Рішення

від 18.04.2014 по справі 245/821/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 245/821/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3267/2014

Категорія 37 Головуючий в 1 інстанції Дмитрієв О.Ф.

Доповідач: Лоленко А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді: Лоленко А.В.

суддів: Груіцької Л.О., Солодовник О.Ф.

при секретарі: Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 17 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без укладання шлюбу, визнання майна спільною власністю подружжя, визнання права власності на ? частину майна, що є спільною власністю подружжя, визнання права власності на ? частину майна у порядку спадкування за законом, зобов'язання нотаріуса внести зміни до свідоцтва про право власності на майно за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Старобешівського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 17 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - задоволено.

Виселено ОСОБА_1 із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задоволено частково.

Встановлено юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період з 1 вересня 2005 року до 26 листопада 2011 року.

У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_2 відчужувати житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які накладені ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 6 грудня 2013 року.

Судом встановлено, що позивачу за первісним позовом ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить житловий будинок АДРЕСА_1, зазначений факт підтверджується письмовими доказами, а саме: свідоцтвом про право на спадщину від 21.08.2013 року зареєстрованим в реєстрі за № 1203, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 8263271 від 21.08.2013 року. Спадщина залишилась після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не відноситься до членів сім'ї позивача, своїми діями, зокрема відмовою виселитись із належного позивачу на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1, чинить перешкоди у праві володіння, користування і розпорядження належним йому майном.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, її зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з тих підстав, що спірний будинок придбаний за її кошти, які вона зняла з рахунку Ощадбанка у м. Харцизьку. За її згодою договір купівлі-продажу був оформлений на ім'я ОСОБА_4

Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_5, які належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними повісток на 14.04.2014 року, 3-яособа в судове засідання теж не з»явилась, нотаріус надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши доповідача, пояснення представників ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду в частині виселення та відмови у визнанні права власності на ? частину майна, що є спільною власністю подружжя, визнанні права власності на ? частину майна у порядку спадкування за законом, зобов'язання нотаріуса внести зміни до свідоцтва про право власності на майно за заповітом скасувати, відмовити ОСОБА_2 у виселенні ОСОБА_1 зі спірного будинку, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині виселення ОСОБА_1 із житлового будинку та стягнення з неї на користь ОСОБА_2 судового збору скасуванню за таких підстав.

Виселення є категорією житлового законодавства, тому при розгляді цивільних справ за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення предметом доказування є втрата права на житло, або взагалі його відсутність, або інші передбачені ЖК України підстави для позбавлення права на житло.

Відповідно до довідки виконкому Осиківської сільської ради за № 509 від 24.09.2013 року, наданої згідно господарської книги № 10, акту обстеження житлового будинку АДРЕСА_1 у належному ОСОБА_2 житловому будинку зареєстрована та мешкає відповідач по справі ОСОБА_1 Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 у добровільному порядку відмовляється зніматися з реєстрації та виїжджати із належного позивачу спірного домоволодіння.

Також під час розгляду справи встановлено та підтверджено поясненнями свідків і відповідними письмовими доказами зокрема: витягом з погосподарської книги господарства, розташованого по АДРЕСА_1 за № 191, довідкою Осиківської сільської ради Старобешівського району Донецької області за № 256, факт того, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в період з 17.07.1991 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом.

Факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу встановлений судом в період часу з 1 вересня 2005 року до 26 листопада 2011 року це рішення ОСОБА_2 не оскаржував.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 з спірного будинку на підставі ст..ст. 150, 157 ЖК України , ст.. 391 ЦК України, суд не врахував, що ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована в спірному будинку, як особа, яка проживала з померлим однією сім"єю. ОСОБА_2 як спадкоємець має не тільки право на спадщину, але несе і обов"язки щодо тих відносин, які склалися на момент смерті спадкодавця, а тому підстав для виселення ОСОБА_1 немає.

Відповідно до договору купівлі-продажу спірний будинок придбаний померлим ОСОБА_4 12.11.1991 року, тому у суду відсутні правові підстави для визнання спірного домоволодіння спільною власністю подружжя та встановлення за ОСОБА_1 права власності на ? зазначеного майна.

Позовних вимог щодо визнання права власності на ? частину будинку як особи, яка приймала участь у придбанні вказаного будинку на підставі ЦК України , який діяв до 1 січня 2004 року, ОСОБА_1 не заявляла. Посилання її та її представників на те, що вона приймала участь у придбанні вказаного будинку в 1991 році, про що свідчить зняття з рахунку Ощадбанку у м. Харцизьку грошової суми не може бути прийнято до уваги, оскільки спірний будинок був придбаний ОСОБА_4 12.11.1991 року ( а.с. 40), а згідно довідки з Ощадбанку ОСОБА_1 у листопаді 1991 року грошових коштів не знімала ( а.с. 43), з рахунку ОСОБА_4 було знято 9500,00 - 25.02.1991 року( а.с. 41-42), і ці докази не є допустимими доказами участі ОСОБА_1 у придбанні спірного будинку.

Також встановлено, що 11.12.2010 року ОСОБА_4 склав заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 1356, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна є ОСОБА_2. Зазначений заповіт недійсним не визнавався. 21.08.2013 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлого ОСОБА_4 Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав про визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину майна у порядку спадкування за законом.

Оскільки рішення суду в частині виселення підлягає скасуванню і слід відмовити в задоволенні даного позову, то підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 немає.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.

Рішення суду в частині відмови в позові про визнання майна спільною власністю подружжя, визнання права власності на ? частину майна, що є спільною власністю подружжя, визнання права власності на ? частину майна у порядку спадкування за законом, зобов'язання нотаріуса внести зміни до свідоцтва про право власності на майно за заповітом відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 17 лютого 2014 року в частині виселення ОСОБА_1 із житлового будинку та стягнення з неї на користь ОСОБА_2 судового збору скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_1 із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий:

Судді: