Рішення

від 16.04.2014 по справі 903/311/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2014 р. Справа № 903/311/14 за позовом приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль", с. Прилуцьке, Ківерцівського району, Волинської області

до колективного підприємства "Автотранспортне підприємство-0262", смт. Люблинець, Ковельського району, Волинської області

про стягнення 54 524,85 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: Саюк С.П. (дов. №01/14 від 01.01.2014р.),

від відповідача: Пасаман В.В. - директор (наказ № 61 від 04.10.2000р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 54 524,85 грн., з них: 52957,87 грн. заборгованості за переданий на підставі договору № 226 від 01.01.2014р. товар, 1566,98 грн. процентів річних.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 226 від 01.01.2014р. щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий товар.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2014р. позовні вимоги підтримала.

Відповідач у поясненнях № 38 від 10.04.2014р., поданих через канцелярію суду 10.04.2014р., заборгованість перед позивачем в розмірі 52957,87 грн. визнає; неоплату товару пояснює важким фінансовим становищем; просить суд реструктуризувати борг по виплаті коштів протягом 2014 року рівними частками посилаючись на наявність значної дебіторської заборгованості.

Представник позивача проти клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду заперечує, вважає, що відповідачем не наведено доказів винятковості обставин, що дають можливість розстрочити виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

01.01.2014 року між приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" як продавцем і колективним підприємством "Автотранспортне підприємство-0262" як покупцем було укладено договір № 226 (надалі - договір), згідно з умовами якого продавець зобов'язався відпускати нафтопродукти по відомостям, по ціні, із знижкою 3%, яка існує на день реалізації на всі види нафтопродуктів на АЗС продавця, а покупець - оплатити і прийняти їх згідно умов договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору оплата здійснюється покупцем шляхом 100% передоплати за нафтопродукти на розрахунковий рахунок продавця. Днем перерахування коштів являється дата зарахування коштів на р/р продавця. В разі виникнення заборгованості покупця перед продавцем, продавець має право припинити відпуск нафтопродуктів покупцю до повного погашення заборгованості, а покупець в свою чергу зобов'язується, погасити таку заборгованість на протязі 3 банківських днів з дати отримання нафтопродуктів, вказаних у накладній.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 52957,87 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №745 від 31.01.2014р. та копією довіреності №8 від 31.01.2014р., виданої на ім'я Новосад О.І.

Відповідач вартості отриманого товару не оплатив.

Заборгованість відповідача перед позивачем за передані на підставі договору № 226 від 01.01.2014р. нафтопродукти на момент розгляду справи становить 52957,87 грн.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість, або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач не розрахувався за переданий йому товар, позовна вимога про стягнення з нього 52957,87 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь продавця 20% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

У зв'язку із тим, що відповідач не оплатив товару після його отримання, вимога позивача про стягнення з відповідача 1566,98 грн. процентів річних за період з 03.02.2014р. по 28.03.2014р. підлягає до задоволення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуальної кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події.

З наведеного випливає, що надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення пов'язується із об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведена відповідачем підстава для розстрочки виконання судового рішення - наявність дебіторської заборгованості в розмірі 410423,50 грн. не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для розстрочки виконання рішення.

У зв'язку з тим, що відповідач не довів наявність виняткових обставин, які б ускладнювали чи робили неможливим виконання ним судового рішення про стягнення 52957,87 грн. заборгованості та які могли б бути підставою для розстрочки його виконання, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з колективного підприємства "Автотранспортне підприємство-0262" (30400, Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7, р/р 26009101327511 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 05454355) на користь приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (45244, Волинська область, Ківерцівський район, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 1, р/р 26006057001555 в ПАТ ВУКГ «Приватбанк» м. Луцьк, МФО 303440, код ЄДРПОУ 36905994) 52957 грн. 87 коп. заборгованості, 1566 грн. 98 коп. процентів річних, 1827 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 18.04.2014р.

Суддя І. О. Якушева