Рішення

від 14.04.2014 по справі 905/1137/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2014 Справа № 905/1137/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш», м.Горлівка Донецької області

про: стягнення 65197,24 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Снігаренко Н.Ю. (за довіреністю № 11-14 «Д» від 01.01.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш», м.Горлівка Донецької області про стягнення 65197,24 грн., з яких заборгованості за активну електроенергію за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013р. в сумі 62418,49 грн., заборгованості за реактивну електроенергію за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013р. в сумі 402,27 грн., пені у сумі 1519,81 грн., нарахованої у період з 09.10.2013р. по 31.01.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії за період вересень-грудень 2013р.; три відсотки річних у сумі 350,71 грн. за період з 09.10.2013р. по 31.01.2014р., нарахованих за несвоєчасне виконання зобв'язання по оплаті спожитої активної та реактивної електроенергії у вересні-грудні 2013р.; інфляційні нарахування у сумі 505,96 грн. за період з 01.10.2013р. по 31.01.2014р., нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті спожитої активної та реактивної електроенергії у вересні-грудні 2013р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. справу №905/1137/14 передано до провадження судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №154 від 13.04.2005р., з оплати поставленої активної та реактивної електроенергії, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3 % річних, пені та інфляції.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: розрахунок заборгованості; правоустановчі документи; договір про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №154 від 13.04.2005р. з додатками до нього; рахунки за активну енергію №11/154 у період вересень 2013р. - грудень 2013р.; рахунки за реактивну енергію №11/154 у період вересень 2013р. - грудень 2013р.; акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за вересень 2013р. - грудень 2013р.; додаткову угоду від 31.01.2006р. до договору про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №154 від 13.04.2005р.; довіреності від 01.11.2012р., від 01.11.2013р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: акт звірки взаємних розрахунків № 154 від 12.03.2014р. та докази його направлення на адресу відповідача; рахунки за реактивну енергію № 11/154 за жовтень 2013р., № 11/154 за вересень 2013р.; акт приймання-передавання товарної продукції за грудень 2013р.

На запит суду від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 069001, відповідно до якого відповідач не перебуває у стані припинення та знаходиться за адресою, визначеною у позовній заяві, а саме: 84630, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Шашуріна, буд. 2б.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 069001 (а.с. 57-58). З урахуванням нормативних строків щодо пересилання поштової кореспонденції відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» (У межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1) відповідач повинен був отримати ухвалу про порушення провадження у справі в період з 28.02.2014р. по 03.03.2014р., ухвалу про виправлення помилки в період з 04.03.2014р. по 07.03.2014р.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.04.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (нині - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго») (Постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш» (Субспоживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №154 (а.с. 16-18) (далі - договір), відповідно до п. 1 якого постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію субспоживачу, а субспоживач оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

За умовами вказаного договору постачальник зокрема зобов'язався постачати субспоживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору, в межах 630 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності (п.2.1.2.)., а субспоживач - оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та «Порядок розрахунків за електроенергію» (п.2.2.3.).

У п.3 Додатку №3 до Договору №154 від 13.04.2005р. «Порядок розрахунків за електроенергію» сторони погодили, що оплата отриманого Субспоживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.

Відповідно до п. 4.2.1. договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених п.2.2.3 - 2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», субспоживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 30.11.2005р. Договір може бути продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладені відповідна додаткова угода (п.8.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, про що також свідчить підписання сторонами Додатку до вказаного договору «Договірні величини споживання електричної енергії на 2013 рік», а також актів приймання-передачі товарної продукції (електроенергії). Зазначене не спростовано відповідачем по справі.

На виконання умов зазначеного договору сторонами були підписані та скріплені печатками акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії), за якими вбачаються обсяги спожитої відповідачем електроенергії:

- у вересні 2013 року: активна електроенергія - 13364 кВт/год (на суму 16556,39грн.), реактивна електроенергія 8560 кВАр/год (на суму 183,86 грн.) (а.с. 23);

- у жовтні 2013 року: активна електроенергія - 7153 кВт/год (на суму 8861,71грн.), реактивна електроенергія 3000 кВАр/год (на суму 55,71грн.) (а.с.25);

- у листопаді 2013 року: активна електроенергія - 21263 кВт/год (на суму 26342,3грн.), реактивна електроенергія 6200 кВАр/год (на суму 109,82грн.) (а.с. 27);

- у грудні 2013 року: активна електроенергія - 8603 кВт/год (на суму 10658,09грн.), реактивна електроенергія 2920 кВАр/год (на суму 52,23грн.) (а.с. 55).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за активну та реактивну енергію згідно договору у визначений спірний період (а.с. 22, 24, 26, 28, 53, 54), про що свідчать розписки на самих рахунках представників відповідача та наявні у матеріалах справи довіреності у підтвердження повноважень цих осіб (а.с. 30,31).

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язання з оплати спожитої активної та реактивної електроенергії вересень, жовтень, листопад, грудень 2013р., у останнього виникла заборгованість, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнути з відповідача заборгованості за активну електроенергію за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013р. в сумі 62418,49 грн., заборгованості за реактивну електроенергію за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013р. в сумі 402,27 грн., пеню у сумі 1519,81 грн., три відсотки річних у сумі 350,71 грн., інфляційні у сумі 505,96 грн. за період з 01.10.2013р. по 31.01.2014р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №154 від 13.04.2005р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №154 від 13.04.2005р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про енергопостачання.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п. 6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації) №154 від 13.04.2005р. Позивач виконав належним чином, поставивши товарну продукцію (електроенергію) Відповідачу у вересні 2013р. - грудні 2013р.

Відповідач в порушення договірних зобов'язань не здійснив оплату вартості поставленої електроенергії, що ним не спростовано.

Отже, наявними матеріалами справі підтверджується заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену активну електричну енергію у сумі 62418,49 грн., за реактивну енергію - у сумі 402,27 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п. 3 Порядку розрахунків за електроенергію оплата отриманого субспоживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.

Відповідно до п. 4.2.1. договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених п.2.2.3 - 2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», субспоживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня у розмірі 1519,81грн., інфляційні нарахування - 505,96 грн., 3% річних - 350,71 грн.

Суд враховує, що умовами п. 3 Порядку розрахунків за електроенергію - сторони встановили, що оплата отриманого субспоживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів. Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за рахунками № 11/154 за активну та реактивну енергію за вересень 2013р. - 08.10.2013р., за жовтень - 08.11.2013р., за листопад - 09.12.2013р., за грудень - 14.01.2014р.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», зважаючи на межі позовних вимог, господарський суд вказує про помилковість визначення суми пені у період з 10.12.2013р. по 31.01.2014р. за несвоєчасну оплату поставленої реактивної енергії (2,19 грн.), яка становить 2,07 грн. При цьому загальна сума пені, заявлена до стягнення відповідачем, відповідає загальній сумі пені згідно вірного розрахунку зазначених позовних вимог.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню - в сумі 1519,81 грн .

Крім того, позивачем помилково визначені періоди нарахування інфляційних за прострочення оплати поставленої активної та реактивної енергії у грудні 2013р. (з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.), оскільки враховуючи дату отримання відповідачем рахунків за вказаний період (31.12.2013р.), граничним строком виконання його власного грошового зобов'язання є 14.01.2014р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення 3 % річних - в повному обсязі - у сумі 350,71грн . та інфляційних нарахувань у розмірі 505,95грн.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 253, 509, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 230, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області (ЄДРПОУ 00131268) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш», м.Горлівка Донецької області (ЄДРПОУ 32782092) про стягнення 65197,24грн., а саме заборгованості за активну електроенергію в сумі 62418,49грн., заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 402,27 грн., пені у сумі 1519,81грн., три відсотки річних у сумі 350,71грн., інфляційних нарахувань у сумі 505,96 грн. - задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш» (84630, Донецька область, м.Горлівка, вул. Шашуріна, 2Б, код ЄДРПОУ 32782092) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.-т Леніна, буд. №11, код ЄДРПОУ 00131268) заборгованість за активну електроенергію в сумі 62418,49грн., заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 402,27грн., пеню у сумі 1519,81грн., три відсотки річних у сумі 350,71грн., інфляційні нарахування у сумі 505,95 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.04.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 11234/14

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО, 1 - позивачу, 1 - відповідачу