Постанова

від 09.04.2014 по справі 809/3782/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Справа № 809/3782/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

за участю секретаря Жовнірович О.С.

за участю сторін:

представників позивача: Потапова Г.В., Вайтескаускаса В.А.,

представника відповідача: Григоріва В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Олександра"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання неправомірними дій та бездіяльності відповідача, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2013 року приватне підприємство "Олександра" (далі - ПП "Олександра") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м.Івано-Франківську) з наступними вимогами:

- визнати неправомірними дії ДПІ в м.Івано-Франківську, що проявилися у визначенні позивачу сум грошового зобов'язання по податку на додану вартість, податку на прибуток завчасно та без належної на те правової основи;

- визнати неправомірною бездіяльність ДПІ в м.Івано-Франківську, що проявилася у немотивованому зволіканні з анулюванням свідоцтва платника ПДВ за наявності основи для цього з одночасними періодичними визначеннями сум грошового зобов'язання підприємства по податку на додану вартість, у ненаданні своєчасно податкової консультації на запити платника податків від 07.08.2013р., 19.09.2013р., 25.09.2013р., 11,11.2013р. №3 щодо роз'яснення строків та порядку подання декларацій за минулі періоди 2010-2012 роки;

- скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську №0001211502 від 23.06.2011 року, №0004121502 від 26.09.2011 року, №5822221502 від 01.11.2011 року, №5823231502 від 24.11.2011 року, №5824291502 від 27.12.2011 року, №0025551501 від 28.12.2011 року, №0000981502 від 22.02.2012 року, №0001051502 від 23.02.2012 року, №0000751592 від 09.04.2012 року, №0001361592 від 07.05.2012 року, якими визначено позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, податку на прибуток та повідомлено про це завчасно та без належної на те правової основи;

- зобов'язати ДПІ в м.Івано-Франківську у зв'язку з фактичним продовженням позивачу граничних строків подання податкових декларацій надати підприємству податкову консультацію з роз'ясненням конкретного порядку та строків подання декларацій за відповідні періоди 2010-2012 роки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно з порушенням норм чинного законодавства України винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: №0001211502 від 23.06.2011 року, №0004121502 від 26.09.2011 року, №5822221502 від 01.11.2011 року, №5823231502 від 24.11.2011 року, №5824291502 від 27.12.2011 року, №0025551501 від 28.12.2011 року, №0000981502 від 22.02.2012 року, №0001051502 від 23.02.2012 року, №0000751592 від 09.04.2012 року, №0001361592 від 07.05.2012 року, на підставі яких до підприємства застосовано штрафні санкції за неподання податкової звітності. А також допущено бездіяльність у зв'язку несвоєчасним наданням податкових консультацій на неодноразові запити підприємства.

Заявою від 05.02.2014 року позивач збільшив позовні вимоги, а саме: просив визнати протиправними дії відповідача щодо відображення в картках особових рахунків підприємства записів про збільшення сум грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток, а також зобов'язати відповідача вилучити з карток особових рахунків підприємства записи про суми збільшення грошового зобов'язання згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, суду пояснили, що ОСОБА_8 - директор ПП "Олександра", який одночасно є його головним бухгалтером, з 20.10.2010 року по 12.07.2013 року відбував покарання у Коломийській виправній колонії Управління ДПСУ, а тому в цей час підприємство не мало інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, сплачувати до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність. Після відбуття покарання ОСОБА_8 почав вживати заходи з поновлення документації суб'єкта господарювання, зокрема, вивчення стану взаєморозрахунків підприємства з бюджетом. Так, 07.08.2013 року він звернувся із заявою до відповідача щодо надання довідки про стан розрахунків підприєства з бюджетом за період з 2010 по 2013 роки. З усної відповіді працівника відповідача (куратора позивача) ОСОБА_8 дізнався про штрафні санкції, які застосовані до підприєства. Згодом отримав і лист-відписку від відповідача з повідомленням про суму заборгованості та запрошенням на перевірку правильності нарахування і сплати податків. Крім того, зазначили, що неодноразово зверталися до відповідача із заявами, однак так і не отримали докладної податкової консультації з питань продовження граничних строків подання податкових декларацій. З цих підстав вважають просили позов задоволити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Суду пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на основі чинного законодавства України. Зазначили, що подана позивачем 08.08.2013 року заява від 07.08.2013 року №1 не є заявою в розумінні Порядку застосування норм п.102.6-102.7 ст.102 ПК України, оскільки містить тільки прохання надати довідку про стан розрахунків з бюджетом за період 2010-2013 року. Також заява від 11.11.2013 року, де в якості підтвердження було додано довідку Коломийської виправної колонії, яка видана 12.07.2013 року про те, що ОСОБА_8 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 20.10.2010 року по 12.07.2013 року, була подана з пропущенням 30-денного строку. А тому всі винесені податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, є узгодженими, жодних неправомірних дій чи бездіяльності податковий орган не вчиняв. Таким чином, вважають позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову просили відмовити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що з 2011 року є куратором ПП "Олександра" по податку на прибуток підприємств. Оскільки підприємство не подавало податкову звітність з даного податку у 2 та 3 кварталах 2011 року, до нього було застосовані штрафні санкції. При цьому їй було невідомо про перебування керівника ПП "Олександра" у місцях позбавлення волі. Крім того, заперечила факт усної телефонної розмови з представником підприємства 07.08.2013 року. Показала суду, що надання представникам підприємств документів органами податкової служби здійснюється тільки на підставі поданої до канцелярії заяви.

Свідок ОСОБА_5, допитаний у судовому засіданні, пояснив, що десь наприкінці 2010 року - початку 2011 року до нього прийшов чоловік на ім'я Мирон і приніс записку від його товариша ОСОБА_8, у якій останній просив забрати печатку підприємства "Олександра" у бухгалтера ОСОБА_6, оскільки сам знаходився у місцях позбавлення волі. ОСОБА_5 виконав прохання ОСОБА_8 і зберігав цю печатку у себе вдома. Час від часу до нього приходила бухгалтер ОСОБА_6 із податковими звітами, в яких у всіх графах проставляла прочерки, а він завіряв печаткою дані документи. Вказане робив на прохання ОСОБА_8, яке було висловлене у записці. Після того як ОСОБА_8 відбув покарання свідок віддав йому печатку.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

23.06.2011р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за січень 2011р., за результатами якої склала акт №4963/15-2/35276585 від 23.06.2011р. та встановила порушення позивачем п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 170 грн. (т.1 а.с. 14-15).

26.09.2011р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за серпень 2011р., за результатами якої склала акт №8098/15-2/13663021 від 26.09.2011р. та встановила порушення позивачем п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №0004121502 від 26.09.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020 грн. (т.1 а.с. 16-17, 221-230).

01.11.2011р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за вересень 2011р., за результатами якої склала акт №9507/15-2/13663021 від 26.09.2011р. та встановила порушення п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №5822221502 від 01.11.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020 грн. (т.1 а.с. 18-19, 231-235).

24.11.2011р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за жовтень 2011р., за результатами якої склала акт №11266/15-2/13663021 від 26.09.2011р. та встановила порушення п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №5823231502 від 24.11.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020 грн. (т.1 а.с.20-21, 236-240 ).

26.12.2011р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за листопад 2011р., за результатами якої склала акт №13565/15-2/13663021 від 26.09.2011р. та встановила порушення п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №5824291502 від 27.12.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020 грн. (т.1 а.с. 22-23, 241-247).

28.12.2011р. ДПІ у м.Івано-Франківську проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011р., ІІ-ІІІ квартал 2011р., за результатами якої склала акт №13660/15-1/13663021 від 28.12.2011р. та встановила порушення п.49.1, п.49.2, п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011р., ІІ-ІІІ квартал 2011р.. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №0025551501 від 28.12.2011 року, позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток за штрафними санкціями в розмірі 2040 грн. (т.1 а.с.24-25, 248-251, т.2 а.с.1-2 ).

22.02.2012р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за грудень 2011р., за результатами якої склала акт №1714/15-2/13663021 від 22.02.2012р. та встановила порушення п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №0000981502 від 22.02.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020 грн. (т.1 а.с.26-27, т.2 а.с.6-12).

23.02.2012р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за січень 2012р., за результатами якої склала акт №1978/15-2/13663021 від 23.02.2012р. та встановила порушення п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №0001051502 від 23.02.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020 грн. (т.1 а.с.28-29, т.2 а.с.13-17).

09.04.2012р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за лютий 2012р., за результатами якої склала акт №1647/15-2/13663021 від 09.04.2012р. та встановила порушення п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №0000751592 від 09.04.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020 грн. (т.1 а.с. 30-31, т.2 а.с.18-22).

07.05.2012р. ДПІ у м.Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за березень 2012р., за результатами якої склала акт №2417/15-2/13663021 від 09.04.2012р. та встановила порушення п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з ПДВ. На підставі даного акту ДПІ у м.Івано-Франківську винесла податкове повідомлення-рішення №0001361592 від 07.05.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 1020 грн. (т.1 а.с.32-33, т.2 а.с.23-26).

В той же час суд встановив, що керівник ПП "Олександра" ОСОБА_8, котрий одночасно є засновником, керівником і головним бухгалтером підприємства, в період з 20.10.2010 року по 12.07.2013 року відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби (т.1 а.с.34).

08.08.2013 року він звернувся із заявою №1 від 07.08.2013р. до ДПІ в м.Івано-Франківську про надання довідки про стан розрахунків з бюджетом за період з 2010-2013р.р. (т.1 а.с.35). На яку отримав відповідь від 27.08.2013р. з інформацією про заборгованість підприємства перед бюджетом в розмірі 10,03 тис.грн. (т.1 а.с.36).

25.09.2013р. ПП "Олександра" звернулось із заявою №2 до відповідача про надання копій первинних документів, на підставі яких виникла дана бюджетна заборгованість (т.1 а.с.38). Листом від 23.10.2013р. ДПІ в м.Івано-Франківську повідомила про розгляд даної заяви та про направлення копій документів, які підтверджують виникнення податкового боргу (т.1 а.с.39).

Із заявою №3 від 11.11.2013р. позивач звернувся до відповідача про продовження підприємству граничних строків для подання декларацій з ПДВ за січень 2011р., серпень-грудень 2011р., січень-березень 2012р. та з податку на прибуток за 2 квартал 2011р., 2-3 квартали 2011р., 2-4 квартали 2011р., 1 квартал 2012р., 1-2 квартали 2012р., 1-3 квартали 2012р., 1-4 квартали 2012р., а також про надання роз'яснення щодо строку та порядку подання декларацій за вказані періоди (т.1 а.с.41).

За наслідками розгляду даної заяви відповідач листом від 14.11.2013р. відмовив позивачеві у продовженні граничних строків подання цих декларацій у зв'язку з пропущенням місячного строку подання такої заяви, який направив позивачу. Відділом поштового зв'язку даний лист був повернутий до ДПІ в м.Івано-Франківську з відміткою - "за закінченням терміну зберігання" (т.2 а.с.44-51).

В заяві №4 від 11.11.2013р. позивач повідомив відповідача про подання до головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області скарг про перегляд податкових повідомлень-рішень: №0004121502 від 26.09.2011р., №5822221502 від 01.11.2011р., №5823231502 від 24.11.2011р., №5824291502 від 27.12.2011р., №0025551501 від 28.12.2011р., №0000981502 від 22.02.2012р., №0001051502 від 23.02.2012р., №0000751592 від 09.04.2012р., №0001361592 від 07.05.2012р. (т.1 а.с.41 на звороті).

В заяві №5 від 11.11.2013р. позивач просив надати первинні документи, на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011р. (т.1 а.с.42), у відповідь на яку відповідач листом від 15.11.2013р. направив дані документи (т.1 а.с.61).

Крім того, 11.11.2013р. позивач направив до головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області 9 скарг про перегляд перегляд податкових повідомлень-рішень, зокрема, №0004121502 від 26.09.2011р. (скарга за №6 - т.1 а.с.43-44), №5822221502 від 01.11.2011р. (скарга за №7 - т.1 а.с.45-46), №5823231502 від 24.11.2011р. (скарга за №8 - т.1 а.с.47-48), №5824291502 від 27.12.2011р. (скарга за №9 - т.1 а.с.49-50), №0025551501 від 28.12.2011р. (скарга за №10 - т.1 а.с.51-52), №0000981502 від 22.02.2012р. (скарга за №11 - т.1 а.с.53-54), №0001051502 від 23.02.2012р. (скарга за №12 - т.1 а.с.45-56), №0000751592 від 09.04.2012р. (скарга за №13 - т.1 а.с.57-58), №0001361592 від 07.05.2012р. (скарга за №14 - т.1 а.с.59-60). В даних скаргах позивач просив продовжити граничний строк адміністративного оскарження згаданих податкових повідомлень-рішень та скасувати дані рішення.

За наслідками розгляду кожної із цих скарг головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області 18.11.2012р. прийняло 9 рішень про залишення скарг без розгляду з тих підстав, що вони подані з порушенням порядку та строків, визначених Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (т.1 а.с.62-79).

Крім того, 19.12.2013р. позивач подав заяву №20, в якій просив відповідача продовжити підприємству граничний строк подання декларації з ПДВ за квітень 2012р. (т.1 а.с.146), а 24.12.2013р. - заяву №21 про продовження підприємству граничних строків для подання декларацій з ПДВ за жовтень-грудень 2010р., січень-липень 2011р., та з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011р., 1 квартал 2012р., півріччя 2012р., 9 місяців 2012р., рік 2012 (т.1 а.с153).

У відповідь на дані заяви відповідачем листом від 31.12.2013р. відмовлено позивачеві у продовженні граничних строків подання декларацій у зв'язку з пропущенням місячного строку подання такої заяви (т.1 а.с.151).

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України (далі ПК України) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Із змісту зазначених законодавчих норм випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

А тому відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк на оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень №0001211502 від 23.06.2011р., №0004121502 від 26.09.2011р., №5822221502 від 01.11.2011р., №5823231502 від 24.11.2011р., №5824291502 від 27.12.2011р, №0025551501 від 28.12.2011р., №0000981502 від 22.02.2012р., №0001051502 від 23.02.2012р., №0000751592 від 09.04.2012р., №0001361592 від 07.05.2012р.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо визначення позивачу грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та скасування десяти податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України).

Згідно із п.п.49.18.1 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Для цілей податку на прибуток підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п.152.9 ст.152 ПК України). При цьому звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідальність платника податку за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена ст.120 ПК України. Так, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 ПК України).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, зокрема у випадку, коли платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію (п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України), останній зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В п.58.1 ст.58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст.58 ПК України).

За наслідками проведених відповідачем камеральних перевірок позивача було встановлено факти несвоєчасного подання позивачем податкової звітності з ПДВ (в одному випадку) та неподання позивачем податкової звітності з ПДВ та з податку на прибуток підприємств (у дев'яти випадках), у зв'язку з чим позивачу визначено грошові зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, за несвоєчасне подання позивачем податкової звітності по податку на додану вартість за січень 2011 року податковим органом накладено штраф в розмірі 170 грн. за таке неподання.

В той же час, визначаючи позивачу грошові зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 170 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011р., відповідач не врахував Перехідні положення ПК України.

Так, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011 року в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на додану вартість в розмірі 169 грн., оскільки в частині визначення позивачу грошового зобов'зання в розмірі 1 грн. податкове повідомлення-рішення відповідача є правомірним.

Поряд з цим суд вважає правомірним визначення позивачу грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на додану вартість за неподання ним податкових звітностей по даному податку відповідно до податкових повідомлень-рішень, а саме: №0004121502 від 26.09.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в розмірі 1020 грн., №5822221502 від 01.11.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в розмірі 1020 грн., №5823231502 від 24.11.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в розмірі 1020 грн., №5824291502 від 27.12.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в розмірі 1020 грн., №0000981502 від 22.02.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в розмірі 1020 грн., №0001051502 від 23.02.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в розмірі 1020 грн., №0000751592 від 09.04.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в розмірі 1020 грн. та №0001361592 від 07.05.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в розмірі 1020 грн.

А тому не підлягає задоволенню позовна вимога щодо скасування даних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, визначаючи позивачу грошові зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року на підставі податкового повідомлення-рішення №0025551501 від 28.12.2011р., відповідач не врахував Перехідні положення ПК України.

Так, відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про неправомірні дії відповідача щодо визначення позивачу грошових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року в розмірі 2040 грн. та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0025551501 від 28.12.2011р.

Відтак, відповідно до зазначеного вище підлягає частвовому задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача внести відповідні записи до інтегрованої картки платника податків - ПП "Олександра".

Так, наказом Міністерства доходів та зборів України №765 від 05.12.2013р. затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Відповідно до розділу ІІ даного Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником (п.1 розділу).

Операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку (п.7 розділу).

Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою (п.11 цього розділу).

Згідно із п.1 розділу III Порядку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум (п.3 розділу III).

Враховуючи вищенаведене, підлягають відображенню в інтегрованій картці позивача відомості щодо скасованих податкових повідомлень-рішень в частині визначення позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стосовно позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності ДПІ в м.Івано-Франківську, що проявилася у немотивованому зволіканні з анулюванням свідоцтва платника ПДВ за наявності основи для цього з одночасними періодичними визначеннями сум грошового зобов'язання підприємства по податку на додану вартість, у ненаданні своєчасно податкової консультації на запити платника податків від 07.08.2013р., 19.09.2013р., 25.09.2013р., 11,11.2013р. №3 щодо роз'яснення строків та порядку подання декларацій за минулі періоди 2010-2012 роки, суд зазначає наступне.

28.04.2012 року комісією ДПІ в м.Івано-Франківську прийнято рішення № 6/152 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Олександра", оскільки дане підприємство відповідно до п.п."г" п.184.1 ст.184 ПК України протягом 12 послідовних податкових місяців (з 01.04.2011р. по 01.04.2012р.) не подавало органу державної податкової служби декларації з ПДВ та/або подавало таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Враховуючи те, що до 01.04.2011р. позивач подавав декларації по ПДВ, які свідчили про здійснення постачання/придбання товарів, а в деклараціях, поданих за період з 01.04.2011р. по 01.04.2012р., відображено відсутність постачання/придбання товарів, суд дійшов висновку про правомірність рішення податкового органу, а тому в задоволенні зазначеної вище позовної вимоги слід відмовити.

При цьому твердження представника позивача про те, що декларації з ПДВ в період з жовтня 2010 року по липень 2013 року до ДПІ не подавалися, так як підписувалися та здавалися в канцелярію відповідача невідомою особою, оскільки керівник та головний бухгалтер ПП "Олександра" ОСОБА_8 в цей час знаходився у місцях позбавлення волі, спростовуються поясненнями самого ОСОБА_8, котрий зазначив що ОСОБА_7 консультувала його як бухгалтер та помагала йому у веденні бухгалтерії підприємства, а також показами свідка ОСОБА_5, котрий показав, що відповідно до вказівок ОСОБА_8, переданих йому у записці з місць позбавлення волі, він забрав печатку у ОСОБА_6 та в подальшому з відома ОСОБА_8 проставляв відбитки даної печатки підприємства у деклараціях, які заповнювала ОСОБА_7 А тому податкові декларації з підписом посадової особи підприємства та відтиском печатки підприємства без зауважень приймалися у податковому органі.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності ДПІ в м.Івано-Франківську, що проявилася у ненаданні своєчасно податкової консультації на запити платника податків від 07.08.2013р., 19.09.2013р., 25.09.2013р., 11,11.2013р. №3 щодо роз'яснення строків та порядку подання декларацій за минулі періоди 2010-2012 роки, суд зазначає наступне.

Керівник ПП "Олександра" ОСОБА_8, котрий одночасно є власником і головним бухгалтером підприємства та в період з 20.10.2010 року по 12.07.2013 року відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби (т.1 а.с.34), 08.08.2013 року звернувся із заявою №1 від 07.08.2013р. до ДПІ в м.Івано-Франківську про надання довідки про стан розрахунків з бюджетом за період з 2010-2013р.р. (т.1 а.с.35). На яку отримав відповідь від 27.08.2013р. з інформацією про заборгованість підприємства перед бюджетом в розмірі 10,03 тис.грн. (т.1 а.с.36).

19.00.2013р. керівник ПП "Олександра" прибув до ДПІ в м.Івано-Франківську, де розмовляв із працівником відповідача з питань заборгованості підприємства, однак жодних документів з цього приводу йому надано не було.

25.09.2013р. ПП "Олександра" звернулось до відповідача із заявою №2 про надання копій первинних документів, на підставі яких виникла дана бюджетна заборгованість (т.1 а.с.38). Листом від 23.10.2013р. ДПІ в м.Івано-Франківську повідомила про розгляд даної заяви та про направлення копій документів, які підтверджують виникнення податкового боргу (т.1 а.с.39).

Із заявою №3 від 11.11.2013р. позивач звернувся до відповідача про продовження підприємству граничних строків для подання декларацій з ПДВ за січень 2011р., серпень-грудень 2011р., січень-березень 2012р. та з податку на прибуток за 2 квартал 2011р., 2-3 квартали 2011р., 2-4 квартали 2011р., 1 квартал 2012р., 1-2 квартали 2012р., 1-3 квартали 2012р., 1-4 квартали 2012р., а також про надання роз'яснення щодо строку та порядку подання декларацій за вказані періоди (т.1 а.с.41).

За наслідками розгляду даної заяви відповідач листом від 14.11.2013р. відмовив позивачеві у продовженні граничних строків подання цих декларацій у зв'язку з пропущенням місячного строку подання такої заяви, який направив позивачу. Відділом поштового зв'язку даний лист був повернутий до ДПІ в м.Івано-Франківську з відміткою - "за закінченням терміну зберігання" (т.2 а.с.44-51).

Відповідно до п.п.102.6.3 п.102.6 ст.102 ПК України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду.

Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність (п.п.102.7.2 п.102.7 ст.102 ПК України).

При цьому суд зазначає, що порядок застосування пунктів 102.6-102.7 ст.102 ПК України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.102.8 ст.102 ПК України).

Так, на реалізацію зазначеної норми Державна податкова адміністрація України наказом №1044 від 24.12.2010 року затвердила Порядок застосування норм пунктів 102.6-102.7 Податкового кодексу України, який визначає механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.5.3 п.5 даного Порядку відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з перебуванням у місцях позбавлення волі за вироком суду. У цьому разі документальним підтвердженням є: довідка або письмова відповідь Міністерства внутрішніх справ України на запит органу державної податкової служби; довідка з установ Державної пенітенціарної служби України або письмова відповідь таких установ на запит органу державної податкової служби.

При цьому відсутність можливості у власника призначити інших посадових осіб може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи. У цьому разі документальним підтвердженням цього факту є копії установчих документів юридичної особи, засвідчені у визначеному порядку; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи; процедура призначення нової посадової особи та пов'язані з проведенням цієї процедури заходи, визначені законодавством, займають певний час (п.6 Порядку).

За наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням. У разі необхідності продовження граничних строків для подання податкової декларації платником податків у заяві вказуються вид платежу, податковий період та суми грошового зобов'язання. При оскарженні рішення органу державної податкової служби вказуються реквізити (дата, номер) такого рішення та найменування органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується. За відсутності документального підтвердження, а також у разі невідповідності вимогам цього пункту така заява не розглядається, про що орган державної податкової служби повідомляє платника податків не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання заяви. Платники податків мають право надіслати заяву органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або подати особисто (положення п.7 та п.8 Порядку).

Відповідно до п.п.9.1 п.9 цього орган державної податкової служби протягом двадцяти календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_8 був і є керівником та головним бухгалтером ПП "Олександра", інших посадових осіб дане підприємство не мало (т.2 а.с.39-40), в період з 20.10.2010 року по 12.07.2013 року відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби.

