Ухвала

від 09.04.2014 по справі 2а-1870/5311/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 р.Справа № 2а-1870/5311/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2014р. по справі № 2а-1870/5311/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регата"

до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області , Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Регата» до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, Конотопської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Державного бюджету України (рахунок № 3111030700002 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23636315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Батуринська, 65, ідентифікаційний код 31097498) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 653 729 (шістсот пятдесят три тисячі сімсот двадцять девять) грн. 00 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України (рахунок № 3111030700002 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23636315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Батуринська, 65, ідентифікаційний код 31097498) судовий збір у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі Конотопська об»єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.ст.72,159,185 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування за грудень 2009 червень 2010 рр., січень 2011 р.

Згідно із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 р. червень 2010 р. та січень 2011 р. ТОВ "Регата" заявлено до відшкодування наступні суми податку на додану вартість:

- за грудень 2009 року 95 652,00 грн.;

- за січень 2010 року 97808,00 грн.;

- за лютий 2010 року 78 434,00 грн.;

- за березень 2010 року 135471,00 грн.;

- за квітень 2010 року 114857,00 грн.;

- за травень 2010 року 23534,00 грн.;

- за червень 2010 року 79174,00 грн.;

- за січень 2011 року 21029,00 грн.

У звязку з заявленими позивачем сумами бюджетного відшкодування Конотопською МДПІ було проведено перевірки за вказані періоди.

З 31.03.2010 р. по 07.04.2010 р. Конотопською МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з жовтня по грудень 2009, про що складено акт від 12.04.2010 р. № 150/23-5/31097498. В ході перевірки було підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування у декларації за грудень 2009 р. в сумі 95652,00 грн. та за січень 2010 року у сумі 97808, 00 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок.

Крім цього, з 23.04.2010 р. по 29.04.2010 р. податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з грудня 2009 р. по січень 2010 р., про що було складено довідку від 05.05.2010 р. №186/23-5/31097498. В ході перевірки було підтверджено відображене позивачем у декларації за лютий 2010 р. бюджетне відшкодування в сумі 88 434,00 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок.

Також, з 08.06.2010 р. по 11.06.2010 р., службовою особою податкового органу проводилася позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з січня по лютий 2010 р., про що складено довідку від 14.06.2010 р. № 238/23-5/31097498. В ході перевірки було підтверджено відображену позивачем у декларації за березень 2010 р. суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 135 471,00 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок.

З 26.07.2010 р. по 30.07.2010 р., посадовою особою податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2009 р. та березні 2010 р., про що було складено довідку від 30.07.2010 р. №319/23-5/31097498. В ході перевірки було підтверджено відображене позивачем у декларації за квітень 2010 р. бюджетне відшкодування в сумі 114 857,00 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок.

Посадовою особою податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2010 року, про що було складено довідку від 02.07.2010 р. №53/15-3/31097498. В ході перевірки було підтверджено відображене позивачем у декларації за травень 2010 р. бюджетне відшкодування в сумі 23 534,00 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок.

Крім того, посадовою особою податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010 року, про що було складено довідку від 13.08.2010 р. №67/15-3/31097498. В ході перевірки було підтверджено відображене позивачем у декларації за червень 2010 р. бюджетне відшкодування в сумі 79 174,00 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок.

Посадовою особою 1-го відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, про що було складено довідку від 16.03.2011 р. №30/15-3/31097498. В ході перевірки було підтверджено відображене позивачем у декларації за січень 2011 р. бюджетне відшкодування в сумі 21 020,00 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт достовірності нарахованої суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню позивачу, яка перевірена контролюючим органом і є обґрунтованою та становить 653729 грн. 00 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Судовим розглядом встановлено, що позивач в повному обсязі виконав вимоги п.7.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що підтверджується копіями декларацій з відповідними відмітками податкового органу та органу Державного казначейства України.

Згідно п.п.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 200.7. ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Дане положення закріплене в п. 200.11 ст. 200 ПК України.

Згідно п. 200.12. ст. 200 ПК України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13. ст. 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Як встановлено матеріалами справи, не дивлячись на підтвердження суми бюджетного відшкодування, Конотопська МДПІ з посиланням на ту обставину, що в рамках кримінальної справи № 10800008 по обвинуваченню колишнього директора позивача в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Сумській області Радченко О.В. винесена постанова від 06.08.2010 про накладення арешту на суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, яка не повернута з державного бюджету ТОВ «Регата» станом на 06.08.2010 по сумам, які заявлені до відшкодування і які можливо будуть заявлені в майбутньому (далі постанова про накладення арешту на майно та майнові права), встановила відсутність підстав для відшкодування позивачу податку на додану вартість.

Колегія суддів, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 121 Кримінально - процесуального кодексу України розголошення даних досудового слідства не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з постанови про накладення арешту на майно та майнові права арешт на суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, яка не повернута з державного бюджету ТОВ «Регата» станом на 06.08.2010 по сумам, які заявлені до відшкодування і які можливо будуть заявлені в майбутньому накладено на підставі ст. 125, 126, 130 КПК України.

Відповідно до ст. 125 КПК України слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

Згідно з ст. 126 КПК України забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Як свідчать викладені вище положення ст.ст. 125-126 КПК України арешт на майно в даному випадку може бути накладено лише в рамках забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову.

За таких обставин, лише сам факт порушення кримінальної справи № 10800008 по обвинуваченню колишнього директора позивача в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України та постанова від 06.08.2010 про накладення арешту на суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, яка не повернута з державного бюджету ТОВ «Регата» станом на 06.08.2010 по сумам, які заявлені до відшкодування і які можливо будуть заявлені в майбутньому не є та не може бути належним доказом фіктивності чи/та нікчемності правочинів укладених між позивачем та його контрагентами і відповідно не може прийматися судом до уваги як не підтверджений належними та допустимими доказами.

Як вбачається з акту звірки по справі № 2а-1870/5311/11, підписаного повноважними особами позивача та 1-го відповідача станом на 18.11.2011 року сума бюджетного відшкодування заявлена платником податку та підтверджена податковим органом за період з грудня 2009 по червень 2010 та січень 2011 року складає 653729 грн. 00 коп.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що достовірність суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню позивачу, перевірена контролюючим органом є обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст.ст. 72,159,185 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2014р. по справі № 2а-1870/5311/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2014 р.