Рішення

від 01.04.2014 по справі 922/407/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р.Справа № 922/407/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ІТЛ-ГРУПП", c. Дослідне, Дніпропетровська область в особі Харківської філії ТОВ "ІТЛ-ГРУПП", м. Харків до ТОВ "ЕЛАВУС ЛТД", м. Валки про стягнення 8000 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ІТЛ-ГРУПП" в особі Харківської філії ТОВ "ІТЛ-ГРУПП" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "ЕЛАВУС ЛТД" 8000,00грн. заборгованості за договором № 220213/7Х05 від 22.02.13р. про організацію внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

17.03.2014р. через канцелярію суду за вх. № 8696 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 17000,00 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від "19" березня 2014 р. заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву, вказує, що заява про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 17.03.14 року є обгрунтованою підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Представник позивача в судове засідання 01.04.2014р. не з`явився, 31.03.2014р. за вх. № 10546 та № 10561 через канцелярію суду подав письмові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи. Окрім того, 17.03.2014р. за вх. № 8700 позивач подав клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, та враховуючи, що воно не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує прав та законних інтересів сторін, суд визнає за можливе його задовольнити та розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача в судові засідання 26.02.2014р., 19.03.2014р. та 01.04.2014р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 222470 від 05.03.2014р. та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Справа розглядається згідно ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

"22" лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-ГРУП" в особі директора Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-ГРУПП" (Експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛАВУС ЛТД" (Клієнт, відповідач) укладено договір № 220213/7X05 про організацію внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі (надалі - Договір).

За умовами укладеного Договору Експедитор згідно з даним Договором, що є дорученням Клієнта, на підставі заявок Клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організує перевезення вантажів, транспортно-експедиційне обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі, надає додаткові послуги, пов'язані з зазначеними перевезеннями, по території України, країн СНД, Балтії та інших держав шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує й приймає надані Експедитором послуги на умовах даного Договору (п.1.2.).

Згідно до п.3.1. Договору Клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат Експедитора здійснює авансові платежі (100 % передоплату) вартості транспортно-експедиційного обслуговування, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг і складаються з вартості провізних платежів і винагороди за експедиційні послуги, у національній валюті України (гривнях) на підставі виставлених Експедитором рахунків-фактур. За згодою Експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку-фактури Експедитором. Передплата грошових коштів повинна надійти на розрахунковий рахунок Експедитора не менше ніж за 5 (п'ять) банківських дні до початку навантаження вантажу. Датою надходження платежів вважається дата зарахування сум на розрахунковий рахунок Експедитора. Експедитор надає рахунки-фактури на здійснення авансових платежів (передплати) на підставі поданої Клієнтом офіційної заявки.

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов'язань позивач, за замовленням відповідача, надав останньому транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 22000,00грн., що належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про надані послуги № ОУ-8511 від 15.04.2013р. та № ОУ-8748 від 07.05.2013р. підписаними та скріпленими печатками сторін, а також відповідними рахунками-фактури № СФ-8748 від 11.04.2013р. та № 28/03-19 від 28.03.2013р.

Проте відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов'язань надані позивачем послуги сплатив лише частково на суму 5000,00грн. (платіжне доручення № 41 від 30.04.2013р.) внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 17000,00грн., яка до цього часу не сплачена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 17000,00грн. заборгованості за надані послуги обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЕЛАВУС ЛТД» (63002, Харківська область. Валківський район, м. Валки, вул. Карла Лібкнехта, 5, ідентифікаційний код 14093152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» (52071, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, ідентифікаційний код 37865529) в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЛ-ГРУПП» (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 41/2, оф. А-12, ідентифікаційний код 38375544) 17000,00грн. заборгованості та 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 04.04.2014 р.

Суддя Л.В. Шарко