Рішення

від 11.04.2014 по справі 907/172/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

11.04.2014 р. Справа № 907/172/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика Будівельних сумішей „БудМайстер", м. Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача Приватного підприємства „Архібудгруп", м. Ужгород

про зобов'язання до виконання умов Мирової угоди від 24.02.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.03.2011 року у справі № 5008/2/2011 шляхом стягнення з відповідача Приватного підприємства „Архібудгруп" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика Будівельних сумішей „БудМайстер" заборгованості у сумі 75 080 грн. 64 коп., а також 6 272 грн. 83 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - Юзьвак І.Я., юрист, довіреність № 67 від 14.03.2014 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика Будівельних сумішей „БудМайстер", м. Павлоград Дніпропетровської області заявлено позов до відповідача Приватного підприємства „Архібудгруп", м. Ужгород про зобов'язання до виконання умов Мирової угоди від 24.02.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.03.2011 року у справі № 5008/2/2011 шляхом стягнення з відповідача Приватного підприємства „Архібудгруп" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика Будівельних сумішей „БудМайстер" заборгованості у сумі 75 080 грн. 64 коп., а також 6 272 грн. 83 коп. три проценти річних.

Представник позивача в судовому засіданні просить суд задоволити позов в повному обсязі, мотивуючи позовні вимоги тим, що 24.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика Будівельних сумішей „БудМайстер" та Приватним підприємством „Архібудгруп" було укладено мирову угоду по справі № 5008/2/2011, яка була затверджена 03.03.2011 року ухвалою господарського суду Закарпатської області. Оскільки відповідачем не виконано своїх зобов'язань по виконанню умов мирової угоди, а ухвала суду якою затверджено мирову угоду не містить необхідних реквізитів виконавчого документу для пред'явлення її в установленому порядку до органу ДВС, з метою примусового її виконання, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання до виконання умов мирової угоди. Крім того, за порушення строків виконання умов мирової угоди просить суд стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 6 272 грн. 83 коп. (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 07.03.2014 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 19.03.2014 року та 02.04.2014 року, надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві) у судові засідання 19.03.2014 року, 02.04.2014 року та 11.04.2014 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, причини невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.03.2014 року та про відкладення розгляду справи від 19.03.2014 року, які скеровувались відповідачу на адресу: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 121А повернуті до суду підприємством зв'язку із відмітками „за закінченням терміну зберігання" та „за зазначеною адресою не проживає". Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Позивачем подано до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АБ № 690913, з якого вбачається, що станом на 04.04.2014 року в ЄДР містяться відомості про те, що Приватне підприємство „Архібудгруп", зареєстроване як юридична особа, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, будинок 121 „А".

Таким чином, місцезнаходження відповідача за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і на яку позивач скерував копію позовної заяви з доданими до неї документами, а суд ухвали по справі від 07.03.2014 року, 19.03.2014 року та 02.04.2014 року - відповідає місцезнаходженню Приватного підприємства „Архібудгруп", відомості про яке містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.03.2011 року по справі № 5008/2/2011 було затверджено мирову угоду від 24.02.2011 року по справі № 5008/2/2011, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика Будівельних сумішей „БудМайстер" (Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2, код 33892784) та Приватним підприємством „Архібудгруп" (м. Ужгород, вул. Гагаріна, 121А, код 34262037). Згідно умов даної мирової угоди відповідач зобов'язується погасити перед позивачем заборгованість у сумі 75 080 грн. 64 коп. (в тому числі 58 822 грн. 71 коп. - основний борг за товар, 11 693 грн. 80 коп. - інфляційні втрати, 3 467 грн. 09 коп. - три відсотки річних, 861 грн. 04 коп. - витрати по держмиту по справі, 236 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) за узгодженим графіком сплати боргу, зокрема: до 31.03.2011 року - 18 770 грн. 16 коп.; до 30.04.2011 року - 18 770 грн. 16 коп.; до 31.05.2011 року - 18 770 грн. 16 коп.; до 30.06.2011 року - 18 770 грн. 16 коп.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем мирової угоди від 24.02.2011 року затвердженої ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.03.2011 року по справі № 5008/2/2011, позивачем вищевказану ухвалу надіслано до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції для примусового виконання умов даної мирової угоди. Однак, 25.11.2011 року головним державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із невідповідністю ухвали господарського суду Закарпатської області по справі № 5008/2/2011 від 03.03.2011 року вимогам ст. ст. 18, 32 Закону України „Про виконавче провадження" та повернуто без виконання.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідачем належним чином не виконано умови мирової угоди від 24.02.2011 року, затвердженої ухвалою суду від 03.03.2011 року по справі № 5008/2/2011, у зв'язку з чим станом на 11.04.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 75 080 грн. 64 коп.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову та затверджується ухвалою суду (п. 3.19. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року).

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст. 692 Цивільного кодексу України підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлений права звернутись до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами, в розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України є зобов'язання за мировою угодою від 24.02.2011 року, яку затверджено судом у справі № 5008/2/2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, своїми діями відповідач порушив умови мирової угоди та вимоги чинного законодавства.

Як вбачається із пункту 3.19. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Закарпатської області від 03.03.2011 року по справі № 5008/2/2011 не містить усіх даних, зазначених у ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження", тому така ухвала суду не має статусу виконавчого документа і позивач має право звернутися з позовом про зобов'язання до виконання мирової угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Сума трьох процентів річних за період порушення строків виконання мирової угоди складає 6 272 грн. 83 коп., підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає заявлені вимоги позивача щодо зобов'язання до виконання умов Мирової угоди від 24.02.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.03.2011 року у справі № 5008/2/2011 шляхом стягнення з відповідача Приватного підприємства „Архібудгруп" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика Будівельних сумішей „БудМайстер" заборгованості у сумі 75 080 грн. 64 коп., а також 6 272 грн. 83 коп. три проценти річних документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 827 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 692, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство „Архібудгруп", м. Ужгород виконати умови Мирової угоди від 24.02.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.03.2011 року у справі № 5008/2/2011 шляхом стягнення з відповідача Приватного підприємства „Архібудгруп", м. Ужгород, вул. Гагаріна, 121А, (код ЄДРЮОФОП 34262037) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика Будівельних сумішей „БудМайстер", Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2 (код ЄДРЮОФОП 33892784) заборгованості у сумі 75 080 (Сімдесят п'ять тисяч вісімдесят гривень) грн. 64 коп., а також 6 272 (Шість тисяч двісті сімдесят дві гривень) грн. 83 коп. три проценти річних та суму 1 827 (Одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.04.2014 року

Суддя Пригара Л.І.