Постанова

від 17.04.2014 по справі 905/7169/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2014 р. справа №905/7169/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А. від позивача:не з"явився від відповідача:не з"явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд-Сервіс" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2014 року у справі№905/7169/13 (колегія суддів у складі головуючий суддя Мельниченко Ю.С., судді Левшина Я.О., Кротінова О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Панатест-Регіон" м.Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд-Сервіс" м.Донецьк простягнення 170 546,81 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Панатест-Регіон" м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд-Сервіс" м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 163 455,00 грн., неустойки у сумі 5 808,70 грн., 3% річних у сумі 1 283,11 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.03.14р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Панатест-Регіон" м.Донецьк задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд-Сервіс" м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Панатест-Регіон" м.Донецьк заборгованість за договором №11-02/2013 від 20.02.2013р. у сумі 163 455,00 грн., неустойки у сумі 5 612,95 грн. та 3% річних у сумі 1 242,66 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 3 406,21 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у сумі 40,45 грн. та пені у сумі 195,75 грн. відмовлено.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд-Сервіс" м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 13.03.14р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з"явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду скарги. Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання як необґрунтоване.

Представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Панатест-Регіон" м.Донецьк, до судового засідання апеляційної інстанції не з»явилися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд-Сервіс" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Панатест-Регіон" (Виконавець) укладено договір оренди техніки №11-02/2013 (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги будівельної техніки, яка вказана в Додатку №1 до цього Договору, під управлінням осіб, які мають право на керування технікою, в технічно справному стані для виконання будівельних робіт, а Замовник зобов"язується забезпечити роботою і використовувати за призначенням надану за заявкою Техніку і оплачувати роботи машин і механізмів на умовах даного договору.

Згідно п. 2.2 договору, основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є талон замовника або довідка, підписані представником замовника, з зазначенням часу роботи (прибуття-вибуття).

Остаточний розрахунок за послуги здійснюється за актами виконаних робіт (наданих послуг) протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акта відповідно до талонів замовника, довідок, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, у національній валюті України. (п. 2.3 договору)

Відповідно до п. 2.4 договору виконавець за фактом надання послуг у двох примірниках передає на підписання замовнику акти виконаних робіт (наданих послуг), при цьому, вказані акти виконавець може направити замовнику поштою або кур'єром.

Забезпеченням виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані послуги є неустойка в розмірі 0,1% за кожен день прострочення виконання зобов'язань по оплаті від суми наданих і неоплачених послуг, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. (п. 5.2 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами. Договір підписаний та засвідчений печатками сторін без заперечень.

До договору сторонами підписаний додаток №1 згідно якого, договірна ціна на послуги будівельної техніки за 1 машино-годину становить: на автокран 16 тонн (1 одиниця) - 230,00 грн. з ПДВ; на автокран КТА-18г./п 18 тонн (1 одиниця) - 210,00 грн. з ПДВ; на ескаватор-навантажувач JCB3CX (3 одиниці) - 240,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору, позивач у період з лютого 2013р. по липень 2013р. виконав роботи на загальну суму 326 285,26 грн., про що сторонами були складені та підписані, без заперечень з обох сторін, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи.

За умовами договору не встановлено конкретних осіб на підписання актів, тому господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що вказані роботи на загальну суму 326 285грн. 26коп. з ПДВ були виконані позивачем належним чином та відповідачем прийняті в повному обсязі.

Разом з цим матеріали справи свідчать, що позивачем відповідачу були виписані рахунки-фактури №СФ-000032 від 28.02.2013р. на суму 8 190грн. з ПДВ; №СФ-000043 від 15.03.2013р. на суму 29 400грн. з ПДВ; №СФ-000057 від 30.03.2013р. на суму 34 355грн. з ПДВ; №СФ-000068 від 16.04.2013р. на суму 46 230грн. 26коп. з ПДВ; №СФ-000069 від 16.04.2013р. на суму 17 280грн. з ПДВ; №СФ-000092 від 30.04.2013р. на суму 36 705грн. з ПДВ; №СФ-000102 від 16.05.2013р. на суму 7 140грн. з ПДВ; №СФ-000114 від 31.05.2013р. на суму 29 400грн. з ПДВ; №СФ-000129 від 17.06.2013р. на суму 26 670грн. з ПДВ; №СФ-000131 від 17.06.2013р. на суму 8 280грн. з ПДВ; №СФ-000147 від 30.06.2013р. на суму 23 940грн. з ПДВ; №СФ-000162 від 16.07.2013р. на суму 26 250грн. з ПДВ; №СФ-000176 від 31.07.2013р. на суму 32 445грн. з ПДВ.

