Рішення

від 07.04.2014 по справі 922/634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р.Справа № 922/634/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" с. Китченківка до 1. Сільськогосподарського фермерського господарства "Ковальчуківське". с. Китченківка , 2. Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика", м. Київ про стягнення коштів в розмірі 44042,66 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Власов О.І., дов. від 11.03.2014 року.

Представник відповідача (1) - не з"явився.

Представник відповідача (2) - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива", с. Китченківка, звернувся до господарського суду з позовом до першого відповідача - сільськогосподарського фермерського господарства "Ковальчуківське", с. Китченківка, другого відповідача - Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика", м. Київ, в якому просить суд:

- стягнути солідарно з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика" та сільськогосподарського фермерського господарства "Ковальчуківське" на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" заборгованість в сумі 1000,00 грн.;

- стягнути з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика" на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" заборгованість в сумі 41417,00 грн., 3% річних в сумі 1157,46 грн., інфляційні витрати в сумі 468,20 грн., судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2014р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.03.2014р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2014р. розгляд справи відкладався на 07.04.2014р. о 10:30 год.

У призначеному судовому засіданні 07.04.2014р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 11705), які суд долучає до матеріалів справи.

Представник першого відповідача у призначене судове засідання 07.04.2014р. не з"явився, матеріали справи містять заяву (вх. № 7959) про розгляд справи за відсутності представника СФГ "Ковальчуківське" та вирішення справи на розсуд суду.

Представник другого відповідача у призначене судове засідання 07.04.2014р. не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Матеріали справи містять докази належного повідомлення представника Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика" про час та місце розгляду справи.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 07.04.2014р. пояснив, що ним надані всі докази по справі та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідачів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 лютого 2014р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 10.10.2012р. між Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика" (другий відповідач по справі, замовник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива" (позивач по справі) укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого СТОВ "Нива" надає Київській геофізичній розвідувальній експедиції ДГП "Укргеофізика" право на виконання земельних робіт та інших робіт (в тому числі геофізичних) на належних йому землях, а Київська геофізична розвідувальна експедиція ДГП "Укргеофізика" відшкодовує позивачу збитки та витрати, понесені ним під час проведення робіт, пов"язаних з потравами сільськогосподарських культур.

Передбачений п. 2.1. договору строк проведення робіт складає 3 місяці.

Позивачем -СТОВ «Нива» умови вказаного договору були виконані в повному обсязі, а саме надано право другому відповідачу виконувати земельні та інші роботи (в тому числі геофізичні) на землях СТОВ «Нива».

За результатами виконання другим відповідачем зазначених вище робіт сторонами були складені акти, в яких визначена сума збитків, та позивачем були видані другому відповідачу відповідні податкові накладні.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник зобов'язується відшкодувати потрави с/г культур згідно підписаних сторонами актів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок землекористувача (позивача) або іншими формами розрахунків, що не заборонені чинним законодавством України, при цьому відповідно до п. 3.2 Договору сума збитків визначається на підставі фактичних потрав с/г культур та оформлюється актом на потрави с/г культур, що підписується повноважними представниками замовника (другий відповідач) та землекористувача по закінченню сейсморозвідувальних робіт.

Як встановлено судом, другим відповідачем, в порушення умов договору від 10.10.2012р. не в повному обсязі була здійснена оплата за завдані збитки, відповідно до підписаних актів.

Так, відповідно до акту № 5 від 31.10.2012р. під час проведення геологорозвідувальних робіт на землях СТОВ "Нива" другим відповідачем завдано позивачу збитки в сумі 34947,00 грн. Даний акт підписаний обома сторонами. Позивачем була видана податкова накладна № 23 від 31.10.2012р. на загальну суму 34947,00 грн. Крім того позивачем був виставлений другому відповідачу рахунок на оплату № 46 від 31.10.2012р. на суму 34947,00 грн.

Відповідно до акту № 3 від 07.11.2012р. під час проведення геологорозвідувальних робіт на землях СТОВ "Нива" другим відповідачем завдано позивачу збитки в сумі 7470,00 грн. Даний акт підписаний обома сторонами. Позивачем була видана податкова накладна № 4 від 07.11.2012р. на загальну суму 7470,00 грн. Крім того позивачем був виставлений другому відповідачу рахунок на оплату № 50 від 07.11.2012р. на суму 7470,00 грн.

26.02.2013р. позивачем на адресу другого відповідача була направлена вимога № 50 про сплату заборгованості в загальній сум 42417,00 грн., яка, як свідчать матеріали справи, була отримана відповідачем 04.03.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповіді на вимогу не було надано та заборгованість не була сплачена.

10.10.2012р. між позивачем та сільськогосподарським фермерським господарством «Ковальчуківське» (перший відповідач по справі) був укладений договір поруки, за умовами якого СФГ «Ковальчуківське» поручилось перед СТОВ «Нива» за виконання Київською геофізичною розвідувальною експедицією ДГП «Укргеофізика» зобов"язань за договором від 10.10.2012 р, в межах суми 1000,00 грн.

26.02.2013р. позивачем була направлена на адресу першого відповідача вимога щодо несплати другим відповідачем заборгованості та запропоновано погасити заборгованість Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП «Укргеофізика» в межах суми поруки в розмірі 1000,00 грн., однак вказана вимога залишена без відповіді та без сплати.

Враховуючи невиконання другим відповідачем умов договору від 10.10.2012р., позивачем було нараховано другому відповідачеві: 3% річних, що нараховані за період з 12.03.2013р. по 06.02.2014р. та складають 1157,46 грн.; Інфляційні втрати за період з жовтня 2013р. по грудень 2013р., які складають 468,20 грн.

Невиконання другим відповідачам умов договору від 10.10.2012р. та першим відповідачем умов договору поруки від 10.10.2012р. і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом сільськогосподарського фермерського господарства "Ковальчуківське" та Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" в особі Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика" про стягнення заборгованості в сумі 44042,66 грн.

Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачами пред"явленої до стягнення заборгованості.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до cт. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, відповідно до наданих до господарського суду актів №23 від 31.10.2012р. та №3 від 07.11.2012р. завданих позивачу збітків сільськогосподарських культур під час проведення геологорозвідувальних робіт, підписаних представниками Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика" та СТОВ "Нива", сума збитків складає 34947,00 грн. та 7470,00 грн. відповідно.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення другим відповідачем умов діючого законодавства, ненадання суду доказів про погашення боргу, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 42417,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений розрахунок суми індексу інфляції за період жовтня 2013р. по грудень 2013р., сума якого складає 468,20 грн., а також 3% річних, нарахованих за період з 12.03.2013р. по 06.02.2014р. сума яких складає 1157,46 грн. Надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому нарахована сума інфляційних та сума 3% річних підлягає стягненню з другого відповідача.

Статтею 540 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, в разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з вимогами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до п.1.1. договору поруки від 10.10.2012р. СФГ "Ковальчуківське" (поручитель) поручається перед кредитором за виконання обов"язку Київською геофізичною розвідувальною експедицією ДГП "Укргеофізика" за основним договором від 10.10.2012р. в межах суми 1000,00 грн.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що в разі порушення Київською геофізичною розвідувальною експедицією ДГП "Укргеофізика" обов"язку за основним договором від 10.10.2012р., боржник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники на суму заборгованості 1000,00 грн.

З зазначеного вбачається, що позивач правомірно пред'явив вимогу до СФГ "Ковальчуківське" щодо погашення заборгованості Київської геофізичної розвідувальної експедицієї ДГП "Укргеофізика" в межах суми поруки в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати заявленої до стягнення позивачем заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, не спростовані першим та другим відповідачами, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 55 Конституції України; ст.ст. 6, 11, 15, 16, 525, 526, 540, 543, 553, 554, 598, 610-612, 625, 627-629, 638, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України; ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" (03057, м. Київ, вул. Софії Петровської, 10, код ЄДРПОУ 01432761) особі Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78, код ЄДРПОУ 01432782) та Сільськогосподарського фермерського господарства "Ковальчуківське" (62043, Харківська область, Краснокутський район, с. Китченківка, код ЄДРПОУ 31845030) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (62043, Харківська область, Краснокутський район, с. Китченківка, код ЄДРПОУ 30739642) заборгованість в сумі 1000,00 грн.;

Стягнути з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" (03057, м. Київ, вул. Софії Петровської, 10, код ЄДРПОУ 01432761) особі Київської геофізичної розвідувальної експедиції ДГП "Укргеофізика" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78, код ЄДРПОУ 01432782) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (62043, Харківська область, Краснокутський район, с. Китченківка, код ЄДРПОУ 30739642) заборгованість в сумі 41417,00 грн., 3% річних в сумі 1157,46 грн., інфляційні витрати в сумі 468,20 грн., судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Видати відповідні накази суду після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа №922/634/14