Рішення

від 10.04.2014 по справі 910/1513/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1513/14 10.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енбра»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення коштів 274 274,02 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Данильченко В.П., Данильченко І.П.

від відповідача: Турченко Д.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енбра» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі -відповідач) про стягнення 274 274,03 грн., з яких: 253 876,36 грн. основного боргу, 14 989,04 грн. - пені, 3 455,63 грн. - 3% річних, 1 953,01 грн. - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором №7 від 14.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.02.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

18.02.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав пояснення, в яких визнає заборгованість перед позивачем та просить суд в частині нарахування пені зменшити її розмір до 1 000, 00 грн. та відстрочити виконання рішення до 20.02.2015 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відрядженні, справу № 910/1513/14 передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 р. суддею Марченко О.В. прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 20.03.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р., у зв'язку із поверненням судді Бондарчук В.В. з відрядження, справу №910/1513/14 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. суддею Бондарчук В.В. прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 20.03.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

06.03.2014 р. представник відповідача через загальний відділ діловодства суду подав заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення, в якій просить суд відстрочити виконання рішення до 01.09.2014 р. та розстрочити виконання рішення за наступним графіком: до 01.09.2014 р. - 20 961, 75 грн., до 01.10.2014 р. - 20 961, 75 грн., 01.11.2014 р. - 20 961, 75 грн., 01.12.2014 р. - 20 961, 75 грн., 01.01.2015 р. - 20 961, 75 грн., 01.02.2015 р. - 20 961, 75 грн.

У судовому засіданні 20.03.2014 р. судом оголошувалась перерва до 10.04.2014 р.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача визнав позовні вимоги та підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.04.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енбра» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва укладено договір №7 умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування приладів комерційного обліку теплової енергії, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 3.2. та п. 3.3. договору, ціна одноразової послуги з технічного обслуговування одного приладу комерційного обліку теплової енергії на місяць становить 165, 00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 27, 50 грн., згідно з договірною ціною на технічне обслуговування приладів комерційного обліку теплової енергії (додаток № 2 до договору). Загальна вартість договору становить 461 505, 00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 76 917, 50 грн.

Згідно з п. 4.2. договору, підставою для здійснення оплати послуг, що надаються у відповідності до договору є підписаний сторонами акт виконаних робіт.

Відповідач зобов'язується проводити оплату наданих послуг щомісячно, протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконання послуг (п. 4.3. договору).

Пунктом 7.3. договору визначено, що у випадку прострочення оплати на строк більший за вказаний в п. 4.3 договору, відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочення платежу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами свої зобов'язань з договором (п.10.1 договору).

14.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енбра» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва укладено договір № 8 на надання послуг з технічного обслуговування автоматики теплових пунктів та насосних станцій господарсько-питного водопостачання житлових будинків та інших споруд у Дніпровському районі м. Києва, умовами якого передбачено що відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання надавати послуги з технічного обслуговування автоматики теплових пунктів і насосних станцій господарсько-питного водопостачання житлових будинків та інших споруд згідно з переліком (додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Розділом 2 договору визначено, що вартість робіт, передбачених даним договором, становить: в опалювальний період - 40 987, 03 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 6 831, 17 грн.; в неопалювальний період - 26 858, 66 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 4 476, 44 грн. Вартість послуг, передбачених даним договором, становить: 421 202, 51 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 70 200, 42 грн. Розрахунки за надані послуги та виконані роботи здійснюються щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа наступного місяці згідно актів виконаних робіт, які надаються не пізніше 24 числа кожного місяця.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 р., а в частині взаєморозрахунків - по повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.6.1. договору).

Згідно з п. 8.2. договору за порушення умов даного договору сторони, несуть відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення виконання своїх зобов'язань у розмірі подвійної ставки Національного банку України.

20.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енбра» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва укладено договір №12 з повірки приладів обліку теплової енергії, умовами якого передбачено, що за даним договором позивач за завданням відповідача зобов'язується виконати перелік послуг, пов'язаних з повіркою приладів обліку теплової енергії:

- після зняття інспектором теплопостачальної компанії (в присутності позивача) пломб та оформлення акту зняття пломб, позивач проводить демонтаж складових частин теплолічильників та складає акт демонтажу, транспортує теплолічильник на місце повірки. У разі виявлення відсутності складових частин та виходу з ладу елемента живлення інспектор теплопостачальної компанії зазначає цей факт у акті зняття пломб;

- повірка теплолічильника та всі роботи пов'язані з приведенням метрологічних характеристик теплолічильника до існуючих норм;

- транспортування, встановлених складових частин теплолічильника на місце та складання акту монтажу; згідно з переліком (додаток № 1), на умовах, викладених у даному договорі, відповідач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Виконання послуг повірки проводиться лише для приладів обліку теплової енергії, які знаходяться у робочому стані.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість договору згідно з договірною ціною (додаток №2) дорівнює вартості робіт та становить: 101 833, 33 грн., крім того ПДВ - 20 366, 67 грн. Всього з ПДВ 20 % - 122 200, 00 грн. Для своєчасного виконання послуг з повірки теплових лічильників відповідач здійснює 30 % попередню оплату вартості повірки теплових лічильників.

Згідно з п. 2.4. договору у разі відсутності зауважень щодо виконаної повірки приладів обліку теплової енергії відповідач підписує акт виконаних робіт протягом 5 робочих днів.

Відповідач здійснює оплату виконаних позивачем послуг протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п. 2.5. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків до остаточного виконання сторонам своїх обов'язків (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 5.2. договору за кожний день затримання платежу відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано послуги по ремонту обладнання на суму 1 200, 00 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000053 від 30.10.2013 р.).

Отже, судом встановлено, що позивачем були надані послуги згідно умов договорів та рахунку-фактури у розмірі 636 416, 58 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за договором № 7 за період з січня 2013 р. по вересень 2013 р., за договором № 8 на надання послуг з технічного обслуговування автоматики теплових пунктів та насосних станцій господарсько-питного водопостачання житлових будинків та інших споруд у Дніпровському районі м. Києва за період з січня 2013 р. по вересень 2013 р., за договором № 12 з повірки приладів обліку теплової енергії за червень 2013 р., липень 2013 р., жовтень 2013 р., та актом № ОУ-0000215 здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги розрахувався частково у розмірі 382 540, 22 грн., в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 253 876, 36 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 253 876, 36 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14 989,04 грн. - пені, 3 455,63 грн. - 3% річних та 1 953,01 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів № 7 від 14.12.2012 р., №8 на надання послуг з технічного обслуговування автоматики теплових пунктів та насосних станцій господарсько-питного водопостачання житлових будинків та інших споруд у Дніпровському районі м. Києва від 14.12.2012 р. та №12 з повірки приладів обліку теплової енергії від 20.05.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами про надання послуг.

З матеріалів справи вбачається , що після порушення провадження у справі відповідач провів оплату наявної заборгованості на суму 140 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 713 та № 703 від 24.02.2014 р. (копії в матеріалах справи).

Так, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 910/1513/13 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу в розмірі 140 000, 00 грн., які були сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості після порушення провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день прийняття рішення у справі надані позивачем послуги частково оплачені відповідачем у розмірі 140 000, 00 грн., відповідно непогашеною залишається заборгованість у сумі 113 876, 36 грн.

Отже, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів № 7 від 14.12.2012 р., №8 на надання послуг з технічного обслуговування автоматики теплових пунктів та насосних станцій господарсько-питного водопостачання житлових будинків та інших споруд у Дніпровському районі м. Києва від 14.12.2012 р. та №12 з повірки приладів обліку теплової енергії від 20.05.2012 р, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 113 876, 36 грн. основної заборгованості.

Щодо позовних вимог про стягнення 14 989,04 грн. - пені, 3 455,63 грн. - 3% річних та 1 953,01 грн. - інфляційних втрат за невиконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договорами, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідач просив суд зменшити розмір пені до 1 000, 00 грн. через скрутне матеріальне становище, суд відмовляє у задоволенні зазначеного вище клопотання, з підстав необґрунтованості, оскільки відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг та договорами передбачено нарахування пені за прострочення оплати наданих послуг.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, проведений з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання за період не більше 6 місяців, який відповідає вимогам законодавства, а тому визнає обґрунтованою заявлену суму пені у розмірі 14 989,04 грн., відповідно підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3 455,63 грн. - 3% річних та 1 953,01 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором №7, №8 на надання послуг з технічного обслуговування автоматики теплових пунктів та насосних станцій господарсько-питного водопостачання житлових будинків та інших споруд у Дніпровському районі м. Києва, №12 з повірки приладів обліку теплової енергії з нього в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3 455,63 грн. та 1 953,01 грн. - інфляційних втрат.

Крім того, розглянувши подану позивачем заяву про відстрочення та розстрочення виконання рішення, суд відзначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як стверджує відповідач заборгованість, яка утворилась перед позивачем виникла внаслідок несвоєчасної оплати за спожиті комунальні послуги мешканцями Дніпровського району м. Києва. Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що позивач не заперечує щодо розстрочки виконання рішення суду, суд визнає заяву відповідача частково обґрунтованою та розстрочує рішення у справі в частині стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, що складає - 134 274, 04 грн. і судового збору у розмірі 5 485, 48 грн. на 6 місяців, а саме шляхом сплати Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва щомісячно по 23 293, 25 грн. з 10.04.2014 р. по 10.10.2014 р. включно.

Щодо розподілу судових витрат з урахуванням часткового припинення провадження у справі, суд відзначає наступне.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 9) у застосуванні ст. 7 Закону України «Про судовий збір» господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке. Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Разом з тим, відповідно до п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Таким чином, враховуючи положення ст. 49 ГПК України, суд покладає судовий збір, сплачений позивачем, на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі № 910/1513/13 припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в частині стягнення 140 000, 00 грн. боргу за відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енбра» задовольнити.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд 9-Г, ідентифікаційний код - 03366612), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енбра» (02096, м. Київ, вул. Сімферопольська, буд. 13-А, офіс 404, ідентифікаційний код - 38473622) 113 876 (сто тринадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 36 коп. - основного боргу, 14 989 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. - пені, 3 455 (три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 63 коп. - 3% річних, 1 953 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 01 коп. - інфляційних втрат та 5 485 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 48 коп. - судового збору.

4. Заяву Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду від 10.04.2014 р. по справі 910/1513/14 задовольнити частково.

5. Розстрочити виконання рішення суду у справі в частині стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат у сумі 134 274, 04 грн. та судового збору у розмірі 5 485, 48 грн. на 6 місяців, а саме, шляхом сплати Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва щомісячно по 23 293, 25 грн. з 10.04.2014 р. по 10.10.2014 р. включно.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.04.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.