Рішення

від 10.04.2014 по справі 922/661/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р.Справа № 922/661/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Приватної фірми "Ніколь", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Via Nova", м.Харків про стягнення 2688,00 гривень за участю представників:

позивача - Грачова Ю.Ю. (довіреність б/н від 01 січня 2014 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2014 року позивач, приватна фірма "Ніколь", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Via Nova" (відповідача) суми заборгованості у розмірі 2688,00 гривень. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням відповідачем умов усної домовленості щодо поставки товару. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1827,00 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2014 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 березня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 березня 2014 року було відкладено розгляд справи на 10 квітня 2014 року.

До канцелярії господарського суду Харківської області 01 квітня 2014 року повернулась ухвала про відкладення розгляду справи від 17 березня 2014 року, з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання, яка була направлена на адресу відповідача.

10 квітня 2014 року представник позивача надав через канцелярію суду додаткові письмові пояснення (вх.№12332) на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані пояснення та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні 10 квітня 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 10 квітня 2014 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про дату засідання був повідомлений належним чином.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 03 березня 2014 року відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

На умовах усної домовленості 08 жовтня 2013 року приватна фірма "Ніколь" (позивач) передала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Via Nova" (відповідач) прийняло 250,00 літрів бензину А-95 (товар) загальною вартістю 2688,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною №2761 (а.с.11), яка була підписана та скріплена печатками підприємств з обох сторін.

Крім того, факт поставки товару підтверджується додатковими первинними документами, а саме, наявною у матеріалах справи податковою накладною.

27 грудня 2013 року, позивач, в порядку ст.530 Цивільного кодексу України, звернувся із вимогою (вих.№25-12/13) до відповідача про оплату поставленого товару (а.с.12), однак відповіді не отримав, оскільки 31 січня 2014 року на його адресу повернулася відповідна вимога, з відміткою пошти про неможливість вручення поштового відправлення, у зв'язку із закінченням терміну зберігання листа (а.с.14). Факт направлення відповідної вимоги підтверджується наявними у матеріалах справи чеком та поштовим описом (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 2688,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.530, 612, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Via Nova" (61002, м.Харків, вул. Дарвіна, 20, кв.415, код ЄДРПОУ 31150053, п/р №26008144933 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь приватної фірми "Ніколь" (61145, м.Харків, вул. Клочківська, 174-А, код ЄДРПОУ 32003596, п/р №26002033657001 в АТ "Брокбізнесбанк" у м.Києві, МФО 300249) 2688,00 гривень заборгованості та 1827,00 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 квітня 2014 року.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/661/14