Зазначені рахункі відповідачем були сплачені у сумі 162 830,26 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача за період з березня 2013р. по червень 2013р., які наявні в матеріалах справи. З банковских виписок вбачається, що відповідач перераховув кошти позивачу за конкретним рахунком-фактурою. Також призначення платежу відповідачем вказано згідно призначення вказаного у відповідному рахунку.

З наведенного вбачається, що відповідач при отриманні рахунку - фактури за виконані послуги погоджувався на його оплату.

Також судом враховано, що згідно листа відповідача №2404-1/13 від 24.04.2013р. ним було помилково переплачено суму у розмірі 5 250,00 грн. за рахунком №43 від 15.03.2013р., тому відповідач просив позивача вказану переплату зарахувати за спірним договором №11-02/2013 від 20.02.2013р.; листом №2504-1/13 від 25.04.2013р. відповідач просив позивача зарахувати суму 28 000,00 грн. як оплату за спірним договором №11-02/2013 від 20.02.2013р., яку ним помилково вказано як оплата за щебень згідно рахунку №48 від 22.03.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем виконані роботи (надано послуг) на суму 326 285,26 грн., а відповідачем сплачені послуги частково на суму 162 830,26 грн. А саме відповідачем залишені не сплачені виконані роботи за підписаними сторонами актами: №ОУ-0000067 від 30.04.2013р. на суму 24 750грн.; №ОУ-0000085 від 31.05.2013р. на суму 29 400грн., №ОУ-0000098 від 17.06.2013р. на суму 26 670грн., №ОУ-0000110 від 30.06.2013р. на суму 23 940грн., №ОУ-0000127 від 16.07.2013р. на суму 26 250грн., №ОУ-0000143 від 31.07.2013р. на суму 32 445грн. Тому рахується борг у розмірі 163 455,00 грн.

Окрім того, до матеріалів справи доданий акт звірки розрахунків станом на 31.07.2013р. з якого вбачається заборгованість у розмірі 163 455,00 грн. за бухгалтерським обліком.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Підставою данного позову є виконання сторонами умов договору №11-02/2013 від 20.02.2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем, що він кошти не перерахував, а також доказів відсутності заборгованості по договору №11-02/2013 не надав.

Ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо остаточного розрахунку з позивачем відповідно до п. 2.3 договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2013р., тобто до 20.05.2013р., від 31.05.2013р., тобто до 14.06.2013р., від 17.06.2013р., тобто до 02.07.2013р., від 30.06.2013р., тобто до 12.07.2013р., від 16.07.2013р., тобто до 30.07.2013р., від 31.07.2013р., тобто до 14.08.2013р. включно.

У зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, встановлений договором щодо оплати виконаних робіт (наданих послуг), тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд-Сервіс" м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Панатест-Регіон" м.Донецьк заборгованість у сумі 163 455,00 грн.

Колегія суддів також погоджується з відмовою у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної та почеркознавчої експертизи, як необгрунтоване.

При зверненні з апеляційною скаргою відповідач також наголошує на тому, що талони замовника не можуть слугувати доказом по справі, оскільки підписані невідомими особами.

Колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 64 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року № 1893 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно пункту 65 вищезазначеної постанови, особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Оскільки відповідач не заперечує проти автентичності відтиску печатки, здійсненого на талонах замовника, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі ТОВ "Уником-Буд-Сервіс" колегія суддів не приймає зазначені доводи апеляційної скарги.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг позивачем нарахована неустойка в розмірі 5 808,70 грн. відповідно до п.5.2 договору, яким передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані послуги є неустойка в розмірі 0,1% за кожен день прострочення виконання зобов'язань по оплаті від суми наданих і неоплачених послуг, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок неустойки та 3% річних, зроблений судом першої інстанції (з урахуванням перерахунку) судова колегія вважає, що господарським судом обгрунтовано встановлений розмір неустойки у сумі 5 612,95 грн. та 1 242,66 грн. 3% річних.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2014 року у справі №905/7169/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення .

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд-Сервіс" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області 13.03.2014 року у справі №905/7169/13 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області 13.03.2014 року у справі №905/7169/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГСДО