прийняття виконаної роботи сторонами складається акт із переліком претензій Генпідрядника, а якщо він визнає можливим - із указівкою (переліком) необхідних доробок і терміна їх виконання.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, мотивована відмова від підписання акту у порядку п.6.3 договору відповідачем не направлялась на адресу позивача, будь-які акти з переліком претензій сторонами не складались.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором субпідряду №94 від 10.06.2013року.

Внаслідок здійснення господарських операцій за вимогами податкового законодавства позивач виписав податкові накладні за кожним актом. Копії даних документів містяться в матеріалах справи.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п. 3.2 договору оплата робіт здійснюється, за умовою отримання коштів від Замовника, у безготівковій формі згідно акту (ф-2), підписаного двома сторонами протягом 5 банківських днів у розмірі 90%.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд вважає, що строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт у розмірі 90% встановлено сторонами протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Щодо умови отримання коштів від Замовника суд зазначає наступне.

В силу приписів ч.1 ст. 530 ЦК України строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Одночасно, подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Таким чином, фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано саме з дією особи, яка не є стороною такого договору.

За змістом ст.511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч.2 ст.528 ЦК України, навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Також, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Одночасно, як посилається третя особа у своїх письмових поясненнях, загальнобудівельні роботи, які виконані позивачем за договором субпідряду №94 від 10.06.2013року та заборгованість за які стягується, у повному обсязі прийняті Замовником за умовами договору №036 від 26.09.2008року згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №4 та №5 за грудень 2012року. Згідно платіжних доручень №122 від 02.07.2013року, №123 від 02.07.2013року Замовником перерахована оплата за виконані загальнобудівельні роботи, заборгованість за договором №036 від 26.09.2008року відсутня.

Позивач стверджує, що фактично роботи виконувались у 2012році в рамках постійної співпраці з відповідачем та у подальшому був укладений договір та підписані акти.

Відповідач згідно ст.33 ГПК України не надав суду будь-яких доказів у спростування того, що роботи за договором субпідряду №94 від 10.06.2013року виконувались згідно договору генерального підряду №036 від 26.09.2008року.

Таким чином, внаслідок викладеного, Генеральний підрядник (відповідач) повинен був здійснити оплату робіт за актами №1 та №2 за серпень 2013року в розмірі 90% від вартості робіт протягом 5 банківських днів з дати підписання актів (30.08.2013року), тобто, до 06.09.2013року включно.

Сторонами також погоджено у п.7.2. пп.7.2.1, 7.2.2 договору, що для фінансової гарантії інтересів Генпідрядника здійснюється у вигляді грошової застави в розмірі 10% від встановленої договірної ціни з подальшою виплатою: 50% від утриманої фінансової гарантії , належних за виконані роботи Генпідрядника, виплачується по закінченні 15 календарних днів після виконання п.п. 8.3, 8.4.1, 8.4.4, 8.4.5, 8.4.7 і усунення недоліків; решта 50% виплачується через 6 місяців після виконання п.7.2.1, здачі обладнання, будівельно-монтажних робіт Генпідряднику при відсутності дефектів та недоробок або після їх усунення.

Тобто, умови договору пов'язують обов'язок Генпідрядника сплатити Субпідряднику залишок вартості робіт у розмірі 5% з настанням умов, які передбачені п.п. 8.3, 8.4.1, 8.4.4, 8.4.5, 8.4.7.

Одночасно п.п. 8.3, 8.4.1 договору передбачають порядок усунення недоліків у виконаній Субпідрядником роботі та дії, які має право здійснити Генпідрядник внаслідок наявності таких недоліків. Підпункти 8.4.4, 8.4.5, 8.4.7 договору передбачають порядок утримання будівельного майданчика та робочих місць у чистоті, охорону майна, обладнання та виконаних робіт з боку Субпідрядника, порядок індивідуального випробування обладнання та систем об'єкта, за попередньо узгодженою програмою.

