Рішення

від 17.04.2014 по справі 473/791/14-ц

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/791/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Ротар М.М., при секретарі Финько О.П.

За участю представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини", редактора газети "Вісті Вознесенщини ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

14 лютого 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів Комунального підприємства "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини", редактора газети "Вісті Вознесенщини" ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди. Обгрнутовуючи свої позовні вимоги позивач просив визнати інформацію, розміщену та поширену у випуску газети районної ради "Вісті Вознесенщини" НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 4 в статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1», в дев»ятому абзаці, а саме фразу: «Еще вчера на посту председателя земельной комиссии городского совета Николаева дерибанивший городскую землицу» відносно нього такою, що не відповідає дійсності та яка порочить честь і гідність. Просить зобов'язати Комунальне підприємство "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини", ОСОБА_3 спростувати поширену відносно нього інформацію в найближчому номері газети районної ради "Вісті Вознесенщини", шляхом розміщення на 4 сторінці найближчого після набрання законнох сили рішенням суду, номеру газети "Вісті Вознесенщини" резолютивної частини тексту рішення суду по цій справі, набраного тим самим шрифтом, що і спростовувана інформація, яка визнана недостовірною. Спростування повинно мати посилання на номер цивільної справи, дату винесення рішення, і суд, що виніс рішення, а також мати заголовок наступного змісту: "Спростування негативної і недостовірної інформації стосовно ОСОБА_2, надрукованої в номері НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 Газети "Вісті Вознесенщини" на сторінці 4 в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1», в дев»ятому абзаці. Позивач також просить суд стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду у розмірі 1 гривня в солідарному порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що інформація, розміщена та поширена у випуску газети відносно ОСОБА_2 є недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність, оскільки позивач є громадським, політичним діячем, депутатом Миколаївської обласної ради 6 скликання, колишнім депутатом Миколаївської міської ради 5 скликання, був головою постійної комісії Миколаївської міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин. Розповсюдження такої інформації призводить до погіршення відносин, зниження рівня довіри до позивача з боку громадськості і мешканців, зокрема Вознесенського району Миколаївської області.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився на адресу суду надіслав письмове клопотання, в якому просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача - редактор газети "Вісті Вознесенщини" ОСОБА_3, яка згідно Статуту КП "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесененщини" є представником редакції заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що згідно договору № 1 від 08.01.2014 року вони надають послуги з розміщення інформаційних матеріалів про діяльність органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Вказана стаття була опублікована на замовлення Вознесенської районної державної адміністрації, а тому редакція газети не повинна нести відповідальність за ту інформацію, що була розповсюджена відносно позивача ОСОБА_2

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір з приводу захисту особистих немайнових прав, які, на думку позивача, були порушені відповідачами шляхом розповсюдження ними інформації у випуску газети районної ради "Вісті Вознесенщини" НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 4 в статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1», в дев»ятому абзаці, а саме фразу: «Еще вчера на посту председателя земельной комиссии городского совета Николаева дерибанивший городскую землицу», що порочить честь та гідність позивача.

Позивач вважає, що інформація у випуску газети із змістом «Еще вчера на посту председателя земельной комиссии городского совета Николаева дерибанивший городскую землицу» була розміщена відповідачами і розповсюджена ними значному колу осіб, стосується позивача та завдає шкоду його немайновим благам як честь, гідність, враховуючи, що позивач є відомою великому колу осіб людиною в суспільстві - є громадським політичним діячем, депутатом Миколаївської обласної ради 6 скликання.

Статтею 32 Конституції України передбачений судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Засобом захисту честі і гідності та ділової репутації фізичної або юридичної особи є спростування відомостей, які їх порочать.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Обов'язок довести відповідність розповсюдження відомостей покладається на відповідача, а на позивача - обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, саме тією особою, до якої пред'явлено позов.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд визначає характер такої інформації та з'ясовує, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно ст.1 Закону України "Про інформацію" під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відомості - це звістка, повідомлення; факт - дійсна, реальна подія; думка - твердження, що виражає оцінку чого-небудь, відношення до кого-небудь, погляд на що-небудь.

Інформація, яка містилась у спірних фрагментах тексту на думку суду не є оціночними твердженнями, а аналізована інформація (компоненти змісту) є виключно агресивно-негативною й спрямована на звинувачення позивача у неморальній поведінці. Поширені повідомлення здійснені у формі фактичного твердження.

Як висновок, при розгляді спірних тверджень, суд встановив ознаки недостовірності висвітлених спірних фактів, оскільки вони можуть сприйматися громадськістю чи окремими громадянами, з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, як негативними щодо позивача та порушують немайнові права останнього. При цьому, водночас, суд наголошує, що відсутні данні (рішення суду) щодо достовірності такої інформації.

В судовому засіданні представник відповідача визнала відсутність доказів про правдивість інформації яка міститься в спірній публікації, а відтак є сумніви що видання діяло чесно і розважливо.

Стаття 177 ЦК України визначає що об'єктом цивільних прав можуть бути нематеріальні блага. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст.201 ЦК України).

У ст. 297 ЦК України йдеться, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Основними принципами інформаційних відносин є - достовірність і повнота інформації (ст.2 Закону України "Про інформацію").

Масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації (ст.22 Закону).

У ст.27 Закону записано, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою цивільно-правову відповідальність згідно із законами України.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст.5 Закону).

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди.

Право на відшкодування моральної шкоди має фізична особа, честь, гідність якої принижено. За загальновизнаними визначеннями: честь - суспільна оцінка моральних і духовних якостей людини; гідність - самооцінка особою своїх моральних і соціальних якостей; честь є мірою гідності особи, отже, ці категорії взаємопов'язані.

Під приниженням честі та гідності фізичної особи розуміється поширення недостовірної інформації про таку особу, членів її сім'ї або близьких родичів, внаслідок чого вона зазнала фізичних чи душевних страждань.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.

Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини "випливають із властивої людській особі гідності".

Ці ідеї відображені й у Конституції України згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов'язком держави (ст.3 Конституції України).

Саме закріплення за державою обов'язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість, у випадку порушення останніх, звернутися до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням.

Під шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Виходячи з аналізу ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Загальне правило про розподіл тягаря доказування, встановлене ст.60 ЦПК України й передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З точки зору закону, потерпілий повинен довести факт спричинення йому моральної шкоди, щоб суд вирішив питання про відшкодування на його користь.

Заподіювач несе відповідальність лише за ту шкоду, яка є необхідним наслідком його поведінки.

Згідно з ч.2 ст. 57 ЦПК України засобами доказування є: пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів.

В судовому засіданні позивачем не було надано достатніх та належних доказів, які б свідчили про те, що він відчував фізичні або душевні страждання, що є прямим доказом факту заподіяння моральної шкоди. На неодноразові виклики в судове засідання для дачі особистих пояснень позивач не реагував, обмежившись письмовою заявою про розгляд справи без його участі.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної йому моральної шкоди

Відповідно до п.9 Постанови Верховного суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року № 1 відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини" редакція є юридичною особою, може від свого імені набувати майнових та немайнових прав та обов`язків, бути позивачем та відповідачем в суді. (п.4.1.)

Редактор здійснює управління редакцією та представляє її у відносинах в тому числі у суді.

Враховуючи викладене суд вважає, що редактор газети "Вісті Вознесенщини" ОСОБА_3 не є належним відповідачем по даній справі, а тому відносно неї в задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що інформація, про спростування якої позивач звернувся до суду, є неправдивою, такою що дискредитує його честь, гідність, та вона (інформація) розповсюджена відповідачем КП "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини", який, на думку суду, вчинив цивільне правопорушення своєю неправомірною поведінкою, а тому позовні вимоги про захист честі та гідності підлягають задоволенню.

При складенні рішення суд формулює резолютивну частину відповідно до вимог закону та правових роз'яснень викладених у Пленумі верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 130, 174, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Викладену інформацію щодо ОСОБА_2, розповсюджену у випуску газети районної ради "Вісті Вознесенщини" НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 4 в статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1» в дев`ятому абзаці, а саме фразу: "еще вчера на посту председателя земельной комисси городского совета Николаева дерибанивший городскую землицу" визнати недійсною та як таку що принижує честь, гідність ОСОБА_2.

Зобов'язати Комунальне підприємство "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини" (56500, Миколаївська область м. Вознесенськ, вул. Пушкінська 19/2, код ЕДРПОУ 02474104) протягом одного місяця з дня набрання чинності рішення суду опублікувати спростування поширеної недостовірної інформації, шляхом розміщення тим же шрифтом під заголовком "Спростування" у номері газети районної ради "Вісті Вознесенщини" повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його резолютивної частини.

Стягнути з Комунального підприємства "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини" (56500, Миколаївська область м. Вознесенськ, вул. Пушкінська 19/2, код ЕДРПОУ 02474104) на користь ОСОБА_2 на відшкодування судових витрат пов'язаних з оплатою судового збору 243 грн. 60 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до редактора газети "Вісті Вознесенщини" ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Редакція газети районної ради "Вісті Вознесенщини" про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ротар М.М.