Постанова

від 10.04.2014 по справі 904/9932/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2014 року Справа № 904/9932/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі - Валяр М.Г.

за участю представників

позивача Шаповал М.Г.

відповідача не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гранульованих кормів" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.14р. у справі №904/9932/13

за позовом Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гранульованих кормів", м. Дніпропетровськ

про стягнення 25360,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 25 360, 00 грн. грн. за договором № 89 від 10.11.2008р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі № 904/9932/13 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти та витрати по сплаті судового збору.

Вмотивовуючи рішення господарський суд дійшов висновку про те, що з моменту припинення дії договору на постачання теплової енергії, укладеного між сторонами,обов'язок відповідача постачати теплову енергію припинився, як припинився і обов'язок позивача оплачувати теплову енергію, тому внесені позивачем на підставі договору спірні кошти як попередня оплата за опалювальний сезон 2012-2013р.р. у зв'язку з припиненням дії договору підлягають поверненню, оскільки підстави знаходження у відповідача цієї суми відпали.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати. При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин у справі. Апелянт вказує на те, що господарським судом:

- не витребувано, а сторонами не було здійснено звірку взаємних розрахунків по договору для з'ясування наявності або відсутності будь - яких передплат або заборгованості;

- не взято до уваги, що саме позивач ухилявся від виконання договору та отримання погодженої теплової енергії в опалювальному сезоні 2012-2013рр, чим порушив п.п. 3.2.1, 3.2.4, 3.2 Розділу 3 договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач послався на законність, обґрунтованість рішення господарського суду, необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином, однак, відповідач процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористався.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 10.11.2008 року між ТОВ "Завод гранульованих кормів" (Енергопостачальна організація) та Дніпропетровським обласним підприємством оптової торгівлі облспоживспілки (Споживач) був укладений договір №89 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, обумовлених в додатку №1, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за цінами, узгодженими обома сторонами в терміни передбачені цим договором.

За умовами договору

- розрахунки за теплову енергію та хімочищену воду, що споживаються, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до узгоджених цін (п.6.1договору);

- споживач сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період до 01 числа поточного місяця, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3 договору);

- споживач розраховується за теплову енергію та хімочищень воду за показниками приладів обліку (п.6.4);

- договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 30.04.2009 року (п.10.1);

- договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення арбітражним судом; ліквідації сторін (п.10.2 договору).

Дію вказаного договору сторонами було пролонговано на період опалювального періоду 2010-2011роки, 2011-2012 роки та 2012-2013 роки, що посвідчується відповідними листами.

На 2013-2014роки договір від 10.11.2008р. за № 89 пролонгований не був, отже, припинив свою дію.

На виконання умов договору споживачем на грудень 2012 року було замовлено теплову енергію в обсязі 80 Гкал, про що енергопостачальній організації був направлений лист від 25.11.2012р. №163.

На оплату вартості замовленого обсягу теплової енергії 26.11.2012р. відповідачем був наданий споживачу рахунок-фактура №701 на суму 25 360,00грн.

Оплату вказаного рахунку споживач здійснив у повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок 25 360,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.11.2012р. №343.

Враховуючи той факт, що відповідно до умов договору оплата вартості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, повинна бути здійснена до 01 числа поточного місяця, оплату вартості теплової енергії за грудень 2012р повинно бути проведено у листопаді 2012 року, що фактично і здійснено позивачем.

Відповідачем зобов'язання щодо поставки теплової енергії виконані не були, оплачена теплова енергія у грудні 2012 року позивачу не поставлялася, грошові кошти у сумі 25 360,00грн. повернуті не були.

З вимогою про повернення грошових коштів позивач звернувся до господарського суду. Господарським судом вимоги позивача про стягнення суми задоволені в повному обсязі і колегія суддів з висновком місцевого суду погоджується.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення,підігріву питної води, іних господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

В силу частини 1,2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно договору вважається строком дії договору відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України.

Згідно пункту 2 статті 653 ЦК України в разі розірвання договору обов'язки сторін припиняються.

Пунктом 10.2. договору про постачання теплової енергії сторони обумовили, що останній припиняє свою дію, зокрема, у випадку закінчення строку на який він був укладений.

Як посвідчується матеріалами справи та не заперечується сторонами, на опалювальний період 2013-2014р.р. спірний договір продовжено не було, тобто, останній припинив свою дію.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. При цьому особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежного від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За вищенаведеною нормою підставою для виникнення зобов'язання є сукупність наступних умов:

- набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України).

Враховуючи факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів в розмірі 25 360,00грн. у якості попередньої оплати за теплову енергію, замовлену на опалювальний сезон 2012-2013 років, відсутність поставки теплової енергії позивачу у грудні 2012р. та факт припинення дії договору, заборгованість за договором на момент його припинення складала 25 360,00 грн. на користь позивача.

Відповідач не заперечує ні факт отримання спірних коштів, ні факт відсутності поставки теплової енергії у грудні 2012 року, однак, при цьому стверджує, що:

- позивач ухилявся від виконання договору та отримання погодженого обсягу теплової енергії в опалювальному сезоні 2012-2013р.р.;

- звертався до відповідача з проханням не здійснювати постачання теплової енергії поки температура не зменшиться до мінусової позначки;

- котельня запускалася лише з метою подачі теплової енергії позивачу та на прохання позивача було перекрито подачу газу на котельню та припинено подачу теплової енергії;

- відповідач враховував, що всі понесені ним витрати на пусконалагоджувальні роботи та передплата за газ покриються за рахунок отримання прибутку за реалізовану теплову енергію позивачу в опалювальному сезоні 2012-2013р.р.;

- в подальшому позивач встановив альтернативну систему опалення і належним чином не повідомив відповідача, чим завдав збитків відповідачу.

Наведені твердження щодо запуску котельні виключно для постачання теплової енергії позивачу, вчинення пусконалагоджувальних робіт на котельні виключно на вимогу позивача, відмови позивача від отримання теплової енергії в період опалювального сезону 2012-2013р.р. тощо не підтверджені документально і правомірно не прийняті до уваги місцевим судом.

За умовами договору (п.6.4.) розрахунки за теплову енергію та хімочищену воду між позивачем та відповідачем повинні здійснюватися за показниками приладів обліку. Таким чином, лише показники приладів обліку є належним доказом кількості використаної споживачем теплової енергії.

Відповідними актами, що містяться в матеріалах справи, посвідчується, що за період з 19.03.2012р. по 01.12.2013р. показники лічильника теплової енергії на підприємстві позивача (споживача) не змінювалися та становили 3511,54764 Гкал. Даною обставиною посвідчується той факт, що починаючи з березня 2012р. не використовував теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення. З 12.11.2013р. позивач встановив альтернативну систему опалення, що підтверджується актом вводу в експлуатацію основних засобів.

Таким чином, господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що з моменту припинення дії договору на постачання теплової енергії обов'язок відповідача постачати теплову енергію припинився, як припинився і обов'язок позивача оплачувати теплову енергію, тому внесені позивачем на підставі договору спірні кошти як попередня оплата у зв'язку з припиненням дії договору підлягають поверненню, оскільки підстави знаходження у відповідача цієї суми відпали.

Відшкодування збитків, які як стверджує скаржник, отримав Енергопостачальник внаслідок невиконанням споживачем зобов'язань за договором щодо споживання теплової енергії, слід здійснювати в установленому порядку в окремому позовному провадженні, а не шляхом неповернення попередньої оплати.

Доводи апеляційної скарги скаржника зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи, і незгода з висновками господарського суду з оцінки фактичних обставин у справі, а також помилкового тлумачення скаржником апеляційної скарги норм процесуального та матеріального права, які не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гранульованих кормів" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.14р. у справі №904/9932/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька