Ухвала
від 10.04.2014 по справі 1412/10426/12
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1412/10426/12 10.04.2014 10.04.2014 10.04.2014

Провадження №22-ц/784/1058/14

Категорія 27 Головуючий у першій інстанції Павлова Ж.П.

Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Яценко Л.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2013 року

за позовом публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (далі - ПАТ «Ерсте Банк», банк), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Фідобанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ПАТ «Ересте Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 430667 грн. 40 коп. заборгованості, еквівалента 53880,57 доларів США, за кредитним договором укладеним 14 грудня 2007 року між банком та відповідачем.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2013 року позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 53880,57 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 430667 грн. 40 коп., з яких основана кредитна заборгованість за кредитом 41661,19 доларів США, що складає 332997 грн. 89 коп., 8409,56 доларів США заборгованість по відсоткам, що в гривневому еквіваленті складає 67217 грн. 61 коп., 3811,07 доларів США пені, що в гривневому еквіваленті складає 30461 грн. 88 коп. З відповідача на користь позивача стягнуто 3219 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати заочне рішення та відмовити в задоволенні позову, застосувавши строк позовної давності. На думку апелянта, суд не врахував строк позовної давності, та розглянувши справу у його відсутність, позбавив його можливості подати відповідну заяву до розгляду спору по суті. Також безпідставно з нього стягнуто гривневий еквівалент іноземної валюти та не з'ясовано, за який період нарахована заборгованість.

Ухвалою апеляційного суду від 10 квітня 2014 року в справі залучено правонаступника ПАТ Ерсте Банк» - ПАТ «Фідобанк».

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та ВАТ «Ерсте Банк», в наступному перетвореному в публічне акціонерне товариство, а в грудні 2013 року перейменованому в ПАТ «Фідокомбанк», 14 грудня 2007 року укладено кредитний договір № 014/2292/2/07680 (далі - кредитний договір) з фізичною особою, за яким банк зобов'язався видати відповідачу 50000 доларів США кредиту під 12% річних до 13 грудня 2027 року.

Як виходить з п.5.2 кредитного договору відповідач повинен був сплачувати кредит та відсотки за його користування щомісячно, згідно з узгодженим сторонами графіком погашення кредиту у доларах США (а.с.16-17).

У разі порушення строків повернення кредиту, відсотків та комісії, позичальник зобов'язався сплачувати пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.5,3 розділ 9 договору).

Відповідач, отримавши кредит виплачував кредит та відсотки за його користування, але не в повному обсязі.

Так, в останнє він сплатив кредит 19 серпня 2010 року, а проценти за користування кредитом 15 червня 2011 року (а.с. 5-6). В подальшому відповідач суми по кредитному договору не сплачував.

У зв'язку з чим, банк нарахував відповідачу до сплати на 20 жовтня 2012 року заборгованість за кредитом, в яку увійшла сума кредиту, в тому числі та яку за вимогами банку позичальник повинен був сплатити достроково, заборгованість за відсотками та пеня, розрахована за рік.

Встановивши зазначене, суд дійшов правильного висновку про порушення відповідачем умов кредитного договору. У зв'язку з чим обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 526, 726, 1050, 1054 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача поточну заборгованості за кредитом, пеню, а також кредит, який підлягає поверненню достроково у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку повертати кредит частинами.

Доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності безпідставні.

Так, трирічний строк, що передує зверненню до суду починається з 9 листопада 2009 року. Як було згадано вище, відповідач сплачував кредит до 15 червня 2011 року. Тому позивач не пропустив трирічного строку позовної давності, оскільки згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визначення нею свого боргу або іншого обов'язку (в даному випадку оплата відповідачем боргу в 2010-2011 роках, в тому числі в сумі більшої ніж зазначено в графіку погашення кредиту). Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Щодо пені, то як вказано вище, вона розрахована за рік. Розрахунки банка є в матеріалах справи. В свою чергу відповідач, маючи право ознайомиться з матеріалами справи та надати свої докази по суті спору, своїх розрахунків пені не надав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогодні встановлені Декретом № 15-93, «Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України», затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року № 200, «Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 року № 520, та іншими документами.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, згідно з пунктами 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на зміст зазначеної статті та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що стягнення судом грошової суми в іноземній валюті, з зазначенням в резолютивній частині рішення розміру суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, який визначається днем пред'явлення позовних вимог, не суперечить чинному законодавству.

Рішення суду не суперечить правовій позиції щодо грошового зобов'язання, викладеним в Постанові Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі № 6-49ца12, щодо висновків про зміст статей 524 та 533 ЦК України про те, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Доводи відповідача в апеляційному суді щодо заміни правонаступника «ПАТ «Фідокомбанк» та перехід прав і обов'язків за кредитним договором ПАТ «Фідобанк» не можуть бути взяті до уваги. Так, заміна назви банку ПАТ «Ерсте Банк» на ПАТ «Фідокомбанк», а правонаступництва ПАТ «Фідобанк» по спірним правовідносинам відбулися вже після рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга не містить переконливих доводів щодо неправильності рішення по суті.

Щодо правонаступництва ПАТ «Фідобанк» за кредитним договором то воно відбулося на підставі змін в статуті банків, рішень загальних зборів банків та договору між банками про приєднання.

Як вбачається з матеріалів справи, та п. 1.3 Статуту ВАТ Ерсте «Банк» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 22 вересня 2009 року перейменовано в публічне акціонерне товариство ( а.с. 21-28, 92-94, 96-97).

В наступному, згідно рішення акціонерів загальних зборів від 29 квітня 2013 року, ПАТ «Ерсте Банк» перейменовано в ПАТ «Фідокомбанк». На підставі вказаного рішення зареєстровано статут ПАТ «Фідокомбанк», і це погоджено з Національним Банком України (а.с.96-97).

Після цього, а саме 30 жовтня 2013 року між ПАТ «Фідокомбанк» та ПАТ «Фідобанк» укладено договір про приєднання, на що Національним Банком України надано дозвіл. Це підтверджується копією листа Нацбанку України від 12 серпня 2013 року наданому апеляційному суду.

Пунктом 7.6 договору було передбачено, що ПАТ «Фідобанк» стає повним правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Фідокомбанк» з дати затвердження загальними зборами акціонерів двох банків передавального акту.

В той же день відбулися позачергових збори акціонерів двох банків. З виписки з протоколу № 68 зборів ПАТ «Фідобанк» та з виписки з протоколу № 3б-6/2013 ПАТ «Фідокомбанк» виходить що на вказаних позачергових зборах акціонерів двох банків затверджені передавальні акти, а саме акти про передання ПАТ «Фідобанк» всього майна, усіх прав та обов'язків ПАТ «Фідокомбанк».

Після цього затверджені зміни в статуті ПАТ «Фідобанк», де в п.1.1 зазначено, що він є на підставі вказаних рішень та передавального акту правонаступником ПАТ «Фідокомбанк». Вказані зміни погоджені із Нацбанком України. Відповідні зміни внесені в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців, витяги з якого надані апеляційному суду. Отже на час розгляду апеляційної скарги права позичальника представляє ПАТ «Фідобанк».

За викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді:

СудАпеляційний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення10.04.2014
Оприлюднено18.04.2014
Номер документу38276282
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —1412/10426/12

Ухвала від 25.12.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Афоніна С. М.

Ухвала від 18.01.2021

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Павлова Ж. П.

Ухвала від 14.03.2014

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Мурлигіна О. Я.

Ухвала від 10.04.2014

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Мурлигіна О. Я.

Ухвала від 13.03.2014

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Мурлигіна О. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні