Постанова

від 15.04.2014 по справі 911/4389/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа№ 911/4389/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від позивача - Огейчук Т.В.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Митний термінал Київщини"

на рішення

господарського суду Київської області

від 04.02.2014 року.

у справі №911/4389/13 (Суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Спеціалізоване виробниче Бюро "Центуріон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Митний термінал Київщини"

про стягнення 51959,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 04.02.2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Митний термінал Київщини" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32612086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробниче Бюро "Центуріон" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 2/37, кв. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37773496) 49995 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 45 коп. основної заборгованості, 1964 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 20 коп. 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 01.04.2014 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 15.04.2014 року.

В судове засідання 15.04.2014 року представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробниче Бюро "Центуріон" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Митний термінал Київщини" (далі - замовник) укладено договір від 28.09.2011 № SVB-05 (далі - Договір), на умовах якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по впровадженню системи зчитування державних автомобільних номерів АПК "Оберіг" (далі - роботи) на об'єкті замовника, в строки та на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна Договору складається з загальної вартості робіт, обладнання та матеріалів, передбачених у додатку № 1 до Договору і складає 99990,90 грн.

Згідно з підпунктами 3.1.1., 3.1.2. пункту 3.1. Договору замовник здійснює розрахунки у два етапи: 50% від загальної вартості Договору замовник сплачує на поточний рахунок виконавця протягом 5 банківських днів від дати підписання Договору, а саме: 49995,45 грн.; 50% від загальної вартості Договору замовник сплачує на поточний рахунок виконавця протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, а саме: 49995,45 грн.

Оплата здійснюється покупцем на основі виставлених постачальником платіжних документів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 3.2. Договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання обов'язків сторін, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (пункт 1.2. Договору).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем виконані роботи за Договором на суму 99990,90 грн., що підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт від 18.07.2012 року № 01/2011, що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток. До матеріалів справи долучено копію вказаного акту приймання - передачі виконаних робіт.

Вказані роботи прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, оскільки в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі виконаних робіт із зауваженнями відповідача.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 49995,44 грн. (50% від загальної вартості Договору), що підтверджується банківською довідкою від 23.12.2013 №2145БТ/07/24-1-4157-07/24, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал у матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 49995,46 грн. - різниця між загальною вартістю виконаних робіт та перерахованими коштами.

Зважаючи, що вказана довідка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято її до уваги в якості письмового доказу невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором, а, відтак, наявності заборгованості перед позивачем.

Відповідач скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву, натомість, не спростував доводів позивача та не довів відсутності заборгованості за Договором, з огляду на те, що обґрунтованих заперечень у відзиві відповідачем не зазначено, а твердження про те, що позивачем відповідачеві відповідно до пункту 3.2. Договору не виставлено платіжних документів на підставі яких відповідач би мав оплатити виконані роботи, не беруться судом до уваги як підстави для відмови у позові у даній справі, оскільки, позивачем до матеріалів справи надано рахунок на оплату від 21.01.2013 № 11 та докази його направлення на адресу відповідача, а саме: опис вкладення в цінний лист від 21.01.2013.

Також, при розгляді вказаних обставин справи, судом першої інстанції правомірно враховано правову позицію Верховного Суду України, що викладена в постанові від 29.09.2009 у справі №37/405, де встановлено, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані послуги.

Згідно з частиною 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем з оплати вартості робіт, що виконані позивачем та прийняті відповідачем, а, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 49995,45 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 1964,20 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, здійснивши перерахунок розміру 3 % річних та з'ясовано, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 1964,20 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 49995,45 грн. основного боргу та 1964,20 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 04.02.2014 року у справі №911/4389/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 911/4389/13 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 16.04.2014 року