Ухвала

від 15.04.2014 по справі 910/5509/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/5509/14 15.04.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "АК "Перлина" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт-Альянс" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЦ "Гідрокор-Україна" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінт-Менеджмент" 4. Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві провизнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності та зобов'язання вчинити дії Судді: Васильченко Т.В. (головуючий)

Бойко Р.В.

Босий В.П.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "АК "Перлина" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт-Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЦ "Гідрокор-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінт-Менеджмент" та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "АК "Перлина", будучи власником придбаних в процесі приватизації на підставі договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) №000353/12 від 30.04.1998 р. нежитлових приміщень (в літері "А") (вбудовані в будівлю), група приміщень №125 та група приміщень №125а, загальною площею 565,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 21, ніколи не приймало будь-яких рішень щодо відчуження такого майна, однак 25.03.2014 йому стало відомо про те, що 11.01.2014 державним реєстратором здійснено реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ "Концепт-Альянс" та видано відповідне свідоцтво про право власності №16015161, а із наявного в Єдиному державному реєстрі судових рішень України рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2010 у справі №9/263 за позовом ТОВ "ІВЦ "Гідрокор-Україна" до ТОВ "Клінт-Менеджмент" про визнання права власності йому стало відомо про визнання за ТОВ "ІВЦ "Гідрокор-Україна" права власності на спірне майно. Наведені обставини, на думку позивача, є порушенням охоронюваних законом його прав і інтересів як власника наведеного майна, у зв'язку з чим останній вказує на наявність підстав для визнання за ним права власності на спірне майно, визнання недійсним відповідного свідоцтва та зобов'язання відповідача 4 зареєструвати право власності на таке майно за позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 порушено провадження у справі №910/5509/14 та призначено її до розгляду на 22.04.2014.

03.04.2014 від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно; заборони Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно спірного майна; заборони відповідачу 1 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії з часткою учасників у статутному капіталі відповідача 1, в т.ч. відчужувати, змінювати її розмір; заборони відповідачу 4, підпорядкованим йому підрозділам, в т.ч. Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, вчиняти по відношенню до ТОВ "Концепт-Альянс" будь-які реєстраційні дії, що стосуються зміни складу його учасників, зміни (в т.ч. відчуження або зміни розміру, форми вкладів тощо) часток у статутному капіталі учасників цього товариства, змін до статуту цього товариства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2014 розгляд справи №910/5509/14 вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 11.04.2014 для колегіального розгляду справи №910/5509/14 визначено наступний склад суду: суддя Васильченко Т.В. (головуючий), судді: Бойко Р.В., Босий В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2014 колегією суддів у складі: суддя Васильченко Т.В. (головуючий), судді: Бойко Р.В., Босий В.П., прийнято до свого провадження справу №910/5509/14.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається із матеріалів позову предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спірне майно. При цьому, позивач вказує на те, що таке майно вибуло із його власності протиправно та відсутності його волі, оскільки будь-яких рішень як про передачу до статутного фонду інших осіб, так і про відчуження ним не приймалося.

В той же час, із доданих до позову рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2010 у справі №9/263 за позовом ТОВ "ІВЦ "Гідрокор-Україна" до ТОВ "Клінт-Менеджмент" про визнання права власності, копії свідоцтва про право власності №16015161 від 11.01.2014, копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що спірне майно першочергово вибуло із власності позивача на користь відповідача 3 шляхом внесення до статутного фонду, в подальшому таке майно було передано до статутного фонду відповідача 2, а станом на сьогоднішній день таке майно зареєстровано на праві власності за відповідачем 1.

За змістом ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відтак, реєстрація за відповідачем 1 права власності на спірне майно зумовила набуття останнім можливості реалізовувати правомочності власника такого майна щодо розпорядження ним, в тому числі можливість його відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, іпотеку тощо.

При цьому, встановлення наведених обставин позивачем зумовило звернення останнього з даним позовом до суду, з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2010 у справі №9/263, з заявою до прокуратури міста Києва про вчинення правопорушення, що полягає у позбавленні його права власності, з заявою до Міністра юстиції України та Голови Державної реєстраційної служби України про проведення перевірки законності реєстрації за відповідачем 1 права власності на спірне майно.

Зазначене свідчить про існування обґрунтованих припущень про можливу подальшу реалізацію спірного майна чи його обтяження.

Більш того, у випадку задоволення даного позову матимуть місце правові підстави для скасування реєстрації за відповідачем 1 права власності на спірне майно та відновлення попереднього запису про реєстрацію такого права за позивачем.

Однак, відчуження чи обтяження відповідачем 1 спірного майна у випадку задоволення позову утруднить виконання рішення суду у даній справі, адже унеможливить реалізацію позивачем права власності на спірне майно, з метою відновлення якого і подано даний позов, та зумовить необхідність звернення до суду з новими позовами.

З огляду на викладене вбачається, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом арешту спірного майна сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення статусу позивача як власника спірного майна.

Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено третім особам або обтяжено новими зобов'язаннями.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно.

З огляду на викладене, з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а також враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення в разі задоволення позовних вимог, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, дослідивши матеріали позовної заяви, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в іншій частині, оскільки відсутністній причинно-наслідковий зв'язок заявлених заходів до забезпечення позову із предметом спору у даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "АК "Перлина" про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно - нежилі приміщення (в літері А): група приміщень №125 та група приміщень №125-а, загальною площею 565,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 21.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 15.04.2014, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 15.04.2015.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Приватне акціонерне товариство "АК "Перлина" (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, 1; ідентифікаційний код 01553988).

6. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт-Альянс" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 15-А, офіс 4/3; ідентифікаційний код 39021913).

Головуючий суддя Т.В. Васильченко

Судді: Р.В. Бойко

В.П. Босий