Як вбачається з наданих доказів, будь-яких недоліків при прийнятті робіт виявлено не було, що унеможливлює їх усунення. Щодо порядку утримання майданчика, здійснення належної охорони майна, у матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем своїх зобов'язань за договором в цій частині, будь-яких заперечень з цього приводу у судовому засіданні з боку відповідача не висловлювалось. Крім того, з актів виконаних робіт не вбачається, що за наслідками їх виконання сторонами повинно бути проведено будь-яке випробування обладнання чи систем об'єкта, програма такого випробування сторонами не складалась.

Внаслідок наведеного, суд вважає, що згідно пп. 7.2.1 обов'язок Генпідрядника сплатити Субпідряднику залишок вартості робіт у розмірі 5% за відсутності зазначених фактів в строк 15 календарних днів з дати підписання актів, тобто, по 14.09.2013року включно.

При цьому решта 5%, внаслідок відсутності претензій з боку відповідача щодо здачі обладнання, будівельно-монтажних робіт Генпідряднику при відсутності дефектів та недоробок, повинна бути сплачена через 6 місяців після виконання п.7.2.1.

Предмет позовних вимог - стягнення 95% вартості виконаних за актами приймання виконаних будівельних робіт №1та №2 за серпень 2013року робіт у сумі 337868,93грн.

Положення статті 33 ГПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами виконання умов договору в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт в сумі 337868,93грн.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору субпідряду №94 від 10.06.2013року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату 95%вартості виконаних робіт, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 337868,93грн. Відповідно МПП «ДОНСПЕЦТЕХБУД»в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Виходячи з того, що позов в цій частині повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 337868,93грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3%річних в сумі 4259,29грн., що розраховані за період з 06.09.2013року по 14.09.2013року на суму 320086,35грн., за період з 15.09.2013року по 25.11.2013року на суму 337868,93грн., у зв'язку з чим, суд зазначає наступне.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Перевіривши розрахунок 3%річних, здійснений позивачем, суд вважає його невірним з урахуванням наступного.

Як встановлено судом, у строк до 06.09.2013 року включно відповідач мав здійснити оплату 90% від вартості виконаних робіт за актами, що становить 320086,35грн. Відповідно прострочення грошового зобов'язання на цю суму має місце з 07.09.2013року, тому позивачем невірно визначено початкову дату періоду нарахування 3% річних.

Решта 5% від вартості виконаних робіт мала бути оплачена відповідачем у строк до 14.09.2013року, тобто починаючи з 15.09.2013 року відповідач мав здійснювати нарахування 3% річних на суму заборгованості у розмірі 337868,93грн. У даному випадку позивач визначив початкову дату періоду вірно, але просить стягнути 3% річних за період з 15.09.2013року по 25.11.2013року, визначаючи, що він містить 150 днів, тоді як фактично у даному періоді 72 дні.

Здійснивши власний розрахунок з урахуванням вищевикладених зауважень, суд дійшов висновку, що розмір річних, який є арифметично вірним за визначений позивачем період, складає 2209,91грн., у зв'язку з чим, задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3%річних на вказану суму. В решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє, так як ці вимоги заявлені безпідставно.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 3729,41грн. за період жовтень 2013року - січень 2014року, суд зазначає, що здійснивши розрахунок враховуючи строки виконання зобов'язання, прийшов до висновку, що вірною є сума інфляційних витрат 4329,27грн., однак у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог згідно приписів ст. 83 ГПК України, тому позовні вимоги задовольняються в сумі 3729,41грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 511, 526, 528, 530, 610, 612, 629, 837, 838, 854, 882 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-СПЕЦ-СТРОЙ» м.Донецьк до Малого приватного підприємства «ДОНСПЕЦТЕХБУД» м.Донецьк про стягнення 352248,02грн., у тому числі основного боргу в сумі 340343,13грн. та 3%річних в сумі 11904,89грн. задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства «ДОНСПЕЦТЕХБУД» (83060, м.Донецьк, вул.Лучезарна, буд.1-в, ідентифікаційний код 19388604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-СПЕЦ-СТРОЙ» (83087, м.Донецьк, пр.Гвардейський, буд.15-а, кв.1, ідентифікаційний код 36513301) заборгованість в сумі 337868,93грн., 3% річних в сумі 2209,91грн., інфляційні нарахування в сумі 3729,41грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 08.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 14.04.2014 року.

Суддя А.М. Осадча