Рішення

від 16.04.2014 по справі 914/727/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 р. Справа № 914/727/14

За позовом: приватного науково-виробничого підприємства "Яр-Степ", м. Львів, до відповідача 1:фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів, до відповідача 2:товариства з обмеженою відповідальністю "Варт і Ко", м. Київ, про: стягнення боргу за договором купівлі-продажу. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Карпало О.О. - довіреність від 03.03.2014 р., відповідача 1:не з'явився, відповідача 2:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов приватного науково-виробничого підприємства "Яр-Степ" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТ І КО" про стягнення коштів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2014 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до судового розгляду на 26.03.2014 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №118/13 від 02.09.2013 р. не оплатив у повному обсязі вартості отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 38.058,26 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1.423,27 грн. пені, 328,45 грн. - 3% річних. З огляду на те, що в позивача виникло право вимоги до відповідача 2, враховуючи факт укладення між позивачем та відповідачем 1 договору поруки від 02.09.2013 р., позивач вимагає стягнення суми боргу з відповідачів солідарно.

Відповідач 1 - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, повністю заперечила проти позовних вимог, звернутих до неї. Зазначила, що порука припинена 01.03.2014 року, а тому станом на час подання позову до суду вона не може відповідати за виконання зобов'язань боржником. В судове засідання 16.04.2014 р. відповідач 1 не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, про що уповноважений представник розписався на повідомленні про відкладення розгляду справи, додаткових пояснень та доказів не подав.

Відповідач 2 в судове засідання повторно не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень 12.03.2014 р., від 31.03.2014 р., долученими до матеріалів справи, проти позову в установленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача 2 щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачу 2 було створено всі належні умови для реалізації власного права на захист, однак відповідач таким правом не скористався, своїх заперечень суду не надав ні в письмовому вигляді, ні шляхом скерування повноважного представника в судове засідання.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між приватним науково-виробничим підприємством "Яр-Степ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРТ І КО" укладено договір купівлі-продажу №118/13 від 02.09.2013 р. (надалі - Договір). Згідно з умовами цього договору продавець (позивач у справі) зобов'язується продати, а покупець (відповідач 2 у справі) прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором, сільськогосподарську техніку (надалі - товар), вартість, найменування, кількість якого зазначена в Специфікації №1 (додаток №1) до цього договору, яка є невід'ємною його частиною. Оплата вартості здійснюється в гривнях, згідно з курсом продажу євро на міжбанківській валютній біржі на день, що передує дню оплати (пункт 1.2 Договору).

Згідно з умовами Договору позивачем передано, а відповідачем 2 прийнято товару на суму 56.484,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №338/13 від 16.09.2013 р. на суму 56.484,00 грн. (з ПДВ) та довіреність №4 від 16.09.2013 р. Жодних претензій щодо обсягу та якості переданого товару нема.

Відповідачем 2 частково оплачено вартість переданого товару у сумі 30.000,00 грн., про що свідчать банківські виписки від 29.10.2013 р. та від 15.11.2013 р., долучені до матеріалів справи.

Між приватним науково-виробничим підприємством "Яр-Степ" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поруки від 02.09.2013 р. (надалі - Договір поруки). За умовами цього договору поручитель (відповідач 1 у справі) зобов'язується відповідати перед кредитором (позивач у справі) за виконання всіх зобов'язань ТзОВ "ВАРТ І КО" (відповідач 2 у справі), що виникли за Договором, який був укладений між кредитором та боржником.

Відповідачем не спростовано факту заборгованості перед позивачем, доказів погашення боргу у сумі 38.058,26 грн. суду не надано.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця в формі: 100% оплати протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання товару. Як убачається із пункту 1.2 Договору оплата вартості здійснюється в гривнях, згідно з курсом продажу євро на міжбанківській валютній біржі на день, що передує дню оплати.

За таких обставин, оскільки у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, вимоги позивача про стягнення 38.058,26 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 5.2 Договору за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми неоплати (недоополати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання щодо оплати. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1.423,27 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 328,45 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з поручителя (відповідач 1 у справі) суд враховує таке. Частиною першою статті 546, частиною першою статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з пунктом 2.1 Договору поруки поручитель зобов'язується у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 10 днів з моменту отримання даної письмової вимоги шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора. Натомість пунктом 3.2 Договору поруки сторони погодили, що порука припиняється 01.03.2014 р. Доказів пред'явлення вимоги до поручителя до цієї дати суду не представлено. Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Таким чином, у зв'язку з припиненням поруки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, судовий збір потрібно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТ І КО" (адреса: вулиця Бальзака, будинок 66, Деснянський район, місто Київ, 02232; ідентифікаційний код 37782715 ) на користь приватного науково-виробничого підприємства "Яр-Степ" (адреса: ввулиця Городоцька, будинок 222, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 31729546 ) 38.058,26 грн. основного боргу, 1.423,27 грн. пені, 328,45 грн. - 3% річних, 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні позовних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Повне рішення складено 18.04.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.