Ухвала

від 16.04.2014 по справі 6-7348св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О Маляренка А.В.,

Мазур Л.М., Нагорняка В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих, Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест», треті особи: Козинська селищна рада, прокуратура Обухівського району Київської області, про припинення права користування земельною ділянкою, за касаційними скаргами Київського учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих та заступника прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 звернулися до суду в порядку ст. ст. 120, 141 ЗК України та ст. ст. 15, 16, 377 ЦК України з позовом до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих (далі - Київське УВП № 3 УТОС), товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Інвест» (далі - ТОВ «Союз-Інвест»), третя особа - Козинська селищна рада, та просили ухвалити рішення, яким визнати Київське УВП № 3 УТОС та ТОВ «Союз-Інвест» такими, що втратили право користування земельною ділянкою площею 1,8607 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що вони на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 06 жовтня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2046, є співвласниками у рівних частинах (по 1/7) нерухомого майна: нежитлових будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 та складаються з: літ. А - адміністративний корпус (площа 94,5 кв. м), літ. Б - будівля складу (площа 46,8 кв. м), літ. В - гараж (площа 153,9 кв. м), літ. Г16 - будинок відпочинку (площа 70,2 кв. м). Вказане майно було ними придбане у ТОВ «Союз-Інвест» та належало останньому на праві власності згідно з ухвалою господарського суду м. Києва від 23 грудня 2010 року. Раніше вказане майно належало Київському УВП № 3 УТОС.

Київське УВП № 3 УТОС та ТОВ «Союз-Інвест» були користувачами земельної ділянки площею 1,8607 га, на якій розташоване це нерухоме майно. ТОВ «Союз-Інвест» набуло право користування земельною ділянкою, однак своє право у встановленому чинним законодавством України порядку не оформило та відповідного державного акта не отримало.

Київське УВП № 3 УТОС є землекористувачем на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,3 га, виданого йому в 1988 році, з цільовим призначенням для будівництва бази відпочинку.

Позивачі вказували, що шляхом придбання нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, вони фактично набули право користування земельною ділянкою на підставі ст. 120 ЗК України і ст. 377 ЦК України, однак на даний час позбавлені можливості оформити в установленому порядку своє право користування у зв'язку з тим, що Козинська селищна рада без заяви Київського УВП № 3 УТОС про відмову від права постійного користування всією земельною ділянкою не має можливості прийняти відповідне рішення. Київське УВП № 3 УТОС у добровільному порядку не відмовляється від права постійного користування земельною ділянкою площею 1,8607 га, у зв'язку з чим позивачі просили визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаною земельною ділянкою.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 02 жовтня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2013 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 жовтня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 січня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано Київське УВП № 3 УТОС таким, що втратило право користування земельною ділянкою площею 1,7811 га, що знаходилась в користуванні на підставі державного акта про право користування землею серії Б № 027060 від 1988 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 133. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах Київське УВП № 3 УТОС та заступник прокурора Київської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Судами встановлено, що відповідно до державного акта на право користування землею від 1988 року Київському УВП № 3 УТОС була передана у користування земельна ділянка площею 4,3 га для будівництва бази відпочинку, яка розташована у смт Козині Обухівського району Київської області.

Постановою президії Центрального правління УТОС від 15 грудня 2009 року «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на передачу окремих будівель відпочинку» відповідачу Київському УВП № 3 УТОС було надано дозвіл з опрацювання питання щодо передачі двох садових будинків з підсобними приміщеннями бази відпочинку «Івушка», що буде передана інвестору.

26 січня 2010 року постановою президії Центрального правління УТОС «Про надання дозволу Київському УВП № 3 УТОС на укладення угоди про спільну діяльність по реконструкції бази відпочинку «Івушка», було дозволено директору Київському УВП № 3 УТОС укласти з TOB «Союз-Інвест» угоду про спільну діяльність з будівництва об'єкта на земельній ділянці розміром 0,4687 га, яка входить до складу бази відпочинку «Івушка» Київського УВП № 3.

17 лютого 2010 року між Київським УВП № 3 УТОС та TOB «Союз-Інвест» було укладено договір простого товариства про спільну діяльність та додаткову угоду № 1 до вказаного договору.

Рішенням Козинської селищної ради від 13 липня 2010 року № 5 Київському УВП № 3 УТОС було надано дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності на будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з: літ. А - адміністративний корпус (площа 94,5 кв. м), літ. Б - будівля складу (площа 46,8 кв. м), літ. В - гараж (площа 153,9 кв. м), літ. Г 16 - будинок відпочинку (площа 70,2 кв. м).

22 грудня 2010 року Київське УВП № 3 УТОС зареєструвало своє

право власності на вказані будівлі, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23 грудня 2010 року було затверджено мирову угоду, укладену між TOB «Союз-Інвест» та Київським УВП № 3 УТОС, згідно з умовами якої до TOB «Союз-Інвест» на виконання умов укладеного 17 лютого 2010 року договору про спільну діяльність перейшло право власності на об'єкти нерухомості: літ. А - адміністративний корпус (площа 94,5 кв. м), літ. Б - будівля складу (площа 46,8 кв. м), літ. В - гараж (площа 153,9 кв. м), літ. Г 16 - будинок відпочинку (площа 70,2 кв. м), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

06 жовтня 2011 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ТОВ «Союз-Інвест» був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрований в реєстрі за № 2046.

Згідно з умовами вказаного договору до позивачів у рівних частках (по 1/7) перейшло право власності на вказані об'єкти нерухомого майна.

Вказаний договір був зареєстрований КП КОР «Обухівське бюро технічної інвентаризації» 19 жовтня 2011 року, про що зроблений запис у реєстрову книгу № 61 за № 85.

При цьому питання переходу права власності чи права користування на земельну ділянку вирішено не було.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що єдиною відокремленою земельною ділянкою на час набуття ТОВ «Союз-Інвест» права власності на об'єкти нерухомості була земельна ділянка, яка перебувала в користуванні попереднього власника - Київського УВП № 3 УТОС, на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 1988 року, в розмірі, що фактично існував на час набуття нерухомого майна, а саме: у фактичному розмірі 1,7811 га.

Також суд виходив з того, що Київське УВП № 3 УТОС фактично втратило право постійного користування земельною ділянкою, що встановлено рішенням господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року, яке набрало законної сили.

Також суд посилався на те, постановою Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 до Козинської селищної ради, Київського УВП № 3 УТОС, Управління Держкомзему в Обухівському районі, третя особа - КП КОР «Обухівське бюро технічної інвентаризації», яким визнано протиправними та скасовано: рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області «Про надання дозволу Київському учбово-виробничому підприємству № 3 Українського товариства сліпих на проведення інвентаризації земельних ділянок з метою впорядкування існуючого землекористування» від 17 липня 2012 року № 20; рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області «Про оформлення права власності» від 19 липня 2012 року № 3; рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2012 року № 10; рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Київському учбово-виробничому підприємству № 3 Українського товариства сліпих для обслуговування бази відпочинку на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області» від 27 вересня 2012 року № 12.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України (в редакції Закону України від 05 листопада 2009 року № 1702-VI, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як роз'яснено у пп. «ґ» п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити, зокрема, з того, що з 01 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 05 листопада 2009 року № 1702-VI.

Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, водночас є підставою для переходу права на землю, однак оформлення такого права здійснюється у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року у справі за позовом ТОВ «Союз-Інвест» до Київського УВП № 3 УТОС про визнання права власності на нерухоме майно, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03 березня 2013 року, встановлено обставини, згідно з якими спірна земельна ділянка, яка перебувала у користуванні Київського УВП № 3 УТОС, мала площу 1,7811 га.

Також вказаним судовим рішенням зобов'язано Київське УВП № 3 УТОС звільнити земельну ділянку площею 1,3124 га, кадастровий номер 3223155400:05:086:0032, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; припинено дію державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140170, виданого Київському УВП № 3 УТОС на земельну ділянку площею 1,3124 га для обслуговування бази відпочинку (кадастровий номер 3223155400:05:086:0032), що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Вищого господарського суду України від 03 листопада 2013 року рішення господарського суду Київської області від 24 грудня 2012 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 березня 2013 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 до Козинської селищної ради, Київського УВП № 3 УТОС, Управління Держкомзему в Обухівському районі, третя особа - КП КОР «Обухівське бюро технічної інвентаризації», яким визнано протиправними та скасовано: рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області «Про надання дозволу Київському учбово-виробничому підприємству № 3 Українського товариства сліпих на проведення інвентаризації земельних ділянок з метою впорядкування існуючого землекористування» від 17 липня 2012 року № 20; рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області «Про оформлення права власності» від 19 липня 2012 року № 3; рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2012 року № 10; рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки Київському учбово-виробничому підприємству № 3 Українського товариства сліпих для обслуговування бази відпочинку на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області» від 27 вересня 2012 року № 12.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2013 року постанову Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 до Козинської селищної ради, управління Держкомзему в Обухівському районі, третя особа - КП КОР «Обухівського бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою відмовлено. В частині позовних вимог ОСОБА_4 до Київського УВП № 3 УТОС про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою закрито провадження у справі.

Вирішуючи спір, суд не взяв до уваги те, що за результатами розгляду вищевказаних адміністративної та господарської справи, на даний час право користування земельною ділянкою Київському УВП № 3 УТОС поновлено та посвідчується державним актом на право постійного користування серії ЯЯ № 140170, виданого 01 жовтня 2012 року на земельну ділянку площею 1,3124 га для обслуговування бази відпочинку (кадастровий номер 3223155400:05:086:0032), що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судами як першої, так і апеляційної інстанцій фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що, в свою чергу, призвело до поверхового та неправильного вирішення спору.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами в повному обсязі не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги Київського учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих та заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 січня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.А. Макарчук

Судді: А.О. Леванчук

Л.М. Мазур

А.В. Маляренко

В.А. Нагорняк