Рішення

від 10.04.2014 по справі 344/16173/13-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/16173/13-ц

Провадження № 2/344/786/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

10 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Бойчук О.В.

секретар Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс», приватного підприємства «Ятес» про визнання договорів нікчемними, стягнення сплачених за договором коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс», приватного підприємства «Ятес» про визнання укладених ним 26.09.2013 року договорів № 016059 з ПП «Ятес» та № 016059 з ТОВ «Ятесс» нікчемними, стягнення сплачених за укладеним 26.09.2013 року між ним та ПП «Ятес» договором № 016059 коштів у сумі 2050,00 грн.

Позивач, який прибув у одне із судових засідань, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що фактично просить визнати вказані договори недійсними. Проти заочного розгляду справи не заперечив. Просив позов задовольнити, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів у судове засідання повторно не з'явилися, хоч про час і місце судового розгляду відповідачі неодноразово повідомлялися у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи, надіславши відповідачам копію повного заочного рішення для забезпечення можливості подання заяви про перегляд.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які надані ним суду на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, а також про часткову обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Ятесс» 26 вересня 2013 року укладено договір № 016059, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язався стати учасником програми «Ренесанс», а товариство з обмеженою відповідальністю «Ятесс» зобов'язалося вчинити певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики на користь позивача, як учасника програми «Ренесанс». Умовою зазначеного договору, згідно пункту 2.1. договору та пункту 3.1 додатку № 2 до договору, ОСОБА_1 зобов'язаний, як учасник програми «Ренесанс» сплачувати Загальний платіж (а.с. 11)

Однак після підписання договору, виконання позивачем його умов та в подальшому безвідсоткова позика ОСОБА_1 надана не була. Зазначена обставина нічим не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару.

Суд вважає, що при укладенні зазначеного договору ОСОБА_1 було введено в оману щодо наміру створення правових наслідків - видачі коштів. А тому він, як споживач та сторона договору, має право на судовий захист та визнання договору № 016059 від 26 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Ятесс» недійсним, у зв'язку з чим позов у цій частині слід задовольнити частково - визнати договір недійсним без висновку щодо його нікчемності.

Судом також встановлено, що між сторонами ОСОБА_1 та приватним підприємством «Ятес» 26 вересня 2013 року укладено договір № 016059, за умовами якого ОСОБА_1 сплатив приватному підприємству «Ятес» кошти в розмірі 2050,00 грн., а приватне підприємство «Ятес» зобов'язалося надати йому інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації (а.с. 13).

Умови даного договору щодо сплати коштів позивачем виконано, що підтверджується квитанцією 16180.895.1 від 26.09.2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 10).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодних передбачених цим договором послуг ОСОБА_1 від приватного підприємства «Ятес» не отримав, що свідчить про невиконання вказаним відповідачем умов договору та його фіктивність. Зазначена обставина нічим не спростована.

За таких обставин, виходячи з положень ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України та п. 1 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», договір № 016059, укладений 26 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Ятес» слід також визнати недійсним без висновку щодо його нікчемності, задовольнивши цю вимогу частково. При цьому слід застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, та стягнути з відповідача приватного підприємства «Ятес» на користь ОСОБА_1 сплачені ним за недійсним договором кошти в розмірі 2050,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути в дохід держави судові витрати у справі, від яких позивач звільнений, як споживач.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 216, 234 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс», приватного підприємства «Ятес» про визнання договорів нікчемними, стягнення сплачених за договором коштів - задовольнити частково.

Визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Ятесс» 26 вересня 2013 року договір № 016059.

Визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Ятес» 26 вересня 2013 року договір № 016059.

Стягнути з приватного підприємства «Ятес», код ЄДРПОУ 38280992, місцеперебування: пр. Московський, буд. № 247, оф. № 1313, м. Харків, в порядку визнання недійсним договору № 016059, укладеного 26 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Ятес», на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, кошти в розмірі 2050 гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Ятес», код ЄДРПОУ 38280992, місцеперебування: пр. Московський, буд. № 247, м. Харків, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 114 грн. 70 коп. судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс», код ЄДРПОУ 37189568, місцеперебування: пр. Московський, буд. № 247, м. Харків, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 114 грн. 70 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.