Враховуючи наведені норми, позивач мав право звернутися до відповідача для продовження граничних строків для подання податкової декларації протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення відбування покарання посадовою особою даної юридичної особи, однак така заява за №3 була подана тільки від 11.11.2013р. у зв'язку із незнанням представниками позивача порядку продовження граничних строків подання податкових декларацій.

За наслідками розгляду такої заяви позивача відповідач 14.11.2013р. відмовив позивачеві у продовженні граничних строків подання цих податкових декларацій у зв'язку з пропущенням місячного строку подання такої заяви, про що повідомив позивача поштою з повідомленням про вручення. Однак, з незалежних від волі відповідача обставин відділом поштового зв'язку даний лист був повернутий до ДПІ в м.Івано-Франківську з відміткою - "за закінченням терміну зберігання" (т.2 а.с.44-51).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем були розглянуті письмові звернення позивача, відповіді на які направлялися останньому поштою з повідомленням про вручення, а тому відсутні підстави для задоволення даної позовної вимоги.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача у зв'язку з фактичним продовженням позивачу граничних строків подання податкових декларацій надати підприємству податкову консультацію з роз'ясненням конкретного порядку та строків подання декларацій за відповідні періоди 2010-2012 роки, суд зазначає наступне.

Дана вимога грунтується на доводах представників позивача про те, що неотримання підприємством відповіді відповідача на заяву позивача №3 від 11.11.2013р. про продовження граничних строків для подання податкових декларацій фактично означає розгляд даної заяви та прийняття рішення на користь позивача, тобто продовження таких граничних строків.

Такі твердження представників позивача суд вважає безпідставними, оскільки загадана вище заява позивача була розглянута відповідачем та рішення з цього питання було направлено позивачу відповідно до вимог чинного законодавства. Неотримання такої відповіді не може слугувати підставою для визнання заяви розглянутою та вирішеною на користь позивача.

А тому в листі відповідача від 14.11.2013р. позивачу було відмовлено у продовженні граничних строків подання податкових декларацій у зв'язку з пропущенням ним місячного строку подання такої заяви та роз'яснено порядок застосування пунктів 102.6-102.7 ст.102 ПК України.

Відповідно до ст.52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються контролюючими органами.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем дано консультації позивачу з питань, зазначених у заяві №3 від 11.11.2013р., а тому в задовленні даної позовної вимоги слід відмовити.

Щодо судових витрат, то відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позивачем заявлялися вимоги майнового та немайнового характеру та було сплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 68,82 грн. та 10% від суми збору за вимоги майнового характеру в розмірі 172,05 грн., стягненню на користь позивача підлягає 371,63 грн. грн. судового збору (по задоволених частково немайнових (68,82 грн.:5 х 2 = 27,53 грн.) та майнових вимогах (1720,50 грн.:10 х2= 344,10 грн). Оскільки в задоволенні решти позовних вимог майнового характеру відмовлено, а судовий збір сплачено тільки в розмірі 172,05 грн., на користь Державного бюджету України підлягає стягненю з позивача 1204,35 грн. (1720,50 грн.- 344,10 грн. - 172,05 грн.= 1204,35 грн.) судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання даного рішення суду у 30-денний строк з дня набрання ним законної сили.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо визначення грошового зобов'язання Приватному підприємству "Олександра" за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0025551501 від 28.12.2011 року щодо визначення Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області грошового зобов'язання Приватному підприємству "Олександра" по податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2040 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001211502 від 23.06.2011 року в частині збільшення Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області суми грошового зобов'язання Приватному підприємству "Олександра" по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 169 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області з урахуванням рішення суду внести відповідні записи до інтегрованої картки платника податків - Приватного підприємства "Олександра".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Олександра" (код ЄДРПОУ 13663021, вул.Левинського,3/а, м.Івано-Франківськ, 76018 ) 371,63 грн. (триста сімдесят одну гривню шістдесят три копійки) судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Олександра" (код ЄДРПОУ 13663021, вул.Левинського,3/а, м.Івано-Франківськ, 76018 ) в дохід Державного бюджету України 1204,35 грн. (одну тисячу двісті чотири гривні тридцять п'ять копійок) судового збору.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання даного рішення суду у 30-денний строк з дня набрання ним законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 14.04.2014 року.