Ухвала

від 14.04.2014 по справі 816/610/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/610/14

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

суддів - Кукоби О.О. , Молодецького Р.І. ,

при секретарі судового засідання - Носенко М.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Яцишина Н.І.,

представника третьої особи - Бойка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аудиторської палати України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Аудиторської палати України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про скасування рішення від 19 грудня 2013 року №286/6.2 про застосування стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців. В обґрунтування позовних вимог зазначив що рішення Аудиторської палати є необґрунтованим, таким що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує його права та законні інтереси.

В судовому засіданні позивач, повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях на позов відповідач зазначав, що позивачем при виконанні завдання з надання впевненості про результати аналізу фінансово - майнового стану ТОВ "Інтер-Агро" за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 роки щодо виявлення ознак неплатоспроможності було порушено законодавчу вимогу про дотримання норм чинного законодавства, стандартів аудиту. Наслідком неналежного виконання професійних обов'язків аудитором ОСОБА_1 стало застосування до нього рішення про застосування стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців.

Представник третьої особи підтримав правову позицію відповідача та просить відмовити у задоволені позову через необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

17 грудня 2012 року між ПП "КСК-АУДИТ", в особі директора ОСОБА_1 та розпорядником майна ТОВ "Інтер-Агро" було укладено договір №64 про надання супутніх аудиторських послуг. /а.с.18-19/.

За результатом виконання договору від 17 грудня 2012 року №64 складено Висновок №21 від 11 квітня 2013 року про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "Інтер-Агро" ( код ЄДРПОУ 31059688) за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 роки щодо виявлення ознак неплатоспроможності. /а.с.162-183/.

12 квітня 2013 року між сторонами договору №64 від 17 грудня 2012 року складено акт здачі - приймання виконаних робіт (супутніх аудиторських послуг), згідно якого якість та кількість роботи перевірено і відповідає вимогам договору, сторони одна до одної претензій не мають. /а.с.20/.

21 жовтня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" до Аудиторської Палати України подана скарга на неналежне виконання професійних обов'язків аудитором і аудиторською фірмою. /а.с.69-73/. В прохальній частині скарги Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" просить провести перевірку аудитора ОСОБА_1 та аудиторської фірми - ПП "КСК-Аудит" при виконанні завдання з надання впевненості про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "Інтер-Агро" за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 роки щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

За результатом проведеної невиїзної перевірки матеріалів скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" складено звіт №16 від 20 листопада 2013 року, яким встановлено порушення пункту 1 статті 19 Закону України "Про аудиторську діяльність", п.п. 7,8,10,14,22,34,35,38,45,49,51 МСЗНВ 3000 "Завданняз надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації". /а.с.11-16/.

На підставі висновку звіту №16 від 20 листопада 2013 року прийнято рішення №286/6.2 від 19 грудня 2013 року про застосування стягнення. /а.с.102/. За неналежне виконання професійних обов'язків, а саме: порушення статей 6 та 19 Закону України "Про аудиторську діяльність", недотримання стандартів аудиту під час виконання завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації ( МСЗНВ 3000 "Завданняз надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації"), застосувати до директора аудиторської фірми ПП "КСК-АУДИТ" (м.Полтава, код ЄДРПОУ 36274898) аудитора ОСОБА_1 ( сертифікат аудитора №004824, виданий рішенням АПУ від 28 вересня 2001 року №103, чинний до 28 вересня 2015 року) стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців. /а.с.102/.

Позивач не погодився з рішенням 286/6.2 від 19 грудня 2013 року та оскаржив його до суду.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність винесення спірного рішення Аудиторської палати України 19 грудня 2013 року №286/6.2, суд встановив наступне.

Аудиторська палата України (далі - АПУ) створена відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року №3125-ХІІ- (Свідоцтво про реєстрацію АПУ видане міністерством юстиції України 20 грудня 1993 року).

Правовий статус та повноваження АПУ визначені нормами Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року №3125-ХІІ та Статуту АПУ.

Відповідно до пункту 5 і 7 частини 3 статті 12 та статті 22 Закону "Про аудиторську діяльність" та пунктів 2.3.2, 2.З.4., 2.3.5., 2.3.6. Статуту, АПУ "здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів, регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами), у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; визначає порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру; розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів (аудиторських фірм) з питань її компетенції".

З метою встановлення єдиних правил і процедур здійснення перевірок матеріалів скарг, які надходять до АПУ, щодо недотримання аудиторськими фірмами та аудиторами законодавства України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів, рішень АПУ при наданні ними аудиторських послуг, АПУ рішенням від 27 листопада 2008 року № 196/7 затверджено Порядок проведення перевірок матеріалів скарг, які надходять до АПУ, щодо недотримання аудиторськими фірмами та аудиторами законодавства України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів, рішень АПУ при наданні ними аудиторських послуг (далі - Порядок проведення перевірок матеріалів скарг).

Відповідно до вимог статті 22 Закону "Про аудиторську діяльність", АПУ рішенням від 15 листопада 2007 року №184/4 затверджено Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків (далі - Порядок застосування стягнень).

Порядок роботи Комісії АПУ з контролю якості та професійної етики (далі - Комісія з контролю) та Дисциплінарної комісії АПУ встановлено відповідно Положенням про Комісію АПУ з контролю якості та професійної етики, затвердженим рішенням АПУ від 14 лютого 2008 року №187/5.3 та Положенням про Дисциплінарну комісію АПУ, затвердженим рішенням АПУ від 26.04.2007 №176/9.2.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2013 року до АПУ від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" надійшла скарга на неналежне виконання професійних обов'язків аудитором і аудиторською фірмою. /а.с. 69-73/. Зважаючи на характер та зміст даного звернення, керуючись пунктом 1.2 Порядку проведення перевірок матеріалів скарг, Головою АПУ було прийнято рішення щодо відповідності цього звернення визначенню скарги та передано до Комітету з контролю за якістю аудиторських послуг.

Керуючись пунктом 4.1. Порядку проведення перевірок матеріалів скарг, Комітетом, підготовлено та направлено позивачу лист - повідомлення щодо надходження скарги №2-922 від 25 жовтня 2013 року та зобов'язано надати пояснення по суті та документи для перевірки матеріалів скарги. /а.с.74-75/.

Дані зобов'язання позивачем було виконано та листом вих.№12 від 06 листопада 2013 року надіслано для перевірки АПУ копії витребуваних документів та пояснення по суті поставлених Комітетом питань /а.с.76-82/.

На підставі п.п. 4.6. та 4.7 Порядку проведення перевірок матеріалів скарг, на основі дослідження та аналізу скарги, доданих до неї документів і відомостей, та наданих позивачем пояснень та документів, що були у нього витребувані, головою Комітету прийняте рішення про проведення перевірки скарги шляхом здійснення невиїзної перевірки.

За результатами перевірки, 20 листопада 2013 року складено та направлено позивачу "Звіт про результати невиїзної перевірки матеріалів скарги, яка надійшла до Аудиторської палати України від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про неналежне виконання професійних обов'язків аудитором ОСОБА_1 під час виконання завдання з надання впевненості про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "Інтер-Агро" (код за ЄДРПОУ 31059688) за період 01.01.2009 по 30.09.2012 роки щодо виявлення ознак неплатоспроможності".

З даного звіту вбачається, що позивачем при проведенні аудиту ТОВ "Інтер-Агро" порушено пункт 1 статті 19 Закону України "Про аудиторську діяльність", п.п. 7,8,10,14,22,34,35,38,45,49,51 МСЗНВ 3000 "Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації". /а.с.11-16/.

В судовому засіданні встановлено, що на засіданні Комісії АПУ з контролю якості та професійної етики розглянуто звіт з перевірки разом з іншими матеріалами скарги, що підтверджується протоколом № 41 від 26 листопада 2013 року /а.с.90-91/.

За наслідками даного розгляду та допущених позивачем порушень Закону України "Про аудиторську діяльність та стандартів аудиту", Комісією АПУ з контролю якості та професійної етики прийнято рішення та передано до дисциплінарної комісії АПУ висновок щодо неналежного виконання позивачем професійних обов'язків №51 від 09 грудня 2013 року. /а.с.92-95/. За наслідками розгляду висновку з контролю якості та професійної етики та іншими матеріалами, Дисциплінарною комісією АПУ рекомендовано АПУ за неналежне виконання професійних обов'язків до ОСОБА_1 застосували стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців та надано на засідання АПУ відповідний проект рішення про застосування стягнення, що підтверджується протоколом № 23 від 18 грудня 2014 року. /а.с.99-101/.

На підставі вище вказаних матеріалів, за неналежне виконання професійних обов'язків, а саме: порушення статей 6 та 19 Закону України "Про аудиторську діяльність", недотримання стандартів аудиту під час виконання завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації ( МСЗНВ 3000 "Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації") застосувати до директора аудиторської фірми ПП "КСК-АУДИТ", аудитора ОСОБА_1 застосувати стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців

Відповідно до статті 4 Закону України "Про аудиторську діяльність", аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Статтею 6 вказаного Закону України встановлено, що при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту. Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів... Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання.

У відповідності до пункту 1 статті 19 Закону, аудитори і аудиторські фірми зобов'язані в аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень АПУ.

Рішенням АПУ №122/2 від 18 квітня 2003 року Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики прийняті в якості Національних стандартів аудиту (далі - МСА) з 01 січня 2004 року. Відповідно до вище зазначеного рішення, вони підлягають обов'язковому застосуванню суб'єктами аудиторської діяльності.

Рішенням АПУ від 31 березня 2011 року №229/7 затверджено для обов'язкового застосування при виконанні завдань з 1 травня 2011 року в якості національних стандартів аудиту Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання 2010 року.

При наданні послуг, позивач керувався Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими, наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 (дачі - Методичні рекомендації) та нормами Міжнародного стандарту завдань з надання впевненості 3000 "Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації" (далі - МСЗНП 3000).

Згідно п. 1.1 предметом договору від 17 грудня 2012 року №64 про надання супутніх аудиторських послуг є виконання аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становище на товарних ринках за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року, та виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ "Інтер-Агро". Метою аудиту є експертне дослідження за результатами проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності та наявності (відсутності) ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ "Інтер-Агро".

Відповідно до п. 4.1. договору виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання робіт та аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) та відповідні офіційні документи, передбачені даним договором.

Під час аналізу Договору наданого для перевірки встановлено, що в п.5.1. Договору "Відповідальність сторін" зазначено, що Замовник несе відповідальність за невиконання зобов'язань прийому та сплати винагороди за роботу.

Згідно п.5.2. договору виконавець не несе відповідальності по висновках, прийнятих в результаті наданої Замовником недостовірної первинної документації та іншої інформації. У відповідності з положеннями МСЗНВ 3000 фахівцю - практику слід приймати (або продовжувати, де це доречно) завдання з надання впевненості тільки в тому разі, якщо предмет перевірки є відповідальністю іншої сторони, ніж визначені користувачі або фахівець - практик (п.7 МСЗНВ 3000) та, якщо виходячи з попередніх знань про обставини завдання увагу фахівця-практика не привертають жодні факти, які свідчили б про те, що вимоги Кодексу або МСЗНВ не будуть виконані (п.8 МСЗНВ 3000).

Договір та робочі документи, надані для перевірки, не містять доказів виконання п.7,8 МСЗНВ 3000.

Відповідно до п.10 МСЗНВ 3000 фахівець - практик має узгодити умови завдання із замовником. Для того, щоб виключити непорозуміння, узгоджені умови перелічуються в листі - зобов'язанні чи в іншій доречній формі контракту.

У результаті перевірки матеріалів скарги АПУ відповідачем було встановлено, що між позивачем та розпорядником майна ТОВ "Інтер-Агро" Веничуком Є.В. було укладено договір про надання супутніх аудиторських послуг. Проте, відповідно до рішення АПУ від 22 грудня 2011 року № 244/14, яким затверджено Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації відноситься до послуг у сфері аудиту. Супутніми послугами, відповідно до зазначеного документу та MCA, є завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації та завдання з підготовки фінансової інформації, які регламентуються відповідними Міжнародними стандартами супутніх послуг за номером 4400 та 4410.

Зазначене вказує на те, що позивач не узгодив умови завдання із замовником у договорі та не надав до АПУ лист-зобов'язання з узгодженими умовами зобов'язання, чим порушив вимоги параграфу 10 МСЗНВ 3000.

Відповідно до п.14 МСЗНВ 3000 фахівцю - практику слід планувати та виконувати завдання з професійним скептицизмом, визнаючи, що можуть існувати обставини, які спричиняють суттєве викривлення інформації про предмет перевірки. Позивач не надав до АПУ документів, які би підтверджували виконання зазначених процедур, а також не заперечував щодо їх невиконання у позовній заяві та під час судового засідання. Його твердження, що виконання ним процедур розгляду суттєвості і ризику завдання з наданні впевненості порушуватиме Методичні рекомендації не відповідає дійсності, оскільки в самих Методичних рекомендаціях такі обмеження відсутні.

Таким чином, позивачем не виконано процедур розгляду суттєвості і ризику завдання з наданні впевненості, чим порушено параграф 22 МСЗНП 3000.

Аудиторською фірмою не надані докази виконання процедур розгляду суттєвості і ризику завдання з надання впевненості при плануванні та виконанні завдання з надання впевненості, як того вимагає положення п.22 МСЗНВ 3000. Проте, позивач не надав до АПУ доказів здійснення ним процедур контролю за підготовкою та зберіганням документів суб'єкта перевірки, що підтверджує невиконання ним параграфу 34 ЗНП 3000.

Згідно із частиною другою параграфу 34 МСЗНП 3000 фахівець практик розглядає достовірність інформації, яку використовують як докази, документи на плівці, у цифровій чи іншій електронній формі, включаючи розгляд процедур контролю за їх підготовкою та зберіганням там, де це доречно.

Водночас, частина перша параграфу 34 МСЗНП 3000 не вимагає від фахівця-практика засвідчення автентичності документів, оскільки він немає відповідної підготовки для такого засвідчення.

Відповідачем не було зроблений висновків про те, що аудитор мав засвідчувати автентичність документів. Разом з тим, позивач мав виконати відповідні процедури контролю за підготовкою та зберіганням документів, які він перевіряв, що передбачає здійснення контролю над документообігом, а саме: порядком обігу, обліку, зберігання і використання у підприємстві документів суб'єкта господарювання, що перевіряється.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2013 року ОСОБА_1 був переданий пакет документів ТОВ "Інтер-Агро", а саме виписка про включення до ЄДР, статут ТОВ "Інтер-Агро", довідка АА № 455980 з ЄДРПОУ від 03.11.2011р., баланс станом на 31.12.2009 р. за 2009 рік, звіт про фінансові результати за 2009 рік, звіт про рух грошових коштів за 2009 рік, звіт про власний капітал за 2009 рік, баланс станом на 31.03.2010р. за І квартал 2010 рік, звіт про фінансові результати за І квартал 2010 рік, баланс станом на 30.06.2010р. за І півріччя 2010 рік, звіт про фінансові результати за І півріччя 2010 рік, баланс станом на 30.09.2010р. за 9 місяців 2010 рік, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2010 рік, баланс станом на 31.12.2010р. за 2010 рік, звіт про рух грошових коштів за 2010 рік, звіт про фінансові результати за 2010 рік, звіт про власний капітал за 2010 рік, баланс станом на 31.03.2011р. за І квартал 2011 рік, звіт про фінансові результати за І квартал 2011 рік, баланс станом на 31.03.2011р. за І квартал 2011 рік, баланс станом на 30.06.2011р. за І півріччя 2011 рік, звіт про фінансові результати за І півріччя 2011 рік, баланс станом на 30.09.2011р. за 9 місяців 2011 рік, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011 рік, баланс станом на 31.12.2011р. за 2011 рік, звіт про фінансові результати за 2011 рік, звіт про власний капітал за 2011 рік, звіт про рух коштів за 2011 рік, баланс станом на 31.03.2012р. за І квартал 2012 рік, звіт про фінансові результати за І квартал 2012 рік, баланс станом на 30.06.2012р. за І півріччя 2012 рік, звіт про фінансові результати за І півріччя 2012 рік, баланс станом на 30.09.2012р. за 9 місяців 2012 рік, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 рік, звіт з праці за січень-червень 2011 № 1-ПВ, звіт з праці за січень-липень 2011 № 1-ПВ, оборотно-сальдова відомість по рахунку 36, оборотно-сальдова відомість по рахунку 63 /а.с. 161/.

Як зазначив позивач в судовому засіданні він мав право витребувати додаткові документи для проведення аналізу, але не зробив цього.

Відповідно до п. 35 МСЗНВ 3000 "Достатні докази при виконанні завдання з надання достатньої впевненості отримують як частину повторюваного, систематичного процесу, який включає: г) виконання подальших процедур, які чітко пов'язані з ідентифікованими ризиками, застосовуючи поєднання перевірки, спостереження, підтвердження, перерахунку, повторного виконання, аналітичних процедур та запитів, Такі подальші процедури охоплюють процедури по суті, в тому числі отримання підтвердної інформації від суб'єкта господарювання та залежно від характеру предмета перевірки тести операційної ефективності контролю; г) оцінку достатності та відповідності доказів." Крім виконання аналітичних процедур, позивачем не надано підтверджень отримання та оцінки достатності та відповідності доказів, а саме: виконання процедур, які чітко пов'язані з ідентифікованими ризиками, застосовуючи поєднання перевірки, спостереження, підтвердження, перерахунку, повторного виконання та запитів. Таким чином суд приходить висновку що позивачем не було дотримано вимог параграфу 35 МСЗНВ 3000.

Згідно з параграфом 38 МСЗНП 3000 фахівцю-практику слід отримати відповідні пояснення відповідальної сторони. Відсутність письмових пояснень може призвести до умовно-позитивного висновку чи відмови від надання висновку внаслідок обмеження обсягу знань.

Позивачем, при виконанні даного завдання, не надані до АПУ докази дотримання вимог параграфу 38 МСЗНП щодо надання пояснень відповідальної сторони та 3000 параграфу 41 МСЗНП 3000 щодо розгляду подальших подій.

Твердження позивача, що зазначені норми є необов'язковими, а рекомендованими не відповідає дійсності та спростовується нормами Закону "Про аудиторську діяльність", відповідно до пункту 1 статті 19 якого аудитори і аудиторські фірми зобов'язані "в аудиторській діяльності дотримуватися стандартів аудиту".

Відповідно до параграфу 41 МСЗНП 3000 фахівцю-практику слід розглядати вплив подій на інформацію про предмет перевірки та звіт з надання впевненості, які відбуваються до дати звіту з надання впевненості.

Під час розгляду звітного документу - висновку незалежного аудитора встановлено недотримання вимог пп.45, 49, 51 МСЗНВ 3000, а саме: - в висновку про результати аналізу фінансово-майнового стану відсутнє твердження, що їм отримано достатні та відповідні докази, які підтверджують висновок, наданий у звіті з надання впевненості, навпаки, п.2 висновку не відповідає змісту п.2.2.4 та п.2.2.5 звітного документу стосовно аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості; - звіт з надання впевненості не має основних елементів, які викладені в п.49 МСЗНВ 3000, а саме: - стосовно заголовка, у якому чітко зазначено, що звіт являє собою незалежний звіт з надання впевненості; - зазначення відповідальної сторони та опис відповідальності відповідальної сторони і фахівця - практика; - твердження щодо висловлення думки стосовно надання достатньої або обмеженої впевненості.

Зважаючи на недостатність отриманих доказів, що підтверджують пункти 2.2.4. та 2.2.5 висновку, свідчить про те, що позивачем безпідставно зроблений позитивний висновок.

Твердження позивача, що висновки АПУ є недоречними, оскільки позивач користувався формою висновку, передбаченою у Методичних рекомендаціях не може бути прийнято до уваги, оскільки позивач оформив свій висновок, який частково врахував як вимоги методичних комендацій, так і вимоги МСЗНП 3000.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення від 19 грудня 2013 року №286/6.2 про застосування стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців відповідачем дотримано норм, які регламентують процедуру застосування до аудиторів стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків, оспорюване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже в задоволенні позову слід відмовити.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Аудиторської палати України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко суддя суддя О.О. Кукоба Р.І. Молодецький