Рішення

від 15.04.2014 по справі 909/254/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р. Справа № 909/254/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

"Івано-Франківськгаз",

вул. Ленкавського,20, м. Івано-Франківськ,76000,

до відповідача: Відділу культури Коломийської міської ради,

вул. Театральна, 27, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200,

про стягнення заборгованості в сумі 394 597,63 грн., з яких 356 681,85 грн. - основний борг; 25 651,78грн. - пені; 5 130,36грн. - 3% річних та 7 133,64грн. - інфляції,

за участю представників сторін:

від позивача: 1)Цимбаліста О.С. - провідний юрисконсульт, (довіреність №05-16/2260 від 21.10.13.); 2)Фігель Т.М. - юрисконсульт 1-ої категорії, (довіреність №081-19/671 від 26.03.14);

від відповідача: не з'явився,

встановив: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Відділу культури Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 394 597,63 грн., з яких 356 681,85 грн. - основний борг; 25 651,78грн. - пені; 5 130,36грн. - 3% річних та 7 133,64грн. - інфляції.

Представники позивача позовні вимоги підтримують, просять суд позов задоволити, свої обґрунтування виклали у позовній заяві. Однак, вимоги ухвал суду від 18.03.14, 27.03.14 не виконали.

Представник відповідача двічі в засідання суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце проведення засідань суду відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать ухвали суду від 18.03.14 (вих.№2564/14565 від 18.03.14), 27.03.14 (вих.№3031-032 від 28.03.14), повідомленням про вручення поштового відправлення №4397/14 від 31.03.14). Вимоги вказаних вище ухвал суду відповідач не виконав.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" в особі філії Коломийського управління по експлуатації газового господарства та Відділом культури Коломийської міської ради укладено:

- договір №2013 2013/ТП-Б-Км-86 від 02.01.13 на постачання природного газу за регульованим тарифом;

- договір №2013/ТП-Б-Км-86 від 28.02.13 на постачання природного газу за регульованим тарифом;

- додаткову угоду №1 від 31.12.13;

- додаткову угоду №1 від 26.02.14.

Згідно п. п1.1 вказаних вище договорів та додаткових угод, позивач (постачальник) протягом 2013-2014 року постачає природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача (споживача), а відповідач (споживач) - оплачує позивачу (постачальнику) вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.6. договорів передбачено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Згідно п. 2.9. договорів, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача і позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з січня 2013 року по квітень 2013 року та з жовтня 2013 року по лютий 2014 року надано 97 918 тис.м.куб. на суму 425 939,85грн., а відповідачем прийнято послуги з постачання природного газу, про що сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу. Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками. Копії актів знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви.

Пунктом 4.6 договорів встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем (споживачем) авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2.

У відповідності до п.4.6.1 договорів, для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу.

Однак, відповідач частково оплатив за надані послуги, а саме: 69 258,00грн.

Сторонами п.4.6.3 договорів погоджено, що у випадку несплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач вимоги вказаного вище пункту договору не виконав, борг не сплатив.

Позивач направив відповідачу вимогу №05/10-21 від 21.01.13 в якій просить негайно погасити борг в розмірі 327 405,98грн. Докази направлення відповідачу даної вимоги судом оглянуті в судовому засіданні (копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на лист-вимогу не надав, борг не погасив.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.14, згідно якого борг відповідача перед позивачем за споживання природного газу становить 344 118,59грн. Акт звірки підписаний повноважними представниками та скріплений печатками. Копія акту знаходиться в матеріалах справи.

Представники позивача зазначають, оскільки оплата відповідачем проведена не була, сума основного боргу станом на 17.03.14 становить 356 681,85грн.

Відповідно до п.6.1 договорів, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.6.2.2 договорів).

Позивач за порушення відповідачем строків оплати нарахував 25 651,78грн. пені.

Крім того, за порушення грошового зобов'язання, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 5 130,36грн. - 3% річних та 7 133,64грн. - інфляційних втрат.

Станом на день звернення до господарського суду Івано-Франківської області борг відповідача перед позивачем, на думку представників позивача, становить 394 597,63 грн., з яких 356 681,85 грн. - основний борг; 25 651,78грн. - пені; 5 130,36грн. - 3% річних та 7 133,64грн. - інфляційних втрат.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити частково та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач в супереч умовам договору не оплатив в повному обсязі грошові кошти за постачання природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 356 681,85грн., яка підтверджується матеріалами справи. Більше того, наявність заборгованості за отриманий товар, обумовлений договором, визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.14.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Причому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та три проценти річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних, що становлять 5 130,36грн. та інфляційних втрат, що становлять 7 133,64грн. Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою ІПС «Законодавство», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 4 456,08грн. та 3 920,47грн. інфляційних втрат. З огляду на викладене вище, позовні вимоги в частині 3% річних в сумі 674,28грн. та 3 217,13грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення 25 651,78грн. пені суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з договорів, відповідно до п.6.2.2, за порушення відповідачем (споживачем) строків оплати, позивач нарахував відповідачу пеню, що становить 25 651,78грн.

Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою ІПС «Законодавство», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 21 997,01грн. З огляду на викладене вище, позовні вимоги в частині пені в сумі 3 654,77грн. задоволенню не підлягають.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов'язання що стосуються оплати за постачання природного газу. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано. На момент звернення до суду відповідач борг не погасив. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, щодо стягнення основного боргу в сумі 356 681,85грн., 4 456,08грн. - 3% річних, 3 920,47грн. інфляційних втрат, 21 997,01грн. пені. В стягненні 674,28грн. - 3% річних, 3 213,17грн. інфляційних втрат, 3 654,77грн. пені - слід відмовити.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.11,202,509,525,526,530,610,611,625,628 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,216,230 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" до Відділу культури Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 394 597,63 грн., з яких 356 681,85 грн. - основний борг; 25 651,78грн. - пені; 5 130,36грн. - 3% річних та 7 133,64грн. - інфляції - задоволити частково.

Стягнути з Відділу культури Коломийської міської ради, вул. Театральна, 27, м.Коломия, Івано-Франківська область (р/р35416009000941 в УДКСУ Івано-Франківської області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 02006248) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського,20, м. Івано-Франківськ (р/р 26006100213001 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764, код ЄДРПОУ 03361046) 356 681,85грн. (триста п'ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят одну грн. 85 коп.) основного боргу, 4 456,08грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість грн. 08коп.) - 3% річних, 3 920,47грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять грн. 47коп.) інфляційних втрат, 21 997,01грн. (двадцять одну тисячу дев'ятсот дев'яносто сім грн. 01коп.) пені, 7 741,21грн. (сім тисяч сімсот сорок одну грн. 21коп.) судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 674,28грн. - 3% річних, 3 213,17грн. інфляційних втрат, 3 654,77грн. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.14.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 18.04.14