Рішення

від 10.04.2014 по справі 918/174/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2014 р. Справа № 918/174/14

Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача Приватного підприємства "Агрос"

про стягнення в сумі 26 962 грн. 73 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Антіпова Р.М. (довіреність № 167 від 21.10.2013р.).

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Агрос", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 23 100 грн. 28 коп., за реактивну електроенергію в розмірі 1 881 грн. 86 коп., пеню в розмірі 980 грн. 59 коп.

Ухвалою суду від 12.02.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 27.02.2014р.

Ухвалою суду від 27.02.2014р. розгляд справи відкладався до 13.03.2014р.

Ухвалою суду від 13.03.2014р. розгляд справи відкладався до 27.03.2014р.

Ухвалою суду від 27.03.2014р. розгляд справи відкладався до 10.04.2014р.

09.04.2014р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 23 100 грн. 28 коп., за реактивну електроенергію в розмірі 1 881 грн. 86 коп., пеню в розмірі 814 грн. 00 коп. Судом прийнята заява до розгляду.

В судовому засіданні 10.04.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання 27.02.2014р., 13.03.2014р., 27.03.2014р. та 10.04.2014р. не з'явився, відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду повернулися конверти, в яких відповідачу за адресою: 34634, Рівненська область, Березнівський район, село Моквин, вул. Колгоспна, 37, було направлено ухвали від 12.02.2014р., 27.02.2014р., 13.03.2014р. та 27.03.2014р. з довідкою відділення підприємства зв'язку: "По закінченню терміну зберігання".

Разом з тим, з поданого на вимогу суду витягу з ЄДРПОУ від 25.02.2014р. вбачається, що місцезнаходження приватного підприємства "Агрос": 34634, Рівненська область, Березнівський район, село Моквин, вул. Колгоспна, 37. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч пункту 5 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - приватне підприємство "Агрос".

Згідно з положеннями ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-ЕС Рівнеенерго", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (постачальник) та Приватним підприємством "Агрос" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №340 (надалі - Договір; а.с. 7-18).

Згідно п. 1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 400 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору.

У відповідності до пункту 2.2.2 Договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" (надалі - Додаток № 1; а.с. 19).

Відповідно до пункту 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків" (надалі - Додаток № 4).

Згідно пункту 8.1 Договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки позивача в терміни визначені Додатком № 4.

Відповідно до пункту 8.5 Договору, тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

У відповідності до пункту 8.6 Договору у разі заборгованості споживача за електричну енергію, уповноваженими представниками сторін складається графік погашення заборгованості.

Пунктом 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань врегулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (надалі - ПКЕЕ) передбачено, що споживча електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків.

02.01.2013р. між публічним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" та приватним підприємством "Агрос" було укладено Додаткову угоду №4 до договору про постачання електричної енергії №340 від 20.04.2007р. (а.с. 24).

Вказаною додатковою угодою сторони визнали Додаток №8 від 01.01.2011р. до Договору про постачання електричної енергії №340 від 20.04.2007р. таким, що втратив чинність та для подальших розрахунків плати за перетікання реактивної електричної енергії вважати чинним Додаток №8 від 02.01.2013р. до Договору про постачання електричної енергії №340 від 20.04.2007р. (а.с. 25-27).

Крім того, 30.10.2013р. між публічним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" та приватним підприємством "Агрос" укладено Додаткову угоду №5 до Договору про постачання електричної енергії від 20.04.2007р. (а.с. 20).

Так, сторони погодили змінити номер Договору №340 на №270012734; Додаток №4 від 02.01.2013р. до Договору вважати таким, що втратив чинність; Додаток №4 викласти в новій редакції від 30.10.2013р. до Договору про постачання електричної енергії №270012734 від 02.04.2007р. та який являється Додатком №4 (нова редакція; а.с. 21-23) до даної додаткової угоди.

Пунктом 3.5 Додатку №4 передбачено, що розрахунки за електроенергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний розрахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно пункту 4 Додатку № 4, відповідно до визначеної згідно пункту 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електроенергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку. Дата остаточного розрахунку 29 число поточного місяця.

Позивачем відповідачу направлялася претензія №255 від 18.11.2013р. з вимогою сплатити суму заборгованості за спожиту активну електроенергію станом на 24.10.2013р. в розмірі 18 674 грн. 88 коп., а також нараховану пеню в розмірі 1 132 грн. 71 коп., однак відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та зростанням суми заборгованості за спожиту електроенергію, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 28.01.2014р. за спожиту активну електроенергію становила 23 100 грн. 28 коп. та за реактивну електроенергію в розмірі 1 881 грн. 86 коп.

Відповідно до пункту 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3- 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатком, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі пункту 4.2.1. Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 814 грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 99).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України, що кореспондується із статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 275 ГК України передбачає, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Враховуючи те, що наявність у відповідача заборгованості за договором від 20.04.2007р. № 270012734 за спожиту активну електроенергію в сумі 23 100 грн. 28 коп. та за реактивну електроенергію в розмірі 1 881 грн. 86 коп. підтверджена належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з відповідача заборгованості у вказаних сумах.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням взятих зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та чинного законодавства, позивачем нараховано пеню за період з 30.09.2013р. по 10.02.2014р. з урахуванням суми боргу в розмірі 814 грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 99).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3- 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатком, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Враховуючи викладене, суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку штрафних санкцій, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 814 грн. 00 коп. пені обґрунтовані, стверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 100 грн. 28 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1 881 грн. 86 коп. за реактивну електроенергію та 814 грн. 00 коп. пені стверджуються Договором, рахунками та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232, 275 Господарського кодексу України.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агрос" (34634, Рівненська область, Березнівський район, село Моквин, вул. Колгоспна, 37, код ЄДРПОУ 30032094) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, буд 71, код ЄДРПОУ 05424874) - 23 100 грн. 28 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію на р/р 26033302879704 в ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, код ЄДРПОУ 05424874, 1 881 грн. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, пені в розмірі 814 грн. 00 коп. та 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору на р/р 26005010446002 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 05424874.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "17" квітня 2014р..

Суддя Горплюк А.М.