Рішення

від 16.04.2014 по справі 904/1232/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.14р. Справа № 904/1232/14

За позовом Прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі позивача: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ-Центр", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

За участю прокурора міста Дніпропетровська

про стягнення 33 448,26 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від прокуратури: Ягольник Г.В., посвідчення №016143, видане 12.04.2013р.

від позивача: Кузьменко С.А., довіреність №15 від 26.02.2014р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Прокурор Тернівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі позивача Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ-Центр" (далі-відповідач) про стягнення 32 000,00 грн. - заборгованості за теплову енергію, 781,42 грн. - пені, 165,29 грн. - інфляційних, 501,55 грн. - 3% річних та стягнення судового збору по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії по договору на відпуск теплової енергії на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 1936 від 01.01.2005 року.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволені своїх позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 р., від 12.03.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців (50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23 лютого, буд. 164, ідентифікаційний код 30643374) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу відповідача повернуте до суду з позначкою: "адресат не найден по указаному адресу не значится".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 15.04.2014 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні

оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2005 року між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір № 1936 на відпуск теплової енергії на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару (далі - Договір), відповідно до якого постачальник відпускає споживачу теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і у вигляді пару на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію по встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Даний Договір діє з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не подано заяву однієї зі сторін про відмову від даного Договору або його перегляду.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем щомісячно, самостійно, в грошовій формі, і іншими фомами розрахунку по узгодженні сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені постановою № 119 НКРЕ України від 30.09.2011р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 954,05 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ).

Свої договірні зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, а саме: поставляв відповідачу теплову енергію на протязі всього періоду, передбаченого договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду".

На виконання умов Договору протягом періоду з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року включно позивач відпустив відповідачу теплову енергію, що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 16-25), які знаходяться в матеріалах справи.

Протягом опалювального періоду з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року відповідач порушував зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії, в зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 32000,00 грн., що і є причиною спору.

В процесі розгляду даної справи, відповідачем було проведено погашення частково суми заборгованості в сумі 5 000,00 грн. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи карткою рахунку: 3613, а саме: банківською випискою 20.03.2014 р. на суму 5 000,00 грн. (тобто після подачі позову до суду) та поданою позивачем довідкою станом на 11.04.2014 р.

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 000,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки, на момент розгляду спору у справі доказів повної оплати поставленої теплової енергії відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за теплову енергію у сумі 27 000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3.3. Договору, якщо споживач не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в строк, встановлений п.3.1 Договору, він несе відповідальність згідно з п.п. 4-7 ст. 231 ГК України і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг нарахована пеня у розмірі 781,42 грн. (за період з 15.03.2013 р. по 10.02.2014 р.). Перевіривши розрахунок пені, господарський суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційних в сумі 165,29 грн. (за період з лютого 2013 р. по січень 2014 р.) та 3% річних в сумі 501,55 грн. (за період з 15.02.2013 р. по 10.02.2014 р.) Перевіривши розрахунки інфляційних та 3% річних, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково: у сумі 27 000,00 грн. - заборгованості, 781,42 грн. - пені, 165,29 грн. - інфляційних, 501,55 грн. - 3% річних, в частині стягнення 5 000,00 грн. - заборгованості провадження підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 4 7 , 33, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 5000,00 грн. згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ-Центр" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23-Лютого, 164; код ЄДРПОУ 30643374) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9; код ЄДРПОУ 03342184) 27 000,00 грн. (двадцять сім тисяч грн. 00 коп.) - заборгованості, 781,42 грн. (сімсот вісімдесят одна грн. 42 коп.) - пені, 165,29 грн. (сто шістдесят п'ять грн. 29 коп.) - інфляційних, 501,55 грн. (п'ятсот одна грн. 55 коп.) - 3% річних, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ-Центр" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23-Лютого, 164; код ЄДРПОУ 30643374) в дохід Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31214206783005 (Державна судова адміністрація України, 050) в у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012, КБКД 22030001) 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 17 " квітня 2014р.