Ухвала

від 28.03.2014 по справі 271/576/14-ц

ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

28.03.2014

Справа № 271/576/14-ц

Провадження № 2/271/516/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 року

Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді: Воронкова Д.В.,

при секретарі: Гужвій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків,-

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2014 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, на обґрунтування вимог зазначивши, що 22.08.1981 року її мати - ОСОБА_3 уклала шлюб з відповідачем. 09.08.1983 року її мати та відповідач придбали домоволодіння АДРЕСА_1, оформивши договір купівлі-продажу на ім'я останнього. У 1996 році, через розлад сімейних відносин, її мати виїхала із спірного домоволодіння. У травні 2012 року вона з матір'ю дізналися, що відповідач без відповідної згоди відчужив спільне домоволодіння, яке було реалізовано на прилюдних торгах в порядку виконання рішення суду. З метою захисту своїх прав ОСОБА_3 звернулася до суду, однак померла. Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 30.01.2013 року її позов, як правонаступника матері, було задоволено та визнано недійсним Договір купівлі-продажу спірного домоволодіння, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Вказаним рішенням суду встановлено, що відповідач приховав факт спільної власності на спірне будинковолодіння, що підтверджує його вину у спричиненні позивачці, як правонаступнику, матеріальних збитків у розмірі вартості ? частини реалізованого майна. Враховуючи наведене, а також той факт, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем спірного майна, позивачка просить стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 164125 гривень та суму судового збору.

Представник позивачки ОСОБА_6 у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи не надав.

За таких обставин, відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.

22 серпня 1981 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у Міському відділі РАГС міста Макіївки був укладений шлюб (а.с. 5).

Згідно дублікату договору купівлі-продажу від 09.08.1983 року, ОСОБА_2 купив недобудований жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Згідно договору купівлі-продажу будинку від 13.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.06.2012 року (а.с. 12).

ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.02.2011 року (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 22 Кодексу України про шлюб та сім'ю, що діяв на час набуття подружжям права власності на спільне домоволодіння, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, що діяв на момент продажу відповідачем спільного домоволодіння, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як вбачається з акту про проведення аукціону по реалізації нерухомого майна від 11.11.2011 року спірне домоволодіння було реалізовано на прилюдних торгах ОСОБА_5 в порядку виконання рішення Харцизького міського суду Донецької області № 2-105/2010 р. від 14.01.2010 року (а.с. 9-10).

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У відповідності із ст. 12 ЦК України та п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року добросовісність набувача презюмується, тому не може бути витребуване у зареєстрованого власника.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 30.01.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 були задоволені, визнано недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, (а.с. 15-16).

Вказаним рішенням встановлено, що, вчиняючи правочин стосовно спільного майна, відповідач приховав факт спільної власності та здійснив правочин без дозволу співвласника (другого з подружжя), що, на думку суду, підтверджує його вину у спричиненні позивачці, як правонаступнику, матеріальних збитків в розмірі вартості ? частини реалізованого майна.

Відповідач реалізував спільне майно за 328 250 грн., що підтверджується копією договору купівлі продажу від 13.11.2007 року, а тому, розмір матеріальних збитків складає 164 125 грн.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені відповідно до положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інтереси позивачки підлягають судовому захисту шляхом стягнення матеріальних збитків, спричинених протиправними діями відповідача внаслідок вчинення недійсного правочину, а тому, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати - судовий збір в розмірі 1641,25 гривня.

На підставі ст.ст. 317, 319, 321, 328, 383, 386, 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зяба, Братського району, Іркутської області, на користь ОСОБА_1 суму матеріальних збитків у розмірі 164 125 гривень, судовий збір у сумі 1641,25 гривню, а всього стягнути 165766 (сто шістдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 25 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: