Постанова

від 09.04.2014 по справі 824/1587/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року м. Чернівці справа № 824/1587/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.

секретаря судового засідання - Бурковської Ю.Т.,

за участю:

представника позивача - Тимофійчука В.М.,

представника відповідача - Гринюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (далі - позивач або ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго») звернулась до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Чернівецького міського управління юстиції (далі - відповідач або Державний реєстратор) у якому просить, з урахуванням змін предмету та підстав позову, скасувати рішення від 14.03.2014 р., №11637250 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язати відповідача провести повторний розгляд заяви про реєстрацію речових прав з врахуванням та усуненням порушень норм чинного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, без наявності на то правових підстав передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р., №1952-IV (далі - Закон №1952) та всупереч процедурі визначеної цим Законом відмовлено позивачу у державній реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. У зв'язку із зазначеним просить рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень скасувати та зобов'язати реєстраційну службу повторно розглянути її заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2014 р.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив наступне.

Так, між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та Чернівецькою міською радою укладено договір оренди землі №8643 від 25.11.2013 р., яка знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 2а. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями ст.3 Закону №1952 позивач завернувся до відповідача, з метою реєстрації прав оренди у відповідності до вище виказаного договору.

Однак рішенням від 11.03.2014 р., №11506911 Державний реєстратор зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №8624. Реєстрацію права оренди землі згідно договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. державний реєстратор не зупинив, як і не зупинив розгляд такої заяви.

У зв'язку із зазначеним, з метою уникнення непорозумінь, позивач листом від 12.03.2014 р., №9/979 звернувся до відповідача щодо поновлення розгляду заяви про реєстрацію права, вважаючи при цьому рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію не обґрунтованим.

Листом Державного реєстратора від 18.03.2014 р., №76/06-10 ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» повідомлено про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що, із врахуванням положень Закону №1952, свідчить про усунення недоліків, які стали підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію.

Разом з цим, відповідач рішенням від 14.03.2014 р., №11637250 відмовив у державній реєстрації прав оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р., у зв'язку із не усуненням у п'ятиденний строк, з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрації прав, обставин, що стали підставою для такого зупинення.

Зазначене рішення представник позивача вважає незаконним, оскільки воно прийнято до закінчення перебігу п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрації прав, наявність рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень свідчить про відсутність обставин, які стали підставою для зупинення розгляду заяви. Крім цього, відповідачем реєстрація права оренди землі згідно договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. не зупинялась, а також правових підстав для такого зупинення не було, оскільки позивачем для реєстрації подано необхідний перелік документів щодо проведення реєстрації права.

У зв'язку із зазначеним представник позивача просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив наступне.

Так, оскаржуване позивачем рішення від 14.03.2014 р., №11637250 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийнято на підставі, у спосіб та у межах повноважень передбачених Законом №1952 та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 р. (далі - Порядок №868).

Зокрема, позивачем не усунено обставини, які були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, а саме у протоколі розбіжностей до договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та Чернівецькою міською радою відсутні підпис та печатка Чернівецької міської ради, що передбачено п.п.4-6 ст.181 Господарського кодексу України.

Рішення Державного реєстратора від 11.03.2014 р., №11506911 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки дійсно містить описку, а саме замість договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. вказано договір оренди землі №8624. Наявність даної описки пояснюється надходженням від ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» великої кількості подібних заяв щодо реєстрації права оренди. Дана описка не впливає на зміст правовідносин. Державним реєстратором зазначена описка у порядку визначеному Порядком №868 не виправлялась, чому представник відповідача пояснити не може.

Щодо строків прийнято оскаржуваного рішення представник відповідача суду пояснив, що приймаючи рішення від 14.03.2014 р., №11637250 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державний реєстратор виходив із наявного клопотання позивача від 12.03.2014 р., згідно якого він вважав, що ним подані всі необхідні документи, а тому були підстави для відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та прийняття в цей ж день рішення про відмову у державній реєстрації. Оскаржене рішення приймалось до закінчення перебігу п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрації прав у передвихідний день (п'ятий день припадав на неділю), щоб не порушувати строки.

Також, представник відповідача суду пояснив, що наявність рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не свідчить про усунення позивачем недоліків, які стали підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Дане рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень винесено Державним реєстратором виключно у зв'язку з технічними особливостями програмного забезпечення реєстраційної служби, яке не дозволяє приймати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, за заявою, розгляд якої був зупинений, до відновлення розгляду такої заяви.

У зв'язку із зазначеним представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.

Так, 25.11.2013 р. між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та Чернівецькою міською радою укладено договір оренди землі №8643 від 25.11.2013 р., яка знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 2а, загальною площею 0,0018 га.

На виконання положень п.2 ч.1 ст.4 Закону №1952 ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» звернулось до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації прав оренди згідно договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. Дана заява зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.03.2014 р., за реєстраційним номером 5738006.

11.03.2014 р. рішенням Державного реєстратора №11506911 зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.03.2014 р., за реєстраційним номером 5738006, у зв'язку із відсутністю необхідних документів для проведення реєстрації, а саме протоколу розбіжностей до договору оренди землі №8624 від 25.11.2013 р. між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та Чернівецькою міською радою з підписом та печаткою Чернівецької міської ради (до заяви доданий зазначений протокол розбіжностей без підпису та печатки Чернівецької міської ради).

12.03.2014 р. позивач листом №9/980 звернувся до відповідача з проханням поновити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку із тим, що на його думку, ним додано до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації прав оренди згідно договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. повний перелік необхідних документів передбачений чинним законодавством України.

14.03.2014 р. рішенням №11636600 Державний реєстратор відновив розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. При прийнятті цього рішення відповідач керувався п.16 Порядку №868.

14.03.2014 р. Державний реєстратор прийняв рішення №11637250 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за заявою позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.03.2014 р., №5738006. Це рішення прийнято на підставі п.5-4 ч.1 ст.24 Закону №1952, у зв'язку із не усуненням позивачем у п'ятиденний строк, з дня отримання ним письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрації прав, обставин, що стали підставою для такого зупинення, а саме ненадання протоколу розбіжностей до договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та Чернівецькою міською радою з підписом та печаткою Чернівецької міської ради.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов у цій частині - задоволенню.

При цьому, враховуючи положення ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з метою надання повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог, та надати оцінку оскаржуваному рішенню на предмет його законності.

При надані оцінки на предмет законності рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень суд виходить із предмету цього позову, не досліджуючи правовідносини, які не були правовою підставою для його прийняття. Судом, оцінку щодо законності рішення Державного реєстратора про зупинення розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11506911 від 11.03.2014 р. у цій справі, не надається, у зв'язку із тим, що це рішення не є предметом цього позову.

Так, відповідач по справі, у розумінні КАС України, є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення суб'єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим.

При цьому під законністю, враховуючи визначенні ч.3 ст.2 КАС України принципи прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, необхідно розуміти чи прийняте рішення на підставі закону, з використанням законних повноважень з тією метою, відповідно до якої це повноваження надається, з дотриманням загального правового принципу рівності всіх перед законом, упереджуючи несправедливість щодо особи відповідно з урахуванням права такої особи на участь у процесі прийняття зазначеного рішення.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1952 під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із п.2 ч.1 ст.4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Отже, аналізуючи викладене, слідує, що договір оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та Чернівецькою міською радою підлягав обов'язковій державній реєстрації, що обумовило звернення позивача з відповідною заявою до державної реєстраційної служби.

Оскаржуваним рішення позивачеві відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди згідно договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. на підставі п.5-4 ч.1 ст.24 Закону №1952 та п.28 Порядку №868.

Відповідно до п.5-4 ч.1 ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, а згідно п.25 Порядку №868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.22 Закону №1952 якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Також, відповідно до п.16 Порядку №868 якщо протягом п'яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Дослідженням змісту цих норм, а також враховуючи інші положення Закону №1952 та Порядку №868, слід прийти до висновку, що рішення про відмову в державній реєстрації прав може бути прийнято виключно у випадках передбачених ст.24 Закону №1952 при дотриманні відповідного порядку.

У даному разі підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало не усунення позивачем обставин, зазначених у рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2014 р., №11506911, після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Закон №1952 та Порядок №868 не містить нормативних приписів щодо обчислення строків, у зв'язку із чим, суд застосовуючи на підставі ч.7 ст.9 КАС України аналогію закону, вважає за необхідним у даному разі використати положення Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

При цьому суд зазначає, що зазначені правила обчислення строків містять і чинні процесуальні кодекси України.

Використовуючи правила арифметичного обчислення у сукупності із викладеними вище правилами обчислення строків, слід прийти до висновку, що Державним реєстратором оскаржуване рішення прийнято через три дні з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято та отримано позивачем 11.03.2014 р., рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийнято 14.03.2013 р.), що є порушенням вищевикладеним норм Закону №1952 та Порядку №868.

При цьому суд зазначає, що п'ятиденний строк для усунення недоліків заяви про державну реєстрацію прав, який передбачений Законом №1952 та Порядком №868, є законодавчою гарантією позивача, яка надає йому право, без невиправданих зволікань, реалізувати свій обов'язок щодо реєстрації права.

Оскарженим рішенням відповідач позбавив позивача зазначеної гарантії, тим самим порушивши його права. Позивач до 17.03.2014 р. мав законне право подати документи на усунення недоліків, зазначених у рішенні Державного реєстратора від 11.03.2014 р., №11506911 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Спрямування позивачем 12.03.2014 р. на адресу відповідача листа з проханням поновити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не є обставиною, яка надає Державному реєстратору право приймати рішення про відмову у державній реєстрації до закінчення перебігу п'ятиденного строку, з моменту отримання повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію.

За таких обставин, суд вважає, що рішення Державного реєстратора від 14.03.2014 р., №11637250 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є не законним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов'язання відповідача провести повторний розгляд заяви про реєстрацію речових прав з врахуванням та усуненням порушень норм чинного законодавства, суд вважає, що у цій частині позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Так, вище судом встановлено незаконність рішення Державного реєстратора від 14.03.2014 р., №11637250 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, наслідком чого є його скасування.

Відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень є кінцевою процедурною стадією Державного реєстратора, якою припиняється вчинення, за заявою про державну реєстрації, будь-яких процедурних дій відповідно до Порядку №868. У разі скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень відбувається логічний розрив у формально визначених процедурних дій державного реєстратора, а тому для уникнення цього Державний реєстратор зобов'язаний буде прийняте рішення відповідно до норм Закону №1952 та Порядку №868 (зареєструвати право або відмовити у цьому). При цьому, при прийнятті рішення після скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державний реєстратор зобов'язаний враховувати обставини, які стали підставою для такого скасування.

Отже, зобов'язуючи Державного реєстратора провести повторний розгляд заяви про реєстрацію речових прав з врахуванням та усуненням порушень норм чинного законодавства, суд своїм рішенням фактично підмінює Закон №1952 та Порядок №868, що, враховуючи правозастосовчий характер його діяльності, є неприпустимим. Зазначені дії Державний реєстратор зобов'язаний здійснити у силу закону.

Крім цього, суд зазначає, що по своїй правовій природі суть реєстраційних дій полягає у дотримання державним реєстратором певного алгоритму у т.ч. технічних дій. Цей алгоритм дій є нормативно визначеним, а тому державний реєстратор зобов'язаний діяти у спосіб ним визначений.

Так, відповідно до п.16 Порядку №868 Державний реєстратор з моменту усунення обставин, що були підставою для прийняття ним рішення про зупинення розгляду заяви, приймає рішення про відновлення її розгляду.

Дослідженням суцільного змісту Порядку №868 встановлено, що рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, приймається виключно після усунення недоліків, які стали підставою про зупинення розгляду заяву про державну реєстрації. У разі не усунення таких недоліків рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрація прав та їх обтяжень не приймається.

Тобто, виходячи із логічної побудови Порядку №868, прийняття Державним реєстратором рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, свідчить про усунення недоліків, які стали підставою для зупинення розгляду заяви.

Так, 14.03.2014 р. Державним реєстратором прийнято рішення №11636600 про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. При цьому у констатуючій частині цього рішення зазначено, що заявником у строк, встановлений законодавством, не усунуто обставин, що були підставою для прийняття відповідного рішення. Прийняття даного рішення представник відповідача обґрунтував технічною необхідністю, яка передбачена програмним продуктом реєстраційної служби.

Суд вважає ці дії Державного реєстратора такими, що суперечать положенням Порядку №868 та за своїми наслідками призвели до помилкового прогнозування позивачем подальших дій Державного реєстратора. Зазначені дії відповідача порушили принцип юридичної визначеності та передбачуваності, що є не допустимим для суб'єкта владних повноважень. Технічні можливості програмного продукту реєстраційної служби не можуть впливати на правовідносини під час здійснення державної реєстрації права.

Щодо описки, яка наявна у рішенні Державного реєстратора від 11.03.2014 р., №11506911 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки, згідно якої замість договору оренди землі №8643 від 25.11.2013 р. в ньому вказано договір оренди землі №8624, суд зазначає наступне.

Так, дослідженням змісту копії реєстраційної справи встановлено, що позивачем на реєстрацію до Державного реєстратора подано договір оренди землі №8643 від 25.11.2013 р., яка знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Руська 2-а, кадастровий номер 7310136600:01:003:0059.

У резолютивній частині рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11506911 від 11.03.2014 р. зазначено договір оренди землі №8624 від 25.11.2013 р., що по нумерації договору не відповідає матеріалам реєстраційної справи.

Дослідження цього рішення суцільно встановлено, що воно стосується договору оренди землі, яка знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Руська 2-а, кадастровий номер 7310136600:01:003:0059 та який укладений між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та Чернівецької міською радою, що на думку суду свідчить про технічну описку здійснену Державним реєстратором під час прийняття цього рішення.

Суд вважає цю описку недоліком в роботі Державного реєстратора, який не впливає на зміст правовідносин, оскільки первинним при державній реєстрації права є земельна ділянка, а не номер договору. У даному разі місцезнаходження та кадастровий номер земельної ділянки відповідачем вказано вірно.

Щодо позиції позивача згідно якої відповідач не мав правових підстав приймати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2014 р., №11506911, то зазначені обставини судом не досліджувались, оскільки це рішення не є предметом цього позову.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі частково обґрунтовано довів свої позовні вимоги, а реєстраційна служба не надала суду доказів, які б свідчили про законність оскаржуваного рішення.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Чернівецького міського управління юстиції про скасування рішення від 14.03.2014 р., №11637250 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язання відповідача провести повторний розгляд заяви про реєстрацію речових прав з врахуванням та усуненням порушень норм чинного законодавства - підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку із тим, що зазначений позов задоволено частково, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" судові витрати у вигляді сплаченого платіжним дорученням №4846 від 13.03.2014 р. судового збору у сумі 39,01 коп. (пропорційно задоволеним вимогам).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції від 14.03.2014 р., №11637250 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

У частині зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції провести повторний розгляд заяви про реєстрацію речових прав з врахуванням та усуненням порушень чинного законодавства - у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" судові витрати у вигляді сплаченого платіжним дорученням №4846 від 13.03.2014 р. судового збору у сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 01 коп. (пропорційно задоволеним вимогам).

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Анісімов

Постанову в повному обсязі буде виготовлено 14 квітня 2014 р.