11.5
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2299/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючий - судді: Широкої К.Ю.
при секретарі судового засідання: Житній Ю.С.,
за участю представників сторін від:
позивач: Попової М.М.,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанови від 14.03.2014 ВП №42524623,-
ВСТАНОВИВ:
31 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанови від 14.03.2014 ВП №42524623.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська надано до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції для примусового виконання рішення № 1240 від 05.07.2012 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків з Дочірнього підприємства «Сигнал» Акціонерного товариства закритого типу «Луганський Домобудівний комбінат».
24 березня 2014 року на адресу позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська надійшла постанова ВП № 42524623 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14 березня 2014 року. Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження зазначено п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач з винесеною постановою не згоден та вважає, що вона винесена безпідставно з порушенням діючого законодавства, а саме: як зазначено в постанові державного службовця сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Боржником є юридична особа, визначена виконавчим документом, але як зазначає виконавець ДП «Сигнал» АТЗТ «Луганський Домобудівний комбінат», по відношенню до якого було винесено рішення про нарахування фінансових санкцій та пені, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ДП «Сигнал» АТЗТ «Луганський Домобудівний комбінат» знаходиться у стані припинення (голова комісії з припинення або ліквідатор - Єрофєєва Віра Анатоліївна), що виключає примусове виконання виконавчого провадження.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати незаконними дії заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання рішення № 1240 від 05.07.2012. Скасувати постанову ВП № 42524623 від 14.03.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання рішення управління № 1240 від 05.07.2012.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до якого підприємство знаходиться в стадії припинення, за рішенням засновників.
Представники відповідача у судове засідання не з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.13-14), у яких зазначив наступне. Згідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Але, при розгляді вищевказаного рішення, яке було пред'явлене на виконання, виявлено, що боржник який вказаний у рішенні № 1240 від 05.07.2012, а саме: згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ДП «Сигнал» АТЗТ «Луганський Домобудівний комбінат» знаходиться у стані припинення, що виключає примусове виконання виконавчого провадження.
Таким чином, 14.03.2014 розглянувши вищевказаний виконавчий документ, відповідачем прийнято рішення на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі якого винесено відповідну постанову, яка була надіслана стягувачу.
На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону;
6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
7)якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8)наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Відповідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська рішенням № 1240 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 05.07.2012 застосувало до Дочірнього підприємства «Сигнал» Акціонерного товариства закритого типу «Луганський Домобудівний комбінат» (вул. Фабрична, 1, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 24193825) (а.с.4).
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених ч. 9 та ч.10 цієї статті, є виконавчим документом.
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська звернулося до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції із заявою від 13 березня 2014 року про відкриття виконавчого провадження за рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 1240 від 05.07.2012 у відношенні Дочірнього підприємства «Сигнал» Акціонерного товариства закритого типу «Луганський Домобудівний комбінат» у розмірі 184, 96 грн. (а.с.4).
Постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 14 березня 2014 року ВП № 42524623 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження за рішенням № 1240 від 05.07.2012, із посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Матеріалами справи підтверджується, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.04.2014, відповідно до якого, боржник - Дочірнє підприємство «Сигнал» Акціонерного товариства закритого типу «Луганський Домобудівний комбінат» перебуває в стадії припинення юридичної особи, за рішенням засновника.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Припинення юридичної особи за рішенням власника не є підставою про відмови у відкритті виконавчого провадження.
Суд також зазначає, що юридичний статус підприємства не впливає на зобов'язання перед управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська, оскільки згідно ст.15 закону України №1058 оскільки страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
З вищезазначеного вбачається, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.03.2014 ВП№42524623 є неправомірною, оскільки борги підприємства не погашено, підстав для списання боргів немає, та не зроблено запису про реєстрацію про ліквідацію.
Отже, відмовивши у відкритті виконавчого провадження, відповідач позбавляє можливості позивача виконати рішення №1240 від 05 липня 2012 року про стягнення з боржника застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені у розмірі 184, 96 грн..
Припинення боржника може бути підставою для звернення із заявою про заміну сторони її правонаступником в порядку ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» або із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, суд звертає увагу, що дані дії можливі у відкритому виконавчому провадженні.
Щодо обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом визнання неправомірними дії заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції по винесенню постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14 березня 2014 року №ВП 42524623, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
У відповідності із статтею 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Згідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 11 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №606, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження регулюються частиною 3 статті 11 Закону №606.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Відповідно до статті 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого листа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - постанови. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
За таких обставин, у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимог управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанови від 14.03.2014 ВП №42524623 задовольнити частково.
Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.03.2014 №ВП 42524623.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено та підписано 18 квітня 2014 року.
Суддя К.Ю. Широка
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2014 |
Оприлюднено | 22.04.2014 |
Номер документу | 38299897 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
К.Ю. Широка
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні