Рішення

від 14.04.2014 по справі 910/2732/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2732/14 14.04.14 За позовом Приватного підприємства "УКРАЇНА.БІЗНЕС.БЕЗПЕКА"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт Плюс"

Про стягнення 15 401,47 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Сидоренко Ю.В. - по дов. №б/н від 24.12.2013р.

Від відповідача: Волков Д.В. - по дов. №б/н від 11.03.2014р.

Обставини справи

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства "УКРАЇНА.БІЗНЕС.БЕЗПЕКА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Плюс " 15 401,47 грн. заборгованості за договором про надання охоронних послуг № 240308-1 від 24.03. 2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2014 порушено провадження у справі № 910/2732/14 та призначено справу до розгляду на 19.03.2014.

Представник позивача в судове засідання 19.03.2014 не з'явився.

Представником позивача 14.03.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю направити повноважного представника, який перебуває приймає участь в іншому суждовому засіданні.

Відповідач в поданому 18.03.2014 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі посилаючись на те, що позивач не виконував належним чином свої господарські зобов'язання відповідно до закону та договору та допустив захват об'єкту сторонніми особами, тобто умисно ухилився від виконання обов'язків за договором без будь-яких законних підстав.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що не з'явлення представника позивача в засідання суду перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні, господарський суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи на 09.04.2014р.

Позивач в судовому засіданні 09.04.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 09.04.2014 проти задоволенні позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіланні 09.04.2014р. оголошувалась перерва до 14.04.2014р., відповідно до ст.. 77 Г осподарсьокого процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.04.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

24.03.2008 між Приватним підприємством "Україна.Бізнес.Безпека" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт Плюс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт Сіті" (замовники) було укладено договір про надання охоронних послуг № 240308-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовники доручають, а виконавець приймає на себе зобов'язання по організації охорони на об'єктах замовників і матеріальних цінностей, що знаходяться в них (далі - об'єкти), у порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 1.2. договору об'єктом охорони за даним договором виступають будівлі (приміщення) замовників, які розташовані на території з встановленими межами. Місце перебування кожного з охоронюваних об'єктів встановлюється в планах, що є невід'ємними частинами даного договору.

В п. 1.3. договору вказані адреси охоронюваних об'єктів: Торгово-Виставковий Комплекс "Глобус", що знаходиться за адресами: м. Київ, Майдан Незалежності, м. Київ, Підземний Торговий Простір № 1, сектор "В", Майдан Незалежності, м. Київ, Підземний Торговий Простір № 1, сектор "А" та 2 (літера А), по вул. Інститутській.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони за вересень 2013 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 15 401,47 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 9.1. договору договір укладено строком на один рік.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що якщо за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну договору сторони не повідомили письмово про припинення дії договору, то він вважається продовженим на той же строк на тих же умовах. У порядку, встановленому даним пунктом, договір може продовжуватися необмежену кількість разів.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні відносини не подано.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг виконавця узгоджується сторонами в протоколі (додатку № 1) узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно додатку № 1 до договору (протокол узгодження договірної ціни) сторони визначили, що відповідач щомісяця сплачує виконавцю вартість послуг в розмірі 8 416,70 грн. без ПДВ.

31.12.2009р. між сторонами підписано додаткову угоду №5 до договору та протокол узгодження вартості додаткових послуг вартість щомісячних послуг з січня 2010 року складає 21 002,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.9. договору сторони щомісяця до 5 (п'ятого) числа кожного місяця, наступного за поточним, підписують акти про приймання робіт (послуг). Для цього виконавець направляє замовникам по чотири екземпляри таких актів, підписаних уповноваженою особою виконавця і скріплених його печаткою. При цьому у випадку наявності у замовників заперечень вони вправі направити мотивовану відмову від підписання акта виконавцеві, який зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту направлення замовниками зазначеної мотивованої відмови оформити акт з врахуванням виявлених замовниками недоліків і направити в зазначений термін два екземпляри такого акту, підписаних уповноваженою особою виконавця і скріплених печаткою на повторне узгодження замовникові.

Згідно з п.п. 4.3., 4.4. договору виконавець на підставі підписаного сторонами акта прийняття виконаних робіт (послуг) виставляє рахунок замовникам для оплати наданих послуг; замовники оплачують виконавцю рахунок не пізніше п'яти банківських днів з дати одержання.

Позивачем до позовної заяви подано акт про надання послуг № 57 від 22.09.2013 на суму 15 401,47 грн. з ПДВ, який з боку відповідача не підписано.

Також позивачем подано рахунок № 57 від 22.09.2013 про сплату за надані послуги охорони у вересні 2013 року на суму 15 401,47 грн. з ПДВ.

Акт №57 від 22.09.2013 разом з рахунком № 57 від 22.09.2013 були надіслані відповідачу 30.10.2013 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 7234 та описом вкладання у цінний лист від 30.10.2013.

Проте, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач зазначений акт не підписав та не повернув позивачу, а отже послуги за вересень 2013 року вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за вересень 2013 року, яка складає 15 401,47 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 15 401,47 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, не приймаються судом з огляду на наступне

Відповідач як передбачено умовами договору не надав позивачу вмотивованої відмови від підписання акту наданих послуг за вересень 2013 року, а отже не вчинив дій щодо можливого врегулювання питання про розмір вартості наданих у цей період послуг та підписання іншого акту наданих послуг.

Крім цього, відповідно до п. 5.5. договору замовники вправі вимагати від виконавця негайно зробити заміну співробітників у випадку будь-якого порушення виконавцем своїх обов'язків за договором надіславши обґрунтоване письмове повідомлення про необхідність такої заміни.

Умовами п. 5.1. договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором, замовники і виконавець несуть відповідальність у межах прямого дійсного збитку, заподіяного невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного підприємства "Україна.Бізнес.Безпека" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт Плюс"

(03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 31565465) на користь Приватного підприємства "Україна.Бізнес.Безпека" (м. Київ, вул. Драгоманова, 6А, прим № 192, код ЄДРПОУ 35261741) 15 401 (п'ятнадцять тисяч чотириста одну) грн. 47 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.