Рішення

від 16.04.2014 по справі 905/682/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.2014р. Справа № 905/682/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Фільм Дистриб'юшн»,

ЄДРПОУ 37265329, м.Київ

до відповідача Орендного підприємства Театр кіно ім.Т.Г.Шевченка,

ЄДРПОУ 02407125, м.Донецьк

про стягнення 41184 грн. 46 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гонопольський Д.С.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ Фільм Дистриб'юшн», м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Орендного підприємства Театр кіно ім.Т.Г.Шевченка, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 41184 грн. 46 коп., у тому числі основний борг в сумі 33480 грн. 00 коп., штраф в розмірі 7000 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 704 грн. 46 коп.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 06.03.2014р. №06/03-14/2 збільшив предмет позову в частині вимог про стягнення трьох процентів річних. Зокрема, згідно з вказаною заявою позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 831,04 грн.

За таких обставин, фактично позивачем заявлені та судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41311,04 грн., у тому числі основний борг в сумі 33480 грн. 00 коп., штраф в розмірі 7000 грн. 00 коп. та три проценти річних в сумі 831 грн. 04 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на генеральний договір №93 від 19.01.2011р., додаток №93/9 від 19.01.2011р., додаток №93/52 від 10.12.2012р., акти прийому-передачі послуг від 28.02.2011р., 03.03.2011р., 27.12.2012р., розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 27.03.2014р., в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на погашення суми основного боргу перед позивачем. Крім цього, позивачем заявлене клопотання щодо зменшення суми заявленого до стягнення позивачем штрафу у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

19.01.2011р. між сторонами був підписаний генеральний договір №93, згідно з умовами якого позивач (дистриб'ютор) зобов'язався передати відповідачу (демонстратору) тимчасове право на демонстрацію фільмів у період та в кінотеатрах, визначених у відповідному додатку до даного договору. Кіно- та/або рекламні матеріали передаються дистриб'ютором демонстратору у кількості та на умовах, передбачених відповідним додатком.

Згідно з розділом 3 договору демонстратор вправі виконувати дії, передбачені п.п.1.5 та 2.2 договору (реалізовувати передане йому право), тільки в кінотеатрах та у період, що узгоджуються сторонами по кожному з фільмів у відповідному додатку. Кількість сеансів та ціна квитків під час демонстрування фільмів попередньо узгоджується сторонами і фіксується у відповідному додатку.

Відповідно до розділу 6 генерального договору №93 від 19.01.2011р., сума, що підлягає перерахуванню дистриб'ютору, складає 50% від валового збору, якщо інше не передбачено відповідним додатком до нього. Сторони дійшли згоди, що по окремих фільмах сума, що підлягає перерахуванню дистриб'ютору, може вказуватись у відповідному додатку до даного договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 19.01.2012р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (розділ 10 генерального договору №93 від 19.01.2011р.).

Сторонами були укладені додатки до генерального договору: №93/9 від 19.01.2011р. та №93/52 від 10.12.2012р. на здійснення прокату кінофільмів «Санктум» та «Мій хлопець - псих», в яких визначено найменування фільму, періоди, сеанси, фінансові умови тощо.

Згідно п.91.1 додатку №93/9 від 19.01.2011р. та п.14.1. додатку №93/52 від 10.12.2012р., розподіл валового збору, відбувається наступним чином:

50 (п'ятдесят) % - дистриб'ютору (винагорода дистриб'ютора),

50 (п'ятдесят) % - демонстратору.

Як встановлено судом, відповідно до наданих до матеріалів справи актів прийомки-передачі послуг №87 від 28.02.2011р., №131 від 03.03.2011р., №1537 від 27.12.2012р. сторонами було узгоджено, що загальна сума, яку має сплатити відповідач на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Фільм Дистриб'юшн», м.Київ згідно додатків №93/9 від 19.01.2011р. та №93/52 від 10.12.2012р. до генерального договору №93 від 19.01.2011р., становить 65980,00 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Умовами розділу 6 генерального договору №93 від 19.01.2011р. встановлено, що демонстратор зобов'язався перерахувати суму, передбачену п.6.1 даного договору на поточний рахунок дистриб'ютора, у строк не пізніше 5 (п'яти) банківських днів після закінчення періоду, якщо інше не передбачено відповідним додатком до даного договору.

Згідно з п.9.2 додатку №93/9 від 19.01.2011р. за публічний показ фільму в кінотеатрі, демонстратор зобов'язався сплатити належну дистриб'ютору частку валового збору (винагороду дистриб'ютора), передбачену п.9.1 даного додатку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок дистриб'ютора не пізніше 03 березня 2011 року.

Відповідно до п.14.2 додатку №93/52 від 10.12.2012р. за публічний показ фільму в кінотеатрі, демонстратор зобов'язався сплатити належну дистриб'ютору частку валового збору (винагороду дистриб'ютора), передбачену п.14.1 даного додатку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок дистриб'ютора не пізніше 01 січня 2013 року.

Як встановлено судом виходячи зі змісту позовної заяви, згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.07.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 33480,00 грн.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вказувалось вище, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 33480,00 грн. за послуги надані згідно актів від 28.02.2011р., 03.03.2011р., 27.12.2012р., тобто, позивач звернувся до господарського суду за захистом порушеного відповідачем права на отримання винагороди за надані послуги.

За приписом ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями №19 від 03.01.2014р., №27 від 08.01.2014р., №47 від 13.01.2014р. відповідачем частково було сплачено заборгованість за договором №93 від 19.01.2011р. в сумі 16000,00 грн. При цьому, згідно графи «Призначення платежу» вказаних платіжних доручень зазначено - оплата за прокат к/с «Санктум» згідно додатку №93/9 від 19.01.2011р.

Таким чином, на момент пред'явлення позивачем позову до суду (згідно зі штампом на поштовому конверті 30.01.2014р.) зобов'язання відповідача щодо сплати позивачу заборгованості в сумі 16000,00 грн. припинились, внаслідок чого, судом встановлено відсутність порушеного з боку відповідача права позивача на отримання винагороди за надані послуги в сумі 16000,00 грн. та, як наслідок, права на звернення до господарського суду з відповідними позовними вимогами.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що позов в частині стягнення заборгованості в сумі 16000,00 грн. є неправомірним і таким, що суперечить фактичним обставинам та матеріалам справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 16000,00 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Одночасно, свої зобов `язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 17480 ,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідачем в судовому засіданні було повідомлено суд про сплату позивачуосновного боргу в сумі 17480,00 грн.

Викладене підтверджується платіжними дорученнями №104 від 05.02.2014р., №120 від 12.02.2014р., №125 від 13.02.2014р.,№129 від 14.02.2014р., які надані до матеріалів справи.

Позивачем вказані обставини не заперечуються та не спростовані.

За таких обставин, згідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 17480,00 грн.

підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 831,04 грн. за період з 13.02.2013р. по 12.12.2014р.

Як встановлено судом, позивачем у розрахунку суми трьох процентів річних помилково зазначений період нарахування до 12.12.2014р., в той час як період з 13.02.2013р. по 12.12.2014р. перевищує зазначені позивачем 302 дні.

Одночасно, починаючи з 13.02.2013р. перебіг 302 днів закінчується 11.12.2013р.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 831,04 грн. за період з 13.02.2013р. по 11.12.2013р.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з приписами п.16.2 додатку №93/52 від 10.12.2012р., у випадку прострочки платежу (відповідно до п.14.2. даного додатку) більше ніж 10 (десять) календарних днів демонстратор сплачує дистрибютору штраф у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп., шляхом перерахунку вказаної суми на банківський рахунок дистрибютора.

За таких обставин, позивачем на підставі п.16.2 додатку №93/52 від 10.12.2012р. до договору нараховано та пред'явлено до стягнення штраф в сумі 7000,00 грн.

Відповідачем у відзиві на позов від 27.03.2014р. заявлене клопотання про зменшення розміру заявленого позивачем до стягнення штрафу.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як встановлено судом, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено жодними доказами факту виникнення в нього збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №93 від 19.01.2011р.

При цьому, як було викладено вище, відповідачем на теперішній час повністю погашено заборгованість перед позивачем.

Одночасно, згідно наданого до матеріалів справи фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва на 31.12.2013р., на кінець звітного періоду наявні збитки відповідача від основної діяльності.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи надані до матеріалів справи докази, приймаючи до уваги невідповідність заявленого до стягнення розміру штрафу наслідкам порушення, повне виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд дійшов висновку про наявність виняткових підстав для зменшення розміру заявленого до стягнення позивачем розміру штрафу до 700,00 грн., в результаті чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в сумі 700,00 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам, з урахуванням того факту, що заборгованість в сумі 17480,00 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі №905/682/14 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Фільм Дистриб'юшн», м.Київ до Орендного підприємства Театр кіно ім.Т.Г.Шевченка, м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 17480 грн. 00 коп.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Фільм Дистриб'юшн», м.Київ до Орендного підприємства Театр кіно ім.Т.Г.Шевченка, м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 16000 грн. 00 коп., штрафу в розмірі 7000 грн. 00 коп. та трьох процентів річних в сумі 831 грн. 04 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Орендного підприємства Театр кіно ім.Т.Г.Шевченка (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 123, ЄДРПОУ 02407125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Фільм Дистриб'юшн» (01004, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 5, оф.3007, ЄДРПОУ 37265329) штраф в розмірі 700 грн. 00 коп. та три проценти річних в сумі 831 грн. 04 коп., судовий збір в сумі 1054 грн. 15 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Фільм Дистриб'юшн», м.Київ до Орендного підприємства Театр кіно ім.Т.Г.Шевченка, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 16.04.2014р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина