Рішення

від 09.04.2014 по справі 910/3981/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3981/14 09.04.14

за позовом: Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області, м.Київ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей», м.Київ, ЄДРПОУ 20600771

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, с.Копилів, ЄДРПОУ 04362314

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, м.Київ, ЄДРПОУ 37955989

про стягнення 8 417, 68 грн. збитків

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

прокурор: Годлевська А.В. - по посв.

від позивача: Котов С.В. - по дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області, м.Київ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей», м.Київ про стягнення 8 417, 68 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем здійснювалось використання підземної прісної води зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, що суперечить ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України та, на думку прокурора, є підставою для стягнення збитків в розмірі 8 417,68 грн., завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Позивач у судових засіданнях 26.03.2014р. та 09.04.2014р. та у поясненнях б/н від 26.03.2014р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судових засіданнях 26.03.2014р. та 09.04.2014р. відповідач не з'явився, представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України не скористався.

При цьому, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 04108, м.Київ, Подільський район, просп.Перемоги, буд.62.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали 12.03.2014р. та від 26.03.2014р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Направлена судом кореспонденція була вручена відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями №0103028526214, №0103028384533.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також наявність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем ухвал суду, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, за висновками суду, з 18.03.2014р. у відповідача було достатньо часу для підготовки своєї правової позиції з приводу предмету спору та подання витребуваних доказів.

Ухвалою від 12.03.2014р. господарського суду м.Києва до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Копилівську сільську раду Макарівського району Київської області та Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області.

Треті особи 1, 2 у судові засідання 26.03.2014р. та 09.04.2014р. не з'явились, представників не направили, пояснень по суті спору не надали, проте, за висновками суду були належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, з огляду на наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №0103028526290, №0103028384690, №0103028526222, №0103028384541.

Наразі, з огляду на неявку відповідача та третіх осіб у судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач та треті особи в процесі розгляду справи так і не скористались правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом також враховано відсутність у матеріалах справи клопотань вказаних учасників судового процесу про відкладення розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, а також дослідивши всі представлені докази, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. Вказану позицію наведено в Оглядовому листі №01-06/20/2014 від 14.01.2014р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків». При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.

Відповідно до п.п.1, 4.2 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом №429 від 04.11.2011р. Міністерства екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція в Київській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих ним повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

За змістом п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, що затверджений Наказом №464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення №000316 та наказу №67 від 25.02.2013р. державними інспекторами Державної екологічної інспекції в Київській області 15.03.2013р. у присутності заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» Писанко С.В. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, яка оформлена актом №000345/152. Наведений документ було отримано зазначеною вище посадовою особою водокористувача, що засвідчено його особистим підписом в акті перевірки. Наразі, судом прийняті до уваги письмові пояснення б/н від 09.04.2014р. позивача стосовно помилкового зазначення акті №000345/152 дати направлення на перевірку. Під час проведення перевірки встановлено, що відповідач здійснює використання питної води зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування.

На підставі результатів отриманих під час позапланової перевірки у відношенні заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» Писанко С.В. було складено протокол №00311 від 25.03.2013р. про адміністративне правопорушення та постановою №000395 від 25.03.2013р. накладено адміністративне стягнення.

Докази оспорювання відповідачем документів, що були складені за результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей» в матеріалах справи відсутні.

За змістом ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з Постановою №827 від 12.12.1994р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Статтею 44 Водного кодексу України встановлено обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

У ст.49 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Пунктом 2 Постанови №321 від 13.03.2002р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992р. №459» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, зокрема, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, м.Києві та м.Севастополі.

Наразі, судом встановлено, що 10.03.2010р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Прометей» дозвіл №05-09/1040 на спеціальне водокористування. Термін дії вказаного дозвільного документу з 20.02.2010р. до 01.01.2013р.

Як вже зазначалось, актом №000345/152 від 15.03.2013р. Державної екологічної інспекції в Київській області встановлено факт здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей» використання прісної води зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування.

Ухвалами господарського суду від 12.03.2014р. та від 26.03.2014р. відповідача було зобов'язано надати дозвільні документи, що б засвідчували право Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» на здійснення спеціального водокористування або письмові пояснення стосовно обставин, що перешкоджали водокористувачу отримати зазначені дозвільні документи.

Проте, відповідач вимоги суду не виконав, у судових засіданнях не з'явився та ніяким чином не заперечив проти встановленого перевіркою факту відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» з 01.01.2013р. дозволу на спеціальне водокористування, а отже і порушення водокористувачем передбаченого чинним законодавством України порядку використання водних ресурсів.

При цьому, необхідно зазначити, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Слід також наголосити, що відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів, заявлено не було. Одночасно, відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Таким чином, за висновками суду, у відповідача було достатньо часу для надання всіх необхідних доказів для обґрунтування своєї правової позиції по суті спору.

За тих обставин, враховуючи все вищенаведене, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей» використовувало прісну воду зі свердловини без дозвільних документів, що є порушенням вимог передбаченого діючим законодавством порядку здійснення спеціального водокористуванням.

Стосовно наявності вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» у порушенні водоохоронного законодавства, суд зазначає таке.

Чинним законодавством встановлено презумпцію вини правопорушника, тобто, прокурор та позивач не повинні доводити наявність вини відповідача, а навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.

За висновками суду, відповідач був обізнаний про те, що строк дії дозволу №05-09/1040 від 10.03.2010р. закінчується 01.01.2013р., а отже заздалегідь мав право та реальну можливість отримати встановлені чинним законодавством дозвільні документи на використання водних ресурсів. Проте, жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою усунення правопорушення та отримання дозволу на спеціальне водокористування до матеріалів справи не представило, За висновками суду, вказані обставини свідчать про наявність вини у діях водокористувача.

Враховуючи принцип повного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку, що представлений прокурором розрахунок суми збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 10 417,68 грн. є вірним. При цьому, суд виходить з наступного.

Положеннями ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі, зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вже зазначалось, ст.111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з ст.110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Як вказувалось вище, за змістом ст.ст.44, 49 Водного кодексу України водокористувачі повинні здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відтак, відповідач, здійснюючи забір води з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування в порушення вимог ст.ст.44, 49 Водного кодексу України діяв неправомірно, а отже на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до господарського-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

На підставі результатів проведеної перевірки, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Київській області Новіковим В., керуючись Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, було нараховано збитки, спричинені забором води без дозволу на спеціальне водокористування у розмірі 10 474,68 грн., що і стало підставою для звернення прокурора до суду з розглядуваним позовом.

Відповідно до вказаної Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою:

З сам = 100 х W х Тар,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), м 3 . Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Тар - розмір, грн./100 м 3 , аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн./100 м 3 , аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Відповідно до ст.325 Податкового кодексу (в редакції, чинній на момент виявлення порушення) ставка збору за спеціальне використання підземних вод у Макарівському районі Київської області складала 38,16 грн. за 100 м 3 .

На підставі наведених вище норм та довідки №23 від 18.03.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» Державною екологічною інспекцією з охорони навколишнього природного середовища у Київській області було зроблено розрахунок розміру відшкодування збитків, який представлено до матеріалів справи прокурором.

Ухвалами господарського суду 12.03.2014р. та 26.03.2014р. відповідача було зобов'язано надати заперечення (у разі наявності) щодо представленого розрахунку. Проте, відповідачем вказаних вимог суду виконано не було.

Враховуючи дані щодо обсягу водокористування, що зазначені в довідці відповідача, приймаючи до уваги, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей» належним чином не спростовано обґрунтованості заявленого до стягнення розміру збитків, після проведення власної перевірки, суд дійшов висновку, що наведений прокурором розрахунок збитків за самовільний забір води за період з 01.01.2013р. по 20.03.2013р. є вірним.

Наразі, як встановлено судом, 15.04.2013р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» було направлено претензію №67 від 12.04.2013р. Державної екологічної інспекції у Київській області, з якої вбачається, що відповідачу було запропоновано на добровільних умовах відшкодувати збитки в розмірі 10 417,68 грн., заподіяні державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування. Вказана вимога була отримана водокористувачем 18.04.2014р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0304005026341.

З представлених прокурором до матеріалів справи платіжних доручень №339 від 12.07.2013р. на суму 500 грн. та №352 від 22.07.2013р. на суму 1 500 грн. суд встановив, що відповідачем завдані державі збитки було відшкодовано лише частково. Наведені обставини також свідчать про обізнаність відповідача щодо порушення встановленого приписами чинного законодавства порядку здійснення спеціального водокористування.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що судом встановлено всі необхідні елементи складу збитків, а відповідачем належними та допустимими доказами не було спростовано вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» у порушенні умов здійснення спеціального водокористування, керуючись тим, що прокурором представлено вірний розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, з огляду на їх часткове відшкодування водокористувачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області про стягнення збитків у розмірі 8 417,68 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п.«г» ч.4, ч.6 ст. 47 вказаного нормативно-правового акту державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Згідно із п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 11 Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, визначені ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, згідно п.7 якої джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є посеред іншого 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За таких обставин, враховуючи наведені положення законодавства, завдані навколишньому природному середовищу збитки у розмірі 8 417,68 грн. підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, обласного бюджету Київської області та сільського бюджету Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області, м.Київ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей», м.Київ про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у розмірі 8 417, 68 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» (04108, м.Київ, Подільський район, просп.Правди, буд.62, ЄДРПОУ 20600771) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Київської області та сільського бюджету Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, завдані порушенням природоохоронного законодавства збитки в розмірі 8 417, 68 грн., зарахувавши кошти на рахунки спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища, з яких: 30%, що становить 2525,30 грн., - на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Державного бюджету України; 20%, що становить 1683,54 грн., - на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету Київської області; 50%, що становить 4208,84 грн., - на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища сільського бюджету Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» (04108, м.Київ, Подільський район, просп.Правди, буд.62, ЄДРПОУ 20600771) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 827 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 09.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 14.04.2014р.

Суддя М.О.Любченко