Ухвала

від 17.04.2014 по справі 812/10648/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року справа №812/10648/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Ястребової Л.В., суддів:Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 р. у справі № 812/10648/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтреммаш» до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001432200 від 16.12.2013,-

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтреммаш» до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001432200 від 16.12.2013.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Шахтреммаш» (код ЄДРПОУ 20160450) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код ЄДРПОУ 37377252) та ТОВ «Вістол» (код ЄДРПОУ 32926534). За результатами перевірки складено акт №86/22/20160450 від 02.12.2013.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001432200 від 16.12.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 160713,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 80356,50 грн.

Позивач вважав висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним.

Просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001432200 від 16.12.2013 про стягнення податку на додану вартість на загальну суму 241069,50 грн., у тому числі за основним платежем - 160713,00 грн., та штрафні санкції - 80356,50 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001432200 від 16.12.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 160713,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 80356,50 грн.Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 483,00 грн. (чотириста вісімдесят три гривні 00 копійок).

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони до суду не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтреммаш» зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 09.06.2008 за № 1 380 145 0000 001053, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податків.

З 19.11.2013 по 25.11.2013, на підставі направлень від 19.11.2013 №00000054, 00000055, виданих ДПІ у м. Красному Лучі ГУ Міндоходів у Луганській області, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтреммаш», код за ЄДРПОУ 20160450 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код 37377252) та ТОВ «Вістол» (код 32926534), за результатами якої складено акт №86/22/20160450 від 02.12.2013 (а.с. 21-55).

Відповідно висновків акту перевірки встановлено наступні порушення: п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму всього 160713 грн., в тому числі по періодах: за червень 2013 року у сумі 115055 грн. та за серпень 2-13 року у сумі 45658 грн.; ТОВ «Шахтреммаш» у період з 01.10.2010 по 30.09.2013 не мав відносини із ТОВ «Вістол» (код 32926534).

На підставі акту перевірки відповідачем 16 грудня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення: №0001432200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 160713,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 80356,50 грн. (а.с. 11).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають реальність господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ «Вектра 3000», що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та віднесення до валових витрат по операціям з придбання послуг (робіт, товарів).

Згідно пункту 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батьковіфізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість за червень, серпень 2013 року ( а.с. 111-118, 138-146).

Згідно вказаних декларацій з податку на додану вартість (додаток №5) за червень, серпень 2013 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Вектра 3000» за червень 2013 року - 115055,00 грн., за серпень 2013 року - 45 657,82 грн. Згідно реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за червень та серпень 2013 року позивачем до реєстрів включено податкові накладні, в яких визначені суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Вектра 3000» за червень 2013 року у сумі 115055,00 грн., за серпень 2013 року у сумі 45 657,82 грн. (а.с. 120-136, 147-156).

В матеріалах справи містяться засвідчені копії первинних документів, які відповідають оригіналам, досліджених під час розгляду справи, є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за червень, серпень 2013 року по контрагенту ТОВ «Вектра 3000».

Між позивачем та ТОВ «Вектра 3000» було укладено договір купівлі-продажу № 11/06 від 10.06.2013, предмет якого є купівля матеріалів згідно видатковим накладним, які є невід'ємною частиною договору (а.с. 59,60).

На виконання умов договору купівлі - продажу № 11/06 від 10.06.2013, позивачем було отримано від ТОВ «Вектра 3000» податкові накладні №575 від 20.08.2013, № 402 від 15.08.2013, № 327 від 12.08.2013, № 188 від 07.08.2013, № 119 від 05.08.2013, № 626 від 27.06.2013; видаткові накладні № 402 від 15.08.2013, № 575 від 20.08.2013, № 327 від 12.08.2013, № 188 від 07.08.2013, № 119 від 05.08.2013, № 626 від 27.06.2013 (а.с. 61-66).

Отримання товару уповноваженою особою позивача підтверджується витягом із журналу реєстрації довіреностей за 2013 рік (а.с. 263-266).

Факт отримання та приймання позивачем товару по вказаному договору підтверджується приймальними актами № 100 від 15.08.2013, №101 від 20.08.2013, № 99 від 12.08.2013, № 98 від 07.08.2013, № 97 від 05.08.2013, № 91 від 27.06.2013 (а.с. 67, 70, 73, 76, 80, 83).

Також позивачем надано суду дефектні акти, які підтверджують необхідність заміни запасних частин обладнання, які в подальшому були придбані позивачем у ТОВ «Вектра 3000» (а.с. 87-109).

Повна сплата позивачем податку на додану вартість за отриманий товар підтверджена платіжними дорученнями (а.с. 220-241).

На підтвердження факту поставки товару по договору позивачем надано товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що перевезення товару від ТОВ «Вектра 3000» на адресу позивача відбувалося власними силами Постачальника через автоперевізника СПД-ФО ОСОБА_4 (а.с. 69, 72,75, 79, 82).

Колегією суддів встановлено, що 27.06.2013 поставка матеріалів за вказаним договором відбувалася саме Продавцем (ТОВ «Вектра 3000») на суму 281835,62 грн., що підтверджується ТТН від 27.06.2013, а інша частина товару у вказану дату була доставлена особистим транспортом позивача, що підтверджується подорожнім листом від 27.06.2013 та довідкою підприємства від 17.01.2014 за № 16 (а.с. 85, 262, 267).

Таким чином, наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку достовірно підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Вектра 3000» у червні, серпні 2013 року.

Посилання податкового органу в акті перевірки від 02.12.2013 № 86/22/20160450 на акт Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13.11.2013 № 1/22/37377252 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вектра 3000» з питань дотримання вимог чинного законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2013» як одну із підстав для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки норми Податкового кодексу України визначають, що порушення норм податкового законодавства платником податків породжує наслідки та відповідальність саме відносно даного платника податків і ніяким чином не тягне наслідків для його контрагентів.

Також колегія суддів вважає помилковим висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства у зв'язку з відсутністю під час перевірки сертифікатів якості та сертифікатів походження на придбані запчастини, журнал реєстрації транспортних засобів, які перетинають прохідну ТОВ «Шахтреммаш», оскільки вказані документи не є обов'язковими документами бухгалтерського обліку, на підставі яких платник податку має право на формування податкового кредиту, а тому не визнаються судом як докази на спростування фактичних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вектра 3000».

Щодо посилання відповідача на те, що податкові накладні, які були виписані ТОВ «Вектра 3000» на адресу позивача складені з порушеннями п. 201.1 статті 201 ПК України, оскільки містять невірну адресу юридичної особи (контрагента позивача) та реквізити господарської угоди, що виключає можливість вважати їх належним чином оформленими, а тому позбавляють права позивача на формування податкового кредиту слід зазначити наступне.

Як вбачається із змісту податкових накладних, які були виписані ТОВ «Вектра 3000» на адресу позивача у графі «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» вказано «вул. Леніна б20 с. НижньопокровкаСтаробільський р-н Луганська обл.».

Як вірно зазначив суд першої інтсанції, згідно загальновідомих відомостей одним із населених пунктів Луганської області є селище Ніжньопокровка, Старобільського району, Луганської області. То зазначену адресу покупця у податкових накладних «вул.Леніна б20с.Нижньопокровка» слід вважати не як адресу з будинком № 2 та літерою «с.», а слід вважати як адресу з будинком № 2 селища Ніжньопокровка.

Доводи апелянта щодо зазначення у податкових накладних реквізитів цивільно-правового договору які не відповідають реквізитам фактичного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Вектра 3000», то як встановлено судом першої інстанції, не спростовано під час апеляційного розгляду та підтверджено матеріалами справи, фактично господарські операції між позивачем та ТОВ «Вектра 3000» було укладено на підставі договору купівлі-продажу № 11/06 від 10.06.2013, та на підставі саме цього договору було виписані податкові накладні та інші бухгалтерські документи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані у податкових накладних реквізити іншого цивільно-правового договору є технічною помилкою під час заповнення та виписки продавцем податкових накладних, яка не спростовує реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Вектра» та не може бути підставою для не включення сум ПДВ до податкового кредиту та як наслідок позбавити позивача права на формування податкового кредиту.

Також колегія суддів не приймає і до уваги доводи відповідача про те, що автомобіль, який вказаний у ТТН, та на якому перевізник (СПД-ФО ОСОБА_4) здійснював перевезення товару на території Луганської області не зареєстровано, що підтверджується листом УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 28.11.2013 (а.с. 218), а тому надані позивачем під час проведення перевірки ТТН не є належними доказами фактичного отримання товару, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду, за домовленістю між сторонами господарської угоди, позивачем особисто перевезення товару не здійснювалось, а тому він не може нести будь-яку відповідальність за умови поставки товару, оскільки фактично перевезення здійснював Покупець через автоперевізника - СПД-ФО ОСОБА_4. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер та позивачем фактично було отримано товар, що підтверджується первинної бухгалтерською документацією. Внаслідок чого, наявна інформація у листі УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 28.11.2013 щодо відсутності зареєстрованих транспортних засобів на ім'я ОСОБА_4 та те, що автомобіль «КАМАЗ 5511» державний номер НОМЕР_1 на території Луганської області не зареєстровано, не може бути належним доказом на спростування фактичного отримання позивачем товару та, як наслідок, ставити під сумнів права позивача на формування податкового кредиту за перевіряємий період.

В апеляційній скарзі відповідачем не доведено порушення вимог податкового законодавства з боку позивача, яке б позбавило його права на формування податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її завершення.

Контрагентом позивача у 2013 році було оскаржено дії податкового органу за період з 01.01.2011 по 30.09.2013, що свідчить про те, що підприємство у червні, серпні 2013 році здійснювало господарські операції та підтверджує те, що підприємство на момент господарських відносин з позивачем було діючим, оскільки в судовому порядку у 2013 року відновлювало свої порушені права, зокрема за період, який є предметом розгляду даної справи (а.с. 144-253).

З урахуванням документів, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові наслідки за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Вектра 3000» настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, податкові накладні видані у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаним контрагентом.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 р. у справі № 812/10648/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 р. у справі № 812/10648/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю.Чумак