Постанова

від 27.03.2014 по справі 872/14527/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2014 рокусправа № 804/10793/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі №804/10793/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства"Автотранспортне підприємство № 11263"" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство №11263» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000272210 від 03.04.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо заниження орендної плати, оскільки така сплачується відповідно до умов договорів, а рішення відповідача, прийняте за результатами перевірки є протиправним, оскільки прийнято із порушенням законодавства на підставі необґрунтованих висновків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013р. позов було задоволено.

На вказане рішення суду відповідачем подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Участь у справі в суді апеляційної інстанції приймав прокурор (ст.. 60 КАС України).

Прокурор також висловив думку щодо задоволення апеляційної скарги.

Представник позивача до суду не з'явився, надав заяву про неможливість з'явитися до суду апеляційної інстанції уповноваженого представника. Про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що сторонами в договорах оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому нормами Податкового кодексу України не встановлено розміру орендної плати за земельні ділянки який є обов'язковим для сплати орендарями, а лише визначено граничні рівні сум плати за землю. Органам державної податкової служби законодавством не надано повноважень, щодо самостійного визначення розміру орендної плати за земельні ділянки в договорі оренди, якщо розмір плати не визначений в договорі за домовленістю сторін або за рішенням суду.

Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "АТП №11263" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з плати за землю за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 14.03.2013р. № 743/22-109/03116157.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення ст. 15, ст.21 Закону України «Про оренду землі», п. 286.1 ст. 286, пп. 288.5, 288.7 ст. 288 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. позивачем занижено орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 464 862,31 грн. у тому числі за 2010 рік на суму 230 119,65 грн. за 2011 рік на суму 234742,66 грн. (в тому числі на суму 230 119,65 грн. на підставі даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю від 12.03.2008р. № 2707 ЗАТ «АТП 11263». на суму 4623.01 грн. згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року № 000272210 від 03.04.2013р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі - 552 314, 93 грн., в тому числі - за основним платежем 464863,31 грн. та 87 451,62 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціям (штрафами).

Судом встановлено, що між Дніпропетровською міською радою та позивачем - закритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство №11263» в подальшому ПАТ «Автотранспорт підприємство №11263», 11.06.2003 р. були укладені чотири договори оренди земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ Красногвардійський район, вул.Орловська,21: договір оренди земельної ділянки площею 3,0680 га, яка зареєстрована в Державному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:07:424:0007 згідно з планом земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки площею 0,1394 га, яка зареєстрована в Державному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:07:424:0004 згідно з планом земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки площею 0,8620 га, яка зареєстрована в Державному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:07:424:0006 згідно з планом земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки площею 2,4342 га, яка зареєстрована в Державному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:07:424:0008 згідно з планом земельної ділянки (а.с. 23-34).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007р. № 5/26 введено нову нормативну грошову оцінку земель м .Дніпропетровська (базова вартість 1 кв. м. землі згідно цього рішення становить 237,36 грн.) - яке змінено рішенням від 21.05.2008р. №3/31, зокрема введено в дію нову грошову оцінку з 01.01.2010р.

Вказане рішення не скасовано та його дія не зупинена.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Стаття 19 вказаного Закону встановлює, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Орендна плата за користування визначена у п.3.1 ч.3 вказаних Договорів.

Проте відповідно до обов'язків позивача як орендаря, та вимог пп.7.4.2 п.7.4 вказаних договорів, орендар щорічно до 15 січня звертається до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів за даними Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю.

Таким чином, укладеними договорами передбачено саме здійснення позивачем розрахунку плати за землю з урахуванням даних Державного земельного кадастру.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до статті 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже вказаною нормою визначено, що договір оренди є саме підставою для нарахування орендної плати.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, з урахуванням визначених обов'язків орендаря в укладених договорах щодо здійснення розрахунку плати за землю з урахуванням даних Державного земельного кадастру, та з огляду на приписи статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати вираховується в залежності від нормативної грошової оцінки земель та законодавча зміна коефіцієнту, який застосовується при встановленні показника нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, має наслідком врахування при визначенні орендної плати за землі цього коефіцієнту, що не потребує обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Матеріали справи не містяться доказів отримання позивачем даних земельного кадастру та здійснення розрахунку плати за землю з урахуванням таких.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку задовольняючи позовні вимоги

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що в акті перевірки відповідачем не було вказано за якими договорами оренди земельних ділянок та в якому розмірі здійснено збільшення та нарахування відповідних грошових зобов'язання, слід зазначити наступне, що відповідачем за результатами перевірки здійснено висновок про невірний розрахунок плати за землю по чотирьом укладеним договорам, а розмір орендної плати розраховано у тому числі з урахуванням ст. 288 ПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги та матеріали справи дають підставу колегії судів для висновку щодо невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до помилкового висновку. Тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі №804/10793/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства"Автотранспортне підприємство № 11263"" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 04 квітня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник