Рішення

від 15.04.2014 по справі 909/241/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р. Справа № 909/241/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер", вул. Черняхівського, 93, с. Андріївка, Черняхівський район, Житомирська область, 12321;

до відповідача: Приватного підприємства "Ерма-В", вул. Сахарова, 1/5, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200;

про стягнення 47281 грн. 49 коп., з яких 37779 грн. 64 коп. основний борг, 5506 грн. 52 коп. пені, 3995 грн. 33 коп. 10% річних.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "ЕРМА - В" про стягнення 47281 грн. 49 коп., з яких 37779 грн. 64 коп. основний борг, 5506 грн. 52 коп. пені, 3995 грн. 33 коп. 10% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву від 24.03.14

(вх. № 4472/14 від 31.03.14) в якій зазначає про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені. Просить суд стягнути з відповідача 44520 грн. 98 коп., з яких 37779 грн. 64 коп. основний борг, 2746 грн. 01 коп. пені, 3995 грн. 33 коп. 10% річних.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою від 24.03.14 (вх. № 4472/14 від 31.03.14).

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

23.04.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" та Приватним підприємством "Ерма - В" укладено договір поставки № ДГ-012, згідно умов якого позивач зобов'язується передати в погоджені строки другій стороні - відповідачу продукцію із природного каменю місцевих родовищ, а відповідач зобов'язується прийняти продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

Згідно умов договору, ціна продукції остаточно узгоджується та вказується сторонами у специфікації та видатково-прибутковій накладній на поставку продукції. Сума договору складається з суми вартості видатково-прибуткових накладних, оформлених позивачем, на видачу продукції відповідачу на протязі дії договору. Відповідач повинен сплатити за відповідну партію відвантаженої йому позивачем продукції не пізніше 3 робочих днів з дати поставки даної партії продукції або за домовленістю здійснити передоплату в розмірі 50 % вартості продукції (Розділ 2. Ціна товару та порядок розрахунків).

Як вбачається із матеріалів справи, 21.05.12 відповідачем здійснено передоплату в сумі 107000 грн.

16.08.12 позивачем на виконання умов договору поставлено, а відповідачем прийнято товар (вироби із каменю), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000035 на суму 225779 грн. 64 коп.

Відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався - здійснив часткову оплату на суму 81000 грн. (25.07.12, 31.10.12, 11.02.12), внаслідок чого борг відповідача станом на день подання позову становив 37779 грн. 64 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не спростовано доводів позивача щодо наявності боргу в сумі 37779 грн. 64 коп., доказів сплати вказаного боргу суду не надано.

За наведених обставин, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення 37779 грн. 64 коп. боргу за поставлений товар (вироби із каменю).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7 розділу 2 договору, сторони передбачили, що у разі прострочення відповідачем оплати продукції позивач має право вимагати, а відповідач зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 % річних, які нараховуються на суму заборгованості відповідача за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати позивачу.

Таким чином, сторони передбачили договірний розмір річних відсотків, що не суперечить вимогам законодавства.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 10 % річних. З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 3995 грн. 33 коп. 10 % річних підлягають задоволенню.

Пунктом 4 розділу 5 договору, сторони передбачили, що за порушення грошових зобов'язань за договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період не сплати зобов'язань, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання грошових зобов'язань.

На підставі вказаного пункту позивач просить стягнути з відповідача 2746 грн. 01 коп. пені за період прострочення з 11.02.13 по 11.08.13.

Однак, позивачем при здійсненні розрахунку пені неправильно визначено період прострочення, а саме невірно обрано період початку прострочення виконання зобов'язання.

У відповідності до приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій розпочинається від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно умов договору, відповідач повинен сплатити за партію відвантаженої йому позивачем продукції не пізніше 3 робочих днів з дати поставки даної партії продукції, а отже прострочення виконання зобов'язання розпочинається з 19.08.12. Натомість, розрахунок позивача здійснено без врахування початку періоду виникнення прострочення виконання зобов'язання, зокрема, позивачем обрано початком періоду нарахування пені дату здійснення часткової оплати боргу відповідачем - 11.02.13.

З огляду на викладене, в задоволені вимоги про стягнення 2746 грн. 01 коп. пені слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 37779 грн. 64 коп. основного боргу, 3995 грн. 33 коп. 10% річних.

В решті позовних вимог слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 610, 612, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" до Приватного підприємства "Ерма - В" про стягнення 44520 грн. 98 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ерма-В", вул. Сахарова, 1/5, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200 (ідентифікаційний код 36145273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер", вул. Черняхівського, 93, с.Андріївка, Черняхівський район, Житомирська область, 12321 (ідентифікаційний код 34460630) 37779 (тридцять сім тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 64 коп. основного боргу, 3995 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 33 коп. 10% річних, 1714 (одну тисячу сімсот чотирнадцять) грн. 31 коп. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.04.14